Чи піде Захід на поступки Росії та чи запрацює “зерновий коридор” за результатами зустрічі Ердогана та Путіна.
ООН підготувала новий пакет щодо відновлення “зернової угоди”.
Чи передбачено в ньому поступки РФ та чи включає він загалом Україну?
Новий пакет ООН
ООН підготувала новий пакет по “зерновій ініціативі”, врахувавши пропозиції Туреччини, який може стати підґрунтям для відродження Чорноморської зернової ініціативи (ЧЗІ). Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.
“Завдяки інтенсивним зусиллям і внеску нашої країни ООН підготувала новий пакет пропозицій. Ми вважаємо, що це є підґрунтям для відновлення ініціативи”, - сказав Фідан.
Він підкреслив, що “зернова угода” надзвичайно важлива як для світової продовольчої безпеки, так і для стабільності та миру в Чорному морі.
“Ми уважно розглядаємо можливості, які можуть виникнути, щоб зробити серйозні кроки в цьому питанні. ООН активно працює над угодою. Наші друзі підтримують зв’язок із Гутеррешем та його командою”, - сказав він.
Міністр зазначив також, що наразі триває робота з усунення проблемних питань та уроків, що виникли протягом попереднього періоду дії “зернового коридору”, щоб угода діяла на більш постійній основі.
Чи досягне РФ своїх цілей?
Експерти кажуть, що Росія вийшла з угоди аби шантажувати Захід та змусити його піти на поступки.
Так Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що РФ так і не домоглась жодної зі своїх цілей під час існування “зернового коридору”. Відновлення постачання добрив так і не сталося, Россільгоспбанк не був підключений до SWIFT. Тож країна-агресор вирішила “підняти ставки”.
Але наразі метою Росії є не лише врахування озвучених нею вимог, але й бажання перетягнути на себе роль головного експортера зерна до країн Азії та Африки, вона хоче зайняти місце, яке належить Україні.
Саме для того РФ, Туреччина та Катар підготували новий договір замість ”зернової угоди” без участі України. Згідно з ним, Росія буде постачати зерно в бідні країни, зокрема Африки. При цьому Туреччина виступатиме як організатор, а Катар - як спонсор постачань.
Чи вдасться Росії досягти своїх цілей достеменно невідомо. Скоріш за все мова буде йти про часткові поступки.
Найважливішими елементами нового пакету може бути включення європейської дочірньої компанії російського банку “Зіраат” (Россельхозбанк) до системи SWIFT та розблокування заморожених активів російських компаній з виробництва добрив в Європі.
Водночас експерти вважають, що це не єдине, чого вимагатиме президент РФ Володимир Путін під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
На думку заступника директора аналітичного центру “Політика” Артема Бронжукова, яку він висловив 24 Каналу очевидно, що він вимагатиме для себе багато речей та поступок. Це не лише про SWIFT, але й всеохопна історія щодо турецької допомоги в обході санкцій. Тобто більш комплексне сприяння тому, аби російський ВПК та економіка залишались на плаву.
Водночас щодо дії альтернативного плану без України, то є надія на те, що цього не станеться. Про це опосередковано кажуть слова Фідана, який на зустрічі з Лавровим згадав давню тезу, що “Захід не хоче виявляти конструктивний підхід до умов РФ щодо “зернової угоди”, звучать лише обіцянки”.
Своєю чергою Лавров теж наголосив, що обговорив з Фіданом постачання 1 млн тонн російського зерна до Туреччини за пільговою ціною та сказав, що РФ “довела до турецької сторони розуміння того, що Захід має зробити для відновлення “зернової угоди”.
У цьому контексті він особливо відзначив, що у нових пропозиціях щодо зернової угоди від очільника ООН не міститься гарантій.
Водночас є думка, що діятимуть відразу дві угоди.
“Я думаю, існуватимуть дві зернові угоди. Ми розгортаємо її постійно під гарантії партнерів і тих людей, які виступили гарантами – ті ж ООН, Туреччина. Ердоган намагається бути і миротворцем, що реально є, але з іншого боку мати й економічний зиск із зернової угоди Росії, де він є посередником і має великі прибутки”, – припустив в розмові з 24 Каналом генерал української армії, голова Служби зовнішньої розвідки (у 2005 – 2010 роках) Микола Маломуж.
З цього приводу Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що треба дочекатися остаточного варіанту угоди. Не виключено, що далі за розмови справа не піде. Росія хоче, але не може тиснути на Захід. Можливо, їй знову наобіцяють багато чого, але виконувати не будуть. Інша річ, що в Росії вже зрозуміли, що її шантаж не вдався. Вона дуже хотіла, щоб її визнали переможцем, але не виходить. Навіть у Брікс ніхто не підтримав її ідей.
Також Фідан зустрівся з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу. В МЗС РФ вкотре переклали провину зупинки “зернової угоди” на Україну. За словами Шойгу “зернова угода” зупинена не через РФ, яка нібито докладала максимум зусиль до її реалізації.
“І тут ми можемо сказати лише одне, що якщо виконати все те, що було обіцяно Росії, то операцію буде продовжено. Але виявилося, що це зробити складніше, ніж будувати нові коридори, нові наземні маршрути”, – сказав Шойгу, натякаючи на так звану альтернативну зернову угоду без участі України.
До речі мінусом альтернативної угоди є те, що мова йде про невеликі об’єми. Росія пропонує відправити 1 млн тонн зерна до Туреччини, переробити його там за фінансової підтримки Катару, і потім відправляти в найменш розвинені країни.
Однак ЧЗІ дозволяє відправляти близько 33 млн тонн зерна на рік.Тож 1 млн тонн зерна, пропонований Росією, набагато нижчий за світові потреби.
Реакція України
Водночас Україна розраховує, що без відновлення її експорту Туреччина на зернову угоду не погодиться.
“Розраховуємо, що Туреччина, яка неодноразово підтверджувала свою непорушну позицію щодо збереження та чіткого дотримання норм міжнародного права, а також інші причетні сторони, використають свій авторитет задля запобігання спробам Росії знову порушити міжнародні зобов'язання та шантажувати світ новими продовольчими кризами”, - заявили у МЗС України.
Там зазначили, що Україна як один із гарантів глобальної продовольчої безпеки зацікавлена у відновленні функціонування ЧЗІ задля продовження експорту української сільськогосподарської продукції на іноземні ринки, зокрема Африки та Азії.
“Ми також активно працюємо над запуском альтернативних маршрутів. Чорне море має залишатися відкритим для вільної та безпечної торгівлі.”, - підкреслили у МЗС.
У відомстві акцентували, що знищення Росією інфраструктури українських портів та місць зберігання зернових після її виходу з ЧЗІ та перешкоджання судноплавству в Чорному морі мали на меті унеможливити подальший експорт українських зернових морським шляхом, зменшити пропозицію на глобальних ринках та підвищити ціни на продовольство для власної вигоди.
“Розгляд можливості підтримки експорту Росією зернових у Чорному морі без відновлення експорту українських зернових із українських портів завдасть серйозного удару по міжнародним зобов’язанням та міжнародному праву, заохочуватиме Москву до подальших агресивних дій та посилюватиме її відчуття безкарності”, - застерегли у МЗС.
Тим часом Україна не сидить склавши руки. Вже почали працювати тимчасові морські “зернові коридори”, працює альтернативний коридор через Дунай та йдуть поставки наземними шляхами до Європи.
Вікторія Хаджирадєва