26 липня військові Нігера взяли у заручники президента Мохаммеда Базума і заявили про повалення уряду. Після цього керівник президентської гвардії Абдурахман Чіані проголосив себе новим лідером країни.
Війна - від Росії
Економічна спільнота західноафриканських держав (ECOWAS) ще 26 липня дала лідерам державного перевороту в Нігері термін до неділі, 6 серпня, аби піти у відставку. В іншому випадку керівникам заколоту пригрозили можливим військовим втручанням.
31 липня країни Західної Африки поставили перед Нігером ультиматум: пригрозили військовим вторгненням у разі, якщо Базума не звільнять. Але хунта відмовилася виконувати такі умови.
Нині ж французьке видання RFI повідомляє, що через переворот чотири країни Африки вже готові надати своїх військових для того, аби розпочати інтервенцію в Нігер. Стати рушійною силою такої операції та надати більше половини своїх військ, якщо це буде потрібно, готова Нігерія. Своїх солдатів у Нігер готові направити також Кот-д'Івуар, Сенегал і Бенін.
"План начальників штабів передбачав для інтервенції 25 000 солдатів. Найбільший контингент прибуде з Нігерії, де її президент Бола Тінубу пообіцяв нульову толерантність до переворотів", - додає RFI.
Як повідомляє Reuters, на четвер, 10 серпня, призначена зустріч лідерів африканських країн для обговорення відмови бунтівників у Нігері звільнити президента Базума та поновити його владу, що раніше було заявлено країнами-сусідами у висунутому ними ультиматумі.
Натомість хунта оголосила про закриття повітряного простору країни і заявила, що збирається захищати країну від нападу.
Також лідери перевороту 8 серпня призначили колишнього міністра фінансів Алі Махамані Ламіна Зейна новим прем'єр-міністром. Це може свідчити про бажання хунти залишитись при владі, зазначає видання.
Захід намагається допомогти демократичним африканським країнам владнати ситуацію у Нігері. Відомо, що 7 серпня столицю країни Ніамей відвідала виконувач обов'язків заступника Держсекретаря США Вікторія Нуланд. Однак лідери перевороту відмовили їй у зустрічі з Базумом, котрий нібито знаходиться під "домашнім арештом".
Мир - від України
Нігер вважався партнером Заходу у боротьбі з тероризмом в Африці. США та інші західні держави вклали до цієї країни сотні мільйонів доларів військової допомоги для боротьби з джихадистською загрозою. Франція досі тримає у Нігері контингент у 1500 солдатів, а США - 1100 військових.
Та нині у Нігері вирішили розірвати співпрацю з Францією (котрій постачають близько третина урану для атомних станцій) й зблизитися з РФ. Представниця МЗС Франції Анн-Клер Лежандр зазначила, що говорити про пряму причетність РФ до перевороту в Нігері не можна, але "в наявності позиція РФ, яка підтримує дестабілізацію скрізь, де тільки можна".
А зараз, вочевидь, країна-агресор Росія розглядає Нігер, як новий майданчик у протистоянні з Заходом, зі Сполученими Штатами: адже простежується знайомий "почерк", намагання дестабілізувати ситуацію у слабкішій третій країні та діяти руками звичних аватарів.
Про кого мова? Як повідомив 6 серпня Голос Америки, один із ініціаторів перевороту в Нігері Саліфу Моді поїхав до Малі, де вийшов на зв'язок із членами ПВК Вагнер та попросив у них підтримки. Їм потрібен Вагнер, оскільки він стане їхньою гарантією утримання влади.
Водночас Моді застеріг від військової інтервенції прибічників чинного президента, заявивши, що зробить усе, аби країна не стала "новою Лівією". Однак РФ руками Вагнера постарається втілити тут саме це. Недарма після саміту Росія-Африка серед найманців ПВК Вагнер розпочався набір на кампанію на африканському континенті. За повідомленням Центру національного спротиву, голова Вагнера Євген Пригожин використовує табори на території Білорусі для перепідготовки та перекидання бойовиків до країн Африки. Днями з Білорусі до Західної Африки в район Нігеру вилетів черговий борт із найманцями.
"Таким чином ПВК Вагнер виступає експортером війни з України по всьому світу", - зазначили експерти Центру нацспротиву.
Тож ракова пухлина російського впливу в Африці зростає. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко нагадує, що такі африканські країни, як Буркіна-Фасо, Малі та Гвінея вже контролюються ПВК Вагнер, а Алжир є давнім союзником РФ у регіоні та країною номер один з імпорту російської зброї та техніки. Окрім того, проектом газопроводу з Нігеру до Алжиру займається російський Газпром, а охороняють об'єкт ті самі найманці ПВК Вагнер. Безчинствують вони не лише у Нігері: 7 серпня AFP повідомило, що вагнерівці та військові Малі напали на одну з баз туарегів, котрі входять до Об'єднання рухів Азаваду.
Все це, за словами Коваленка, свідчить, що РФ зайшла до Африки із серйозними намірами. А Захід, втративши пильність, ризикує загубити тут свій плив. Якщо Судан і Нігер зійдуть з рук путчистам, курованим Кремлем, осередки котрих є у кожній африканській країні, то наступним буде Чад, - вважає експерт. І додає, що потім підуть країни, "керівництво яких поки що поза російським ареалом".
"Все це може вилитися у велику війну, яка спричинить голод, гуманітарну катастрофу, мільйони біженців, виникнення нових терористичних організацій і радикальних рухів, - каже Коваленко. - Хмари над Африкою згущуються, і ця злива нічого доброго посушливому континенту не обіцяє. Дії міжнародної спільноти можуть вплинути на ситуацію, але якого рівня вони будуть, з урахуванням слабкої позиції Заходу на континенті останніми роками, - питання актуальне і тривожне".
Натомість, Україна може стати провідником миру на Африканському континенті і надійним партнером для Заходу тут.
"Чудово працює, коли ми говоримо, що у нас колишня колоніальна імперія намагається повернутися, що вона каже, що нас, українців, взагалі не існує. Можна наводити паралелі з Кримом. Росіяни прийшли до Криму у кінці ХVIII століття й сказали, що "це - наше". А коли білі поселенці прийшли в південну Африку? Так само - кінець ХVIII століття. І теж сказали, що "це - наше". Коли ти говориш такі речі й пояснюєш, що у нас війна навіть не за повернення території, а за існування самої нації, вони це дуже добре розуміють. Тобто, ми маємо говорити, що боремося за наше існування, - поділився спогадами про недавню подорож до Африки професор політології НаУКМА, науковий директор центру Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань у Facebook. - З особистого досвіду - нас чують. Наприклад, коли в Гані наша делегація відвідувала фермерів, вони були чудово поінформовані, що в Україні війна, розв’язана Росією, хто такий Путін та чому зростають ціни на збіжжя. В таксі в ПАР неодноразово запитували про Бахмут. Тобто, в Африці за ситуацією в Україні слідкують. Тому нам разом з партнерами можна й треба над цим працювати".
До речі, у самому Нігері далеко не всі підтримують позицію хунти, зауважили журналісти Голосу Америки.
"Це фікція", - сказав у коментарі виданню Амад Хассан Бубакар, викладач Університету Ніамея. –
І наголосив, що змовники "виступають проти іноземного втручання, але справді готові укласти договір з вагнерівцями та РФ, готові занурити країну у вогонь, аби незаконно зберегти владу".
Ірина Носальська