Що надихає регулятора на оптимізм, які фактори вплинули на його прогноз та якою буде інфляція цього року та далі.
НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на поточний рік. На наступні роки регулятор очікує продовження позитивної тенденції. На чому грунтуються прогнози НБУ?
Інфляція сповільнилась
В Україні зафіксували уповільнення зростання цін. За інформацією Державної служби статистики у річному вимірі у червні інфляція знизилась до 12,8%. У річному вимірі базова інфляція за підсумками червня-2023 р. також знизилася до 14,0% з 15,9% за підсумками травня. З початку року інфляція на споживчому ринку становила 4,6%, базова – 3,2%.
Також у червні було зафіксовано базову дефляцію (ситуація, коли впродовж певного періоду часу рівень цін в економіці знижується. Простими словами, дефляція - це підвищення купівельної спроможності національної валюти. - Ред.) - 0,1% після того, як у травні базова інфляція знизилася до 0,3% з 0,5% у квітні.
Головною причиною зниження інфляції НБУ називає поступове зниження світової інфляції та все ще доволі жорстких регуляцій з боку самого НБУ.
Другою вагомою причиною зниження інфляції є незмінність тарифів на більшість житлово-комунальних послуг.
Стабілізації інфляційного тиску сприяли також деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування, фіксований курс гривні та налагодження логістики.
Водночас заходи НБУ, зокрема запровадження строкових депозитів для населення з можливістю купівлі валюти на міжбанку за офіційним курсом, а також виключення друкарського верстата сприяли стабілізації ситуації на готівковому валютному ринку.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що багато в чому інфляція сповільнилася через зниження паніки та нормальну роботу бізнесу в умовах війни. “Минулого року була паніка. Злітали ціни на паливо і був дефіцит товарів, а зараз продукції більше, паніки немає і дефіциту теж. Тому й інфляція вже не така страшна, як раніше”, - вважає експерт.
На його думку, загалом економіка вже навчилася жити в умовах війни та бізнес більше не панікує. Як результат – все працює: людям платять зарплату, вони спокійно купують різні товари, без істерики, що чогось не вистачить, тому й немає інфляції.
Ще однією причиною зниження зростання цін є стабільний курс гривні.
“Стабільний курс, звичайно, теж допомагає знизити інфляцію. Немає ажіотажу на валюту та немає завищених цін на імпортні товари”, - каже експерт.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що економіка - це насамперед люди, а вони мають високу адаптивність до зовнішніх умов, навіть якщо вони мають військовий характер.
“Українці поступово повертаються до нормальної споживчої моделі поведінки. Це видно як по істотному поліпшенню у 2023 р. динаміки роздрібних продажів, як у річному, так і в місячному вираженні, так і по загальному підвищенню споживчих настроїв. Це призвело до зниження інфляційного тиску в Україні з початку року вдвічі”, - вважає експерт.
Яйця подешевшали, а м'ясо подорожчало
У Держстаті зазначили, що у червні на споживчому ринку знизилися ціни на яйця, рис, продукти переробки зернових, олію, фрукти, сало, молоко, сири, на 4,1-0,5%.
У той же час є продукти харчування, які виросли в ціні. Найбільше подорожчали м'ясо та м'ясопродукти (на 1,9%). На 0,2-1% зросли ціни на овочі, кисломолочну продукцію, рибу та продукти з риби, хліб.
Зросли ціни на безалкогольні напої на 0,1%. Алкоголь та тютюнові вироби подорожчали на 0,8%.
Водночас одяг та взуття подешевшали на 3,0%, ціни на транспорт знизилися на 0,8%.
Зростання цін на житло, воду, електроенергію та інші види палива на 11,9% відбулось за рахунок підвищення цін на електроенергію на 69,7%. Ціни у сфері зв'язку зросли на 0,5%.
Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України каже, що насправді ціни на продукти харчування за останній рік зросли в Україні на 31,5% (за інформацією Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”), і це показник реальної девальвації гривні з погляду пересічного споживача. Також з підвищенням вартості бензину та електроенергії знецінення української валюти продовжуватиметься й надалі. Подорожчали усі без винятку категорії товарів.
Але українська економіка просто не готова до зростання цін на електроенергію і паливо - за минулий рік ВВП скоротився на 30%. А це означає різке зростання рівня безробіття, при якому підвищення тарифів може спровокувати ще більший колапс на енергетичному ринку та спричинити соціальну напругу. Адже в період воєнного стану і в післявоєнний період у людей, швидше за все, не буде грошей, щоб оплачувати нові рекордні тарифи ЖКГ (при тому, що й за “старими” українське населення має багатомільярдні борги).
Прогноз на поточний рік суттєво поліпшився
За словами голови НБУ Андрія Пишного, враховуючи обнадійливу динаміку споживчих цін у першому півріччі, НБУ суттєво поліпшив прогноз інфляції на 2023 р. - з 14,8% до 10,6%.
Регулятор і надалі зобов’язується забезпечувати стійкість валютного ринку (тобто стабільність курсу гривні) та достатній рівень привабливості гривневих активів (тобто стимулюватиме банки тримати високі ставки за депозитами). Все це також має обмежувати ріст споживчих цін.
Водночас надалі інфляція знижуватиметься повільніше, ніж у попередні місяці. Це пов’язано, зокрема, з вичерпанням так званого ефекту бази порівняння. В міру того, як ріст цін буде уповільнюватись, динаміка інфляції здаватиметься не такою вражаючою, але від того не менш важливою для населення.
Не сприятиме швидкому зниженню інфляції й повернення довоєнного рівня оподаткування пального та червневе підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, на цінову динаміку певною мірою вплинуть і російські теракти на півдні України, зокрема підрив Каховської ГЕС.
Водночас, прогноз Охрименко трохи гірший, ніж у НБУ. На його думку, цього року інфляція буде на рівні близько 12%. Для України – це добрий показник. Для нас дуже низька інфляція - у 5%, наприклад, - це погано, 12% нормально і для бізнесу, і для населення. Війна вже не лякає і люди до неї призвичаїлися і це добре – не буде паніки та економіка нормально працюватиме.
Своєю чергою Орищак каже, що інфляція для громадян один із найпоказовіших економічних індикаторів. Якщо вона знижується, сприйняття перспектив економіки покращується. Ми вже маємо зростання оптимізму щодо майбутніх витрат та підвищення попиту на послуги кредитування.
У наступні роки тенденція збережеться
У наступні роки тенденція до зниження інфляції збережеться. На думку аналітиків НБУ, зменшення безпекових ризиків дасть змогу відновити оптимальні логістичні шляхи, розширити виробництво та наростити врожаї. Крім того, це відкриє шлях для відновлення припливу інвестицій в Україну.
У регулятора очікують, що сповільненню інфляції сприятиме і подальше зниження світових цін, зокрема на енергоносії.
“Зазначені чинники переважать проінфляційний вплив пожвавлення внутрішнього попиту, зростання заробітних плат та коригування деяких житлово-комунальних тарифів у післявоєнний період. Тому ми очікуємо, що інфляція у 2024 р. знизиться до 8,5%, а в 2025 р. - до 6%”, - кажуть в НБУ.
Вікторія Хаджирадєва