Які є пропозиції у цих країн, на чий бік пристануть інші країни ЄС та як Україна збирається захищати свої інтереси.
Всі п’ять країн виступають за продовження заборони на ввезення деяких агротоварів з України. Вони лише не можуть виробити спільну позицію щодо списку товарів. Як Україна може відстояти свої інтереси?
Гнучкий список товарів
Нещодавно в іспанському місті Кордова зустрілись п’ять керівників міністерств сільського господарства сусідніх з Україною країн задля формування спільної позиції щодо списку українських агротоварів, заборонених до ввезення.
Нагадаємо, у травні ЄС дозволив п’ятьом сусідам України: Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині заборонити імпорт чотирьох товарів з України: пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику. Термін дії заборони спливає 15 вересня.
Наразі всі країни хочуть продовжити заборону, але не можуть дійти згоди щодо списку.
За словами міністра сільського господарства Польщі Роберта Телеуса, п’ять країн хочуть, щоб список був “гнучким”. Ідея полягає в тому, що продукт може бути вилучений зі списку, якщо його імпорт є бажаним, або ж може бути доданий новий продукт у разі надмірного імпорту.
Він вважає, що “гнучкий список” звучить добре, але він відкриває поле для торгу. Це означає, що п’ять країн вже не можуть твердо стояти за списком вже заборонених чотирьох продуктів.
Так, одна з країн навпаки хоче повернути один із заборонених товарів та дозволити його ввозити у свою країну.
“У нас є невелика проблема з Болгарією. Ця країна хоче, щоб насіння соняшнику було вилучено зі списку, оскільки болгарські переробники потребують його імпорту з України. Натомість вона хотіла б включити до списку “сухе молоко”, - сказав Телеус.
Польський міністр визнав, що домовленості з цього питання ще тривають. Він зазначив, що Польща, своєю чергою, хоче включити до списку малину або мед.
Позиція України
Своєю чергою Україна намагається відстояти свої інтереси.
Торговий представник України Тарас Качка заявив, що наша країна планує подати позов проти Брюсселя та країн-членів ЄС до Світової організації торгівлі (СОТ), якщо вони не скасують обмеження на експорт її сільгосппродукції до блоку цього місяця.
“В разі введення будь-яких заборон після 15 вересня, Україна подасть позов проти Польщі та ЄС до СОТ”, - сказав він в інтерв'ю Politico.
За його словами, системна загроза українським інтересам “змушує нас передати цю справу до СОТ”.
Качка стверджує, що обмеження порушують Угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄС від 2014 р.
Крім того, він повідомив, що немає жодних доказів відхилення цін або значного збільшення постачань зерна, які б виправдовували продовження обмежень на імпорт. Київ долучився до “конструктивної співпраці” з Єврокомісією (ЄС), п'ятьма країнами-членами ЄС, а також Молдовою, ключовим транзитним вузлом для українського експорту до ЄС.
Відреагувало і Міністерство закордонних справ України.
Там заявили, що рішення п’яти країн не відповідає духу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципам Єдиного ринку.
“Вважаємо категорично неприйнятним продовження торговельних обмежень на імпорт аграрної продукції України після того, як 15 вересня сплине дія заборони ЄК. Викликають повне нерозуміння і наміри додати до переліку заборонених до імпорту товарів й інші категорії української продукції”, - заявили в МЗС.
У відповідь на погрози з боку п’яти країн ЄС подовжити заборону Київ може застосувати дзеркальні заходи.
Хто виграє?
Польща в разі негативного для неї рішення ЄК готова ввести односторонні заборони. Невідомо точно, чи всі інші країни-сусіди України зроблять так само, але вірогідність є.
Телеус визнав, що Угорщина “дуже рішуче заявляє, що запровадить таку заборону разом з Польщею”, а словаки “дуже серйозно думають про це”.
Водночас сказати зараз точно, на чий бік стане ЄС важко.
Польський уряд хоче, щоб це питання було врегульовано “полюбовно в ЄС, щоб не було необхідності ламати двері”.
Телеус також сказав, що не чув різко негативних думок від міністрів сільського господарства ЄС щодо продовження заборони. За його словами, Франція говорить “дуже розсудливо” про необхідність побудови “інструменту на майбутнє, тому що Україна залишиться з нами надовго”. Натомість він визнав, що чув, нібито голова ЄК Урсула фон дер Ляєн пообіцяла Україні, що не погодиться на продовження заборони.
На думку Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру ЄС буде проти продовження заборони. Польща та інші східні країни Європи справді постійно створюватимуть нам проблеми щодо торгівлі сільгосптоварами. При цьому вони порушують статут ЄС. Але біда в тому, що ЄС - це свого роду клуб, де багато сперечаються і мало, що вирішують. Україна може позиватися і може обурюватися, але це нічого не дасть. Наша країна зараз потрапила у дуже складне становище: морем постачати зерно складно через блокаду коридорів РФ, а в ЄС не всі країни хочуть купувати нашу продукцію, поки це не розв'язана проблема. При цьому Польща часто заявляє, що вона наш друг, але коли справа стосується грошей, відстоює свої інтереси, попри наше тяжке становище. І це стосується й інших країн східної Європи. Вони умисно блокують ті українські товари, які ми можемо експортувати до ЄС, при цьому кажуть, що не блокують інші товари, які Україна не може експортувати, як то смартфони, телевізори та автомобілі. Кожен хоче заробити на проблемах України. Тому поки що ми лише втрачаємо прибуток. Тільки після нашої перемоги та приєднання до ЄС є надія на те, що можна буде нормально торгувати. Але проблеми зникнуть тільки в тому випадку, якщо ЄС зможе інтегрувати нашу економіку в загальну структуру союзу без шкоди для нас.
Проблеми залишаться і після приєднання до ЄС
Крім того, є побоювання, що євроінтеграція призведе до того, що
Україні доведеться скоротити обсяги виробництва в деяких галузях агросектору. Під удар можуть потрапити найбільш прибуткові галузі: борошномельний комплекс, птахівництво, вирощування плодово-овочевої продукції.
“Можливо, буде розглядатись якесь обмеження виробництва, яке буде працювати за площею”, - зазначила експосол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева.
За її словами, якщо залишити європейську агрополітику в тому форматі, який є зараз, то всі розуміють і ЄС теж, що вони нас „не потягнуть.
Європейська політика спрямована, в першу чергу, на підтримку та розвиток невеликих землевласників, які ніяк не можна порівняти з українськими великими та середніми аграрними формуваннями із посівними площами у сотні, тисячі та навіть десятки тисяч гектарів.
До того ж вартість виробництва на величезних площах та родючих українських грунтах - копійки, у порівнянні з вирощуванням сільгоспкультур на кам’янистих схилах гір, наприклад, у Франції. Аби Україна не прибрала таких виробників з ринку, учасники ЄС будуть обмежувати чи забороняти наш експорт ще на етапі приєднання України до ЄС.
Тому питання щодо того, яким європейці бачать майбутнє української “аграрки”, слід піднімати вже зараз, перебуваючи на початку свого шляху до ЄС, щоб потім не було неприємного сюрпризу.
Вікторія Хаджирадєва