Як наша країна вирішує “зернову кризу”, які є варіанти припинення конфлікту та чому так важливо відновити експорт?
Україна пробує різні варіанти вирішення конфлікту, який виник на тлі продовження заборони експорту нашого зерна до Польщі, Угорщини та Словаччини. Що це за варіанти та чому для нас так важливо порозумітися з сусідами?
Позов до СОТ
Україна пробує різні варіанти вирішення “зернової кризи” з сусідами. Серед них: позов до Світової організації торгівлі (СОТ), заборона імпорт сільгосптоварів з цих країн, двосторонні переговори з кожною з них, намагання вирішити конфлікт за допомогою Єврокомісії.
Розглянемо кожен з цих кроків окремо.
Як відомо, Україна подала позов до СОТ на країни, які в односторонньому порядку відмовились припинити заборону на експорт деяких сільгосптоварів з України. Такі дії України вже викликали занепокоєння у так званої Вишеградської групи, до складу якої входить Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина. Група країн закликала Україну відкликати скаргу до СОТ з приводу обмеження на імпорт українського зерна.
Міністри сільського господарства цих країн заявили, що відкликання Україною скарги до СОТ щодо ембарго на зерно покращить “атмосферу у взаєминах” між державами.
“З великим подивом і занепокоєнням ми сприйняли рішення щодо скарги України на нашу країну до СОТ та очікуємо, що Україна відкличе це рішення”, – сказав заступник міністра сільського господарства Польщі Ришард Бартосік.
За його словами на запитання, чи відкликає Україна скаргу, міністр аграрної політики України Микола Сольський не відповів.
Експерти вважають, що навряд чи позов до СОТ допоможе розв’язати питання.
Так Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна” вважає, що ці кроки нічого не дають, тому що суди можуть йти роками.
Водночас і відкликати позов, якщо ми вже його подали доти, доки не буде скасування ембарго не треба, адже із заяв офіційних представників країн-сусідів видно, що вони цього побоюються. Тож це важіль тиску, який не треба упускати.
Ембарго у відповідь та двосторонні переговори
Також Україна планує запровадити ембарго на деякі овочі та фрукти з Польщі, зокрема на цибулю, помідори, капусту та яблука. Це спроба переконати Польщу зробити крок назад в своїй забороні на імпорт зерна, повідомив заступник міністра економіки і торгівлі Тарас Качка.
На думку Куща, краще замість блокади польських овочів та фруктів ввести мита на їх свинину, молоко, сири та ковбаси.
“Мито - більш цивілізована міра, ніж блокування. На мій погляд, краще було б вирівняти митами умови конкуренції і, заразом, застосувати асиметричну відповідь: мито за блокаду. Адже наші виробники працюють в умовах дефіциту електроенергії, трудових ресурсів та постійних обстрілів.”, - каже експерт.
Водночас Україна проводить двосторонні переговори з кожною з країн, що блокують наш експорт.
“Ми не налаштовані на конфлікт. Ми налаштовані на конструктив, готові до переговорів, до консультацій.”, - підкреслив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Міністри сільського господарства України, Польщі, Угорщини та Словаччини регулярно зустрічаються та намагаються знайти вихід із кризи.
Співпраця є Єврокомісією
Безумовно, намагаючись вирішити конфлікт, Україна співпрацює з Єврокомісією. ЄК, як відомо, не підтримала продовження заборони після 15 вересня. Сьогодні Єврокомісія проведе засідання координаційної платформи щодо українського експорту.
“Ми запросили всі відповідні держави-члени, і ми матимемо можливість фіналізувати цей план дій, щоб він міг почати діяти якнайшвидше”, – сказала спікерка ЄК Міріам Гарсія Феррер.
Феррер нагадала про те, що заданий план дії з вирішення питання зернового експорту був розроблений Україною й має різні складові, які охоплюють: встановлення більш жорсткого контролю за експортом продукції; проведення інформаційної кампанії з роз’яснення вразливості ринків у країнах-сусідах; узагальнення інформації щодо кінцевих споживачів української сільгосппродукції.
Головним елементом є запровадження ліцензування експортних операцій з аграрними продуктами, на які раніше поширювались захисні заходи з боку ЄС, в тому ж числі пшеницю, кукурудзу, насіння соняшника й ріпаку.
“Цей план дій, що був представлений Україною, стосується п’яти країн: Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії й Болгарії. Є дуже конструктивна участь з боку всіх сторін.”, - додала Феррер.
План України та ЄК полягає у тому, аби контролювати експорт.
Своєю чергою міністр агрополітики України Микола Сольський роз’яснив, як він буде діяти на практиці.
“Ми погоджуємо з ЄК й країнами імпортерами необхідний перелік і обсяг аграрної продукції чотирьох культур. Вони своєю чергою визначають, чи готові приймати ці культури, коли, й в яких об’ємах. Лише після цього ми видаємо дозволи нашим підприємствам на експорт тієї чи іншої продукції. Тобто Україна контролює свій експорт і погоджує його з приймаючими країнами”, - каже він.
Відомо, що Україна вже готує з Румунією та Болгарією документи про запровадження механізму верифікації та погодження чотирьох груп аграрного експорту.
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля вже є реакція і з боку інших зацікавлених країн.
“Чотири країни опрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження і пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава -проти. На жаль… У нас немає цьому ані логічного, ані економічного пояснення”, -зауважив прем’єр-міністр.
Він не уточнив про яку країну йде мова. Але відома реакція Польщі.
“Українська сторона сказала, що якщо Польща скаже, що їй не потрібні чотири зернові культури до кінця року, то ліцензії не будуть видаватися. Це питання, яке має розглянути наша сторона, але ззовні ця пропозиція виглядає як хороша пропозиція”,– пояснив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.
Будувати логістику замість сваритись
Цікаво, що на думку деяких експертів є й інші варіанти розв’язання зернової кризи, на які чомусь ні українська, ні польська сторона не звертають уваги.
Так, Кущ каже, що проблеми з експортом українського зерна через чорноморські порти могли стати відправною точкою спільного польсько-українського логістичного бізнесу.
“Можна будувати “сухі порти” у Польщі для українського зерна на умовах митного складу або збудувати роздавальний транспортний хаб у Львівській області, де буде створено точки переходу з української на європейську колію, або включити Україну до колосального європейського інфраструктурного проекту Rail Baltica - залізничного коридору на європейській колії з країн Балтії до Польщі через Сувальський коридор”, - каже експерт.
На цьому кожна сторона могла заробити чималі гроші. Плюс під ці проекти можна було підтягнути мільярдне інфраструктурне фінансування із ЄС.
Експерт каже, що всі ці пропозиції могли б створити систему масштабного транспортування українського зерна до Польщі та зберігання його там на умовах митного складу без надходження на внутрішній ринок і без шкоди для місцевих фермерів. З сухих портів зерно потім можна транзитувати територією Польщі до балтійських портів і продавати на світових сировинних ринках у міру поліпшення цінової кон'юнктури. Продавати в Азії та Африці – наших традиційних ринках збуту.
Чому так важливо повернути експорт?
Для України дуже важливо домогтися повернення експорту зернових до країн-сусідів, адже через блокаду Росією “зернового коридору” нам потрібний європейський ринок збуту.
Відомо, що зерно - одна з найважливіших статей нашого експорту, саме його продаж приносить до бюджету найбільшу кількість грошей. Приміром, минулого року ми заробили на цьому 23 млрд дол. Саме з цих коштів Україна фінансує армію, адже брати гроші з допомоги Заходу на оборонні потреби не можна, лише на соціальні витрати.
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної радипідрахував, що кожного місяця, починаючи з квітня, коли почала діяти заборона, не маючи можливості імпортувати до цих пʼяти країн, ми втрачали біля 170 млн євро. А до кінця року втратимо до 600 млн євро.
Вікторія Хаджирадєва