Народні депутати повернули е-декларування, але є "нюанс": до своїх декларацій нардепи доступу не відкрили. Це вже спричинило скандал в Україні. Ба більше, закон може не сподобатись партнерам.
Голосування та шанс на вето
27 липня 2023 року Верховна Рада зробила перший крок до відновлення електронного декларування статків. За основу було прийнято законопроект №9534. За це рішення тоді проголосували 299 парламентарів. Нардеп Ярослав Железняк наголошував, що декларації мають бути подані не тільки за поточний рік, але і за попередні.
5 вересня депутати поновили е-декларування, проте з нюансом. Парламентарі вирішили не відкривати доступ до своїх декларацій. Перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин заявив, що підготовлений до другого читання законопроект передбачає закритість реєстру електронних декларацій ще на рік.
В Центрі протидії корупції проаналізували рішення нардепів. Там зазначають, що ці зміни не дозволять контроль громадськості та журналістів за владою. В ЦПК кажуть, що, ухваливши цю норму нардепи знехтували думкою Європейського Союзу, заявою послів G7, рекомендацією постійного доповідача Європарламенту Міхаеля Галера та – найголовніше – думкою 91,7% українців, які виступають "за" відкриті декларації про "воєнні" доходи чиновників.
В ЦПК зазначають, що Рада, крім іншого, ухвалила законопроєкт №9587-д зі шкідливою правкою нардепа від екс ОПЗЖ Григорія Мамки, яка визначає, що у разі брехні в декларації до 1 млн 300 тис. грн порушнику загрожує лише смішний штраф від 17 тис. грн, після сплати якого він не вважатиметься таким, що притягувався до відповідальності.
"Підписавши закон № 9534, президент особисто підтвердить, що владі є що ховати від українців. Закривши реєстр від громадськості — ви поставите хрест на довірі українців та міжнародних партнерів, від підтримки яких сьогодні напряму залежить перемога у війні. Тому ЦПК вимагатиме у президента повернути законопроєкт № 9534 в парламент з вимогою відкрити реєстр (накласти так зване вето з пропозиціями), а законопроєкт №9587-д – ветувати повністю", — зазначив голова правління ЦПК Віталій Шабунін.
До речі, одразу ж після голосування українці також почали вимагати від президента Володимира Зеленського накласти вето на скандальний законопроект. Відповідна петиція набрала необхідну кількість голосів у рекордні строки – одразу в день публікації.
Автором петиції став військовослужбовець Олександр Ябчанка.
"Закликаю Президента України Володимира Зеленського повернути до Верховної Ради проєкт закону № 9534 "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" з вимогою негайно забезпечити публічний доступ до реєстру декларацій без очікування річного терміну (накласти вето з пропозиціями)", – написав він.
Автор петиції наголошує, що документ нібито мав відновити декларування доходів чиновників, однак не виконано головну вимогу суспільства – відкрити дані про їхні "воєнні" статки.
"Таким кроком народні депутати пішли проти заяв Європейського Союзу, послів G7 та депутатів Європарламенту. Кількість журналістських розслідувань, де фігурують народні депутати та представники виконавчої влади, разюча. В цей час приховувати від українців декларації влади – це покривати тотальну корупцію у країні", – наголосив Ябчанка.
Але, судячи з усього, рішення про накладання вето поки що не прийнято. Повідомляється, що президент Зеленський прийме рішення щодо ухваленого Верховною Радою закону про електронне декларування після консультацій із віцепрем'єркою з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною.
Навіщо відкривати декларації
Член Комітету з питань бюджету Тарас Батенко в коментарі телеканалу Рада нагадав, що відновлення декларування для чиновників стає важливою вимогою ЄС для вступу. Хоча декларування було знято для військовослужбовців під час воєнного стану, деякі групи (такі як працівники територіальних центрів комплектування) залишилися під цією обов'язковістю.
"Відкрите декларування є ключовим кроком у наближенні України до можливості вступу в ЄС, і ми підтримуємо цю ініціативу", — каже Батенко.
Крім того, ухвалення закону про відновлення декларування статків державних службовців, які безпосередньо не залучені до мобілізації й військових дій, та відновлення функції НАЗК щодо їхньої перевірки — це один зі структурних маяків МВФ. Влада мала зробити це ще до кінця липня.
Як зазначає старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай, порушення строків виконання окремих структурних маяків угоди з Міжнародним валютним фондом може призвести до скорочення соціальної частини бюджету.
"Є ризик того, що соціальна частина бюджету зменшиться через паузу у фінансуванні та через очікування, поки ми не виконаємо умови МВФ. І це стане негативним сигналом, що несе репутаційний ризик для нашої країни", - сказав Гайдай в коментарі Укрінформу.
На думку експерта, через невиконання окремих структурних маяків Фонд може припинити виплати траншів за програмою розширеного фінансування. І хоч ці суми не надто великі для України, оскільки наша країна зараз отримує більше від уряду США та Євросоюзу, але зупинка траншів МВФ може завдати репутаційного удару.
"Співробітництво з МВФ є сигналом для всіх інших наших донорів і партнерів про те, як Україна просувається по шляху реформ і наскільки відповідально влада ставиться до своєї "домашньої роботи". Якщо в наступному перегляді програми будуть негативні висновки, то це може істотно ускладнити нам взаємодію із західними партнерами. Це точно не вплине на воєнну співпрацю, але може поставити на паузу частину економічної співпраці та підтримки", - зауважив Гайдай.
Поновлення е-декларування в нинішньому вигляді навряд чи задовольнить наших партнерів.
"Не впевнений, що це зарахують як виконання одного з структурних маяків МВФ (хоча вже дедлайн 1 серпня ми пропустили). Через норму про закриті на рік декларації. Ну і буде проблема через тільки що прийнятий 9587-д про зміни у КУАП по деклараціям. Тому, думаю, по ним (9534 та 9587-д) буде в результаті технічне вето", - пише нардеп Ярослав Железняк.
Політолог Ярослав Макітра вважає, що закриття декларацій від громадськості має політичну природу.
"Вони таким чином вирішили не розбурхувати суспільство. Реєстри закриті і до чиновників жодних питань у громадськості немає. Але вийшло навпаки", — каже політолог в коментарі Апострофу.
Публічні політики, якими є народні депутати, мають відкрито декларувати свої доходи, вважає Макітра.
"Бо їхні виборці мають знати, куди нардепи витрачають гроші під час війни. Їм же платять зарплату з бюджету", - наголосив політолог.
Він також висловився щодо сприйняття законопроекту західними партнерами України.
"Складно сказати, як до цього поставляться до ЄС та МВФ. Адже формально механізм подання декларацій та їх перевірки зберігся. Але ми не повинні орієнтуватися на західних партнерів, їх може це і влаштує, але не влаштує нас. Це питання внутрішньоукраїнське", - каже політолог.
На думку Макітри, Верховна Рада своїм рішенням створила проблему Зеленському.
"З одного боку парламентарі відновили декларування, а з іншого – це викликало обурення у громадськості. Зеленський зараз до думки громадськості прислухається. І йому якось доведеться цю проблему розрулювати. Він може накласти вето", - підсумував політолог.
Валерія Шипуля