Між багатьма країнами на планеті та всередині них є чимало невирішених конфліктів. Метою РФ є пошук варіантів натиснути на такі больові точки - задля власних зисків та збільшення свого впливу.
Азійсько-Тихоокеанський регіон та Близький Схід
Одним з місць, де відбувається щось подібне, є Азійсько-Тихоокеанський регіон. Як відомо, у Владивостоці відбулася зустріч лідера КНДР Кім Чен Ина та президента РФ Путіна. Корейський диктатор публічно підтримав дії свого російського колеги в Україні, а підсумки перемовин можуть вплинути на події на фронті та корейську ядерну програму. Результатом домовленостей між КНДР та РФ можуть стати поповнення складів РФ боєприпасами для артилерії, ракетними системами залпового вогню, оперативно-тактичними ракетними комплексами.
Керівник азійської секції New Geopolitics Research Network Юрій Пойта, говорячи про підсумки переговорів між Кім Чен Ином та Володимиром Путіним, зазначив у коментарі УНІАН: для Північної Кореї, яка послідовно підтримує дії Росії, відкрилося вікно можливостей. Потреби РФ у зброї дозволяють КНДР отримати необхідні речі для розвитку власного ОПК, адже наразі, через санкції, Пхеньяну дуже важко отримати щось від світу. Експерт нагадав, що для КНДР передбачені обмеження на імпорт нафтопродуктів, металів, руди, на постачання зброї. І ці санкції затверджені Радбезом ООН.
Однак посилення північнокорейського режиму загрожує його країнам-сусідам. Тож, за повідомленням CNN, радники з національної безпеки США, Південної Кореї та Японії спільно виступили з суворим попередженням щодо можливих порушень міжнародних санкцій з боку Північної Кореї та Росії.
Представник цих країн зібралися на телефонну розмову, аби обговорити північнокорейсько-російський саміт. Під час перемовин вони підкреслили, що й Північна Корея, і Росія зобов'язані дотримуватися резолюцій і санкцій Радбезу ООН, зокрема тих, що стосуються торгівлі зброєю та військової співпраці. Радники наголосили, що будуть "чіткі наслідки", якщо будь-яка країна порушить ці зобов'язання. Крім того, керівники служб безпеки підкреслили більшу відповідальність Росії як постійного члена Ради Безпеки за дотримання її резолюцій.
Ще одна гаряча точка на мапі - Близький Схід: Сирію, Ліван, Ізраїль, Палестину штормить тяжко і вже давно не без зусиль росіян, які й тут додали чимало зусиль для дестабілізації.
Росія розширює вплив у цьому регіоні, просуваючи свої геополітичні інтереси на противагу США, для цього вона намагається залучити нового союзника в цьому регіоні - Ліван.
"Посилення присутності в цій невеликій, але стратегічно розташованій країні потенційно дасть Москві доступ до нових портів і торгових ринків, щоб уникнути західних санкцій, а також додаткового партнера для підтримки позицій Росії на міжнародних форумах", - пише Newsweek.
Відзначається, що ці зусилля підкріплюються успішним посиленням Росії у Сирії (пам’ятаємо про розбомблений Алеппо та натовпи сирійських біженців у Європі), зростаючою взаємодією з державами Північної Африки, такими як Алжир та Єгипет, а також з країнами Перської затоки, такими як Іран і Саудівська Аравія.
А Ізраїль існує у стані перманентної війни з ворожим оточенням десятиліттями. З останніх сенсаційних подій - заява глави ізраїльської зовнішньої розвідки Моссад Давида Барнеа про те, що у обмін на ракети малої та середньої дальності РФ готова надати Ірану якусь зброю, котра може загрожувати не лише безпеці Ізраїлю, а й самому існуванню цієї держави.
Південний Кавказ та Африка
Південний Кавказ теж є територією, де Росія проштовхує власні інтереси. Та зрада партнера по ОДКБ Вірменії у її протистоянні з Азербайджаном дещо їх останнім часом похитнула. У результаті Вірменія підтримує Римський статут, за яким, по ордеру МКС, Путіна можуть заарештувати, а також проводить спільні навчання з США.
"Головна проблема, яка набагато важливіша за політичні та дипломатичні розбіжності, у тому, що вірменське суспільство розчароване ставленням Росії до блокади Карабаху і втрачає віру в те, що союзник готовий щось зробити, щоб врятувати карабахців від голоду. Неготовність Кремля виявити своє ставлення до того, що відбувається, дуже негативно позначається на ставленні вірмен до Росії", - заявив вірменський журналіст і письменник Марк Григорян у коментар ВВС.
Наостанок згадаємо про низку військових переворотів у африканських країнах, де ще нещодавно залишався чималим постколоніальний вплив європейських країн, зокрема Франції. Тамтешні військові хунти приходили до влади не без допомоги російських найманців, й дозволяли росіянам вивозити з континенту золото, алмази, рідкісні копалини. Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і оборони Жозеп Боррель зазначив, що переворот в Нігері - це 32-й військовий путч за 33 роки в Африці, котрий стався після аналогічних подій в Малі, Гвінеї, Буркіна-Фасо та Судані.
Росія є найбільшим постачальником зброї Африці: її купують Алжир, Єгипет, Ангола, Нігерія, Судан, Ефіопія, Уганда, цікавляться африканці й можливостями РФ у атомній енергетиці. А влітку Путін намагався підкупити лідерів африканських країн, обіцяючи їм дармове збіжжя під час петербурзького саміту Росія-Африка, та це йому не вдалося.
"Володар усього"
За що воює Росія по всьому світові, зокрема в Україні? На думку відомого журналіста, публіциста Віталія Портникова, це зовсім не територіальні претензії - як вважав Захід, наприклад, після анексії Криму.
"Західні політики дозволили себе обманути, а зараз всі розуміють, що не про Крим йшла мова", - зазначив він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Тим часом, росіяни давно впроваджують "тактику дрібних порізів" у різних країнах задля розхитування світової стабільності. Бо метою Путіна не є перемога в окремих Україні, Нігері чи навіть знищення Ізраїлю: у своїй неадекватності він прагне повалити нинішній світоустрій.
Держсекретар США Ентоні Блінкен нещодавно опублікував у Твіттері коментарі, які він дав у ході свого виступу у Школі перспективних міжнародних досліджень Джонса Хопкінса. За його словами, той світопорядок, що склався після закінчення холодної війни, можна вважати остаточно зруйнованим.
"Ми знаходимося на черговому поворотному моменті історії, намагаючись вирішити фундаментальне питання стратегії, як його визначив Нітце: як нам дістатися звідти, де ми знаходимося, туди, де ми хочемо бути, не потрапивши по дорозі в катастрофу? Те, що ми переживаємо зараз, - більше, ніж просто випробування порядку після "холодної війни". Це його кінець. Десятиліття відносної геополітичної стабільності поступилися місцем загостренню конкуренції з авторитарними, ревізіоністськими державами", - йдеться у повідомленні Блінкена, передає The Guardian.
За його словами, агресивна війна Росії в Україні продемонструвала собою найбезпосереднішу і найгострішу загрозу міжнародному порядку, закріпленому в Статуті ООН, та його основним принципам - суверенітету, територіальній цілісності та незалежності.
Але, зауважив Портников, проблема у тому, що нині Захід не займається питанням розпаду Росії, бо відмовився від політичної інженерії.
Водночас він підкреслив, що безперечним досягненням недавнього індійського саміту G20 (на відміну від зустрічі в Індонезії) було підписання спільної декларації, котра хоч і не засуджує агресивні дії РФ в Україні, однак відображає спільне невдоволення світу війною у Європі, розв’язаною РФ - у тому числі такими "гігантами", як Китай та Індія.
Ірина Носальська