Україна шукає способи повернути втрачені ринки збуту для продажу зерна. Які кроки робляться в цьому напрямку.
В Україні попри гарний врожай зернових цього року є проблеми зі збутом продукції через блокаду “зернового” коридору з боку РФ та відмову деяких країн ЄС купувати у нас збіжжя. Як Україна намагається повернути ринки збуту?
Втрати України через проблеми з експортом зернових
В Україні аграрії практично завершили збір ранніх культур. Так, станом на кінець серпня вони намолотили 29 млн тонн зернових і 4 млн тонн олійних. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ за вересень 2023 р. На тлі сприятливої погоди врожайність зернових не тільки перевищила минулий рік, а й рекордний 2021 р.
Водночас у нас є проблеми зі збутом продукції через вихід РФ із “зернової угоди” та через одноосібне продовження заборони на імпорт аграрної продукції з боку Польщі, Угорщини та Словаччини.
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука через заборону експорту агропродукції Україна до кінця року може втратити 600 млн євро.
“Кожного місяця, не маючи можливості імпортувати у ці п'ять країн, ми втрачали порядку 170 млн євро. Зараз, якщо ми будемо продовжувати втрачати, то до кінця року ми ще втратимо порядку 600 млн євро”, – сказав він.
Тимчасові коридори та обіцянки Туреччини
Україна попри обстріли нашої портової інфраструктури з боку РФ час від часу “прориває зернову блокаду”, діють так звані тимчасові коридори. Водночас поодинокі судна, які виходять з українських портів не можуть задовольнити нашу потребу в експорті. Не вмирає і надія на те, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зможе відновити “зернову угоду”. Попри те, що його зустріч з диктатором Росії Володимиром Путіним не призвела до поновлення роботи “зернового коридору” Ердоган не полишає спроб владнати ситуацію.
На Генасамблеї ООН він сказав, що робота над відновленням “зернової угоди” триватиме. За його словами, у нього є новий план для уникнення продовольчої кризи. Після того, як Росія вийшла з угоди в липні, Анкара працює над новою “зерновою угодою”.
Битва за ринки ЄС
Крім того, Україна, на жаль, втратила ще й деякі ринки збуту збіжжя в ЄС. Так, три країни Союзу: Польща, Угорщина та Словаччина продовжили заборону на ввезення чотирьох продуктів з України (пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику) до їх країн попри те, що Єврокомісія (ЄК) виступила за припинення заборони після 15 вересня.
Україна не збирається миритись з таким станом речей та намагається повернути ці ринки збуту.
Найближчими днями Україна запровадить ембарго на польські овочі (цибулю, помідори, капусту і яблука). Торговий представник України Тарас Качка сказав, що Україна вирішила обрати такий крок із запровадження ембарго на цибулю, помідори, капусту і яблука з Польщі, аби переконати Варшаву зробити крок назад і погодитися на розроблений у співпраці з ЄС механізм ліцензування торгівлі зерном, за який відповідатиме Україна.
Водночас Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна” вважає цей продуктовий ряд дивним. На його думку, у списку мали б бути сири, молоко, свинина та ковбаса.
“Було б добре підтримати наших виробників митами на польську свинину, молоко, сири, ковбаси. Адже наші підприємці працюють в умовах дефіциту електроенергії, трудових ресурсів та постійних обстрілів. Це дозволило б вирівняти умови конкуренції і, заразом, застосувати асиметричну відповідь: мито за блокаду”, - каже експерт.
Крім того, 18 вересня український уряд подав позов до Світової організації торгівлі (СОТ) проти Польщі, Словаччини та Угорщини.
Водночас деякі експерти вважають такий крок України безперспективним. Так, на думку Куща, це на руку РФ.
“Представник МІД РФ Марія Захарова вже прогнозує світовий голод через блокаду українського зерна на фоні розбірок між Києвом, Варшавою, Будапештом та Братиславою”, - каже він.
Крім того, суд може тривати роками і перспективи у нього туманні. Також позов викликає напруженість між країнами. Наприклад, Польща вже пригрозила відмовити українським біженцям у соціальних пільгах.
Компромісне рішення
Водночас Україна може відкликати позов до СОТ, якщо буде знайдено інший спосіб домовитись.
“Позов до СОТ - це не основний інструмент вирішення проблеми, а лише наша реакція на введення національних заборон. В ідеалі ми хочемо уникнути довгої судової тяганини в рамках СОТ. Наш пріоритет - досягти порозуміння з нашими сусідами шляхом переговорів”, - наголосив Качка.
Своєю чергою прем’єр-міністр України Денис Шмигаль теж сказав, що Україна може відмовитися від позову проти Польщі, Словаччини та Угорщини через заборону на імпорт українського зерна та іншої агропродукції. Однак для цього країни мають погодитися на запропонований українською владою компроміс.
План України передбачає, що товари, що експортуються до 5 сусідніх держав, будуть піддаватися верифікації та затвердженню з боку українського Міністерства економіки.
За словами Качки передбачається, що надалі буде діяти механізм спільної верифікації та погодження постачання чотирьох видів сільськогосподарських товарів до п'яти країн ЄС. Це дуже складний механізм торгівлі, тому ми не прогнозуємо значного зростання обсягів українського експорту. Для нас він важливий тому, що ми хочемо показати, який насправді існує попит, хто насправді купує українську продукцію і поступово залучати уряди цих країн ЄС в оцінку цих постачань. Адже згодом буде зрозуміло, що заборона не потрібна і можна поступово повертатися до нормалізації торгівлі. За його словами, дві держави - Болгарія і Румунія - позитивно відреагували на таку пропозицію і зараз із ними йдуть перемовини про налагодження двосторонніх механізмів комунікації. Натомість Польща, Словаччина та Угорщина поки ще не скасували національні заборони на імпорт української сільгосппродукції.
Водночас за результатами зустрічі міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського з його словацьким колегою Йозефом Бірешем, останній наголосив на тому, що Словаччина вивчає український план дій, і вважає його таким, що може бути прийнятим.
Щодо Румунії, то тут ситуація теж неоднозначна. За словами міністра сільського господарства Флоріна Барбу наступні 30 днів українське зерно в будь-якому разі не постачатиметься до Румунії. Крім того, ця країна планує заборонити імпорт іншої сільгосппродукції, крім зернових.
“Також я обговорю обмеження на ввезення до Румунії тієї продукції, де рівень самостійного забезпечення сягає 100%, щоб допомогти румунським фермерам та переробникам продукції. Наприклад, Румунія на 100% забезпечує себе курятиною. Така ж ситуація у нас із медом, борошном, кукурудзяним борошном”, – сказав Барбу.
Водночас упродовж жовтня Румунія намагатиметься збільшити обсяг перевезень українського зерна через країну з двох до чотирьох млн тонн. Про це сказав прем’єр-міністр країни Марчел Чолаку.
Для цього Румунія вже вклала значні кошти у порти на Дунаї та Констанці.
Тож битва за ринки збуту зернових триває, Україна шукає вихід з ситуації та пробує різні варіанти, а які з них будуть ефективними покаже час.
Вікторія Хаджирадєва