В листопаді ЄС оцінить прогрес, досягнутий Україною в її заявці на членство. Від цього залежатиме, коли розпочнуться перемовини про вступ.
Виконавча влада Європейського союзу 8 листопада представить оцінку прогресу, досягнутого Україною в її заявці на членство. Чи буде ця оцінка позитивною, коли розпочнуться переговори про вступ та коли наша країна може стати повноправним членом.
Очікуємо позитивної рекомендації
Оцінка буде представлена в щорічному звіті Європейської комісії. В ній детально буде описано, наскільки країни, які бажають приєднатися до ЄС просунулися у виконанні необхідних економічних, правових та інших критеріїв.
За словами трьох чиновників ЄС, опитаних Reuters, це буде ключовим кроком у рішенні про те, чи починати переговори про вступ з Україною.
Очікується, що Україна отримає позитивну рекомендацію, можливо, за додаткових умов, пов’язаних із боротьбою з хабарництвом і правами меншин. Останнє питання порушила Угорщина.
В Україні теж налаштовані на “зелене світло” для старту перемовин про вступ.
Президент України Володимир Зеленський та український уряд розраховують на позитивний звіт Єврокомісії та рекомендацію почати переговори про вступ вже у 2023 р.
Як Україна виконали вимоги ЄС
Наприкінці вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що держава закінчує виконання всіх рекомендацій Єврокомісії на урядовому рівні. Про готовність України каже і президент.
“Ми майже виконали сім рекомендацій ЄК і будемо готові розпочати переговори про вступ до ЄС цього року”, - повідомив глава держави.
Своєю чергою аналітики Центру “Нова Європа” відзначають значний прогрес у виконанні Україною рекомендацій Єврокомісії для вступу в ЄС. В опублікованому наприкінці вересня звіті незалежного моніторингу аналітики оцінили рівень виконання “домашньої роботи” на 8,1 балів з 10. У попередньому звіті в травні оцінка була 6,8.
З того часу українська влада повністю виконала вимогу щодо законодавства про медіа, впритул наблизилася до повного виконання вимоги щодо нацменшин та судової реформи, суттєво просунулася в перезапуску Конституційного суду. Також була покращена оцінка боротьби з корупцією, зокрема, через відновлення електронного декларування.
А от боротьба з олігархами за рекомендацією Венеціанської комісії була поставлена на паузу та не буде розглядатися як вимога для початку переговорів.
Своєю чергою віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина вважає, що Україна вже забезпечила “хороше підґрунтя” для позитивної оцінки з боку Єврокомісії.
“Вже зараз можу з упевненістю сказати, що досягнення України у сфері реформ не викликають сумнівів у наших партнерів”, – підкреслила вона.
Тиск з боку деяких членів ЄС
Попри гарні сигнали з ЄС та налаштованість на позитив з боку української влади, не варто забувати, що рішення про початок перемовин про вступ будь-якої країни до ЄС ухвалюються консенсусно. Це означає, що будь-яка держава-член блоку може заблокувати початок переговорів.
“Палки в колеса може поставити Угорщина через свою проросійську налаштованість”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
З самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Угорщина зайняла відверто антиукраїнську позицію. Вона не тільки заважає швидкому вступу України в ЄС, а й поширює російські наративи, блокує військову підтримку, затримує прийняття санкційних пакетів проти РФ, у вересні поточного року продовжила заборону експорту зернових з нашої країни.
Проблеми можуть бути й зі Словаччиною, в якій прем’єр-міністром став проросійський політик і лідер партії Smer-SD Роберт Фіцо. Президентка Словаччини Зузана Чапутова нещодавно офіційно призначила кандидатуру Фіцо та затвердила склад нового уряду після того, як його партія SMER-SD перемогла на виборах 30 вересня та сформувала коаліцію з лівоцентристськими HLAS і націоналістичними партіями SNS.
Прецеденти блокування вступу країни до ЄС є. Так, Болгарія до сьогодні заважає початку переговорів з Північною Македонією, яка стала кандидатом на вступ в ЄС ще у 2005 р.
Водночас, як пише Politico, за словами неназваного дипломата, Єврокомісія після оцінки прогресу України зробить заяву, “після якої державам-членам ЄС буде дуже важко відмовити у початку переговорів щодо членства з нашою країною”.
“Політичний поштовх навколо цього буде надто великим, щоб окремі країни-члени могли встояти. Робоче припущення полягає в тому, що до грудня Європейська рада ухвалить рішення про відкриття переговорів”, - додав дипломат.
Строки прийняття України
В Україні вважають, що за два роки після початку перемовин про вступ наша країна може стати повноправним членом.
Саме такі терміни неодноразово публічно озвучували президент з прем'єром-міністром країни. Про те саме каже і Стефанішина.
“У нас є чітке розуміння, що держава може бути повністю готовою до вступу в ЄС протягом двох років від початку переговорного процесу”, – підтвердила вона РБК-Україна.
Водночас всередині самого ЄС називають не такі оптимістичні терміни та вважають, що цей процес може затягнутися до 2030 р.
Так, в інтерв'ю німецькому Der Spiegel голова Євроради Шарль Мішель заявив, що Україна може стати членом ЄС у 2030 році, якщо “обидві сторони зроблять свою домашню роботу”.
Водночас Стефанішина зазначила, що 2030 р. – це термін, який стосується загалом поточної хвилі розширення, і не обов'язково вступ всіх кандидатів має відбуватися разом.
За її словами до кожної з країн застосовується індивідуальний підхід, з урахуванням швидкості її трансформацій. Держави-кандидати на сьогодні перебувають на різних етапах прогресу щодо реформ й готовності до вступу. А отже, рішення щодо деяких країн можуть бути ухвалені раніше визначеного терміну.
ЄС теж потрібно реформуватись
Водночас аби наважитись на розширення самому ЄС теж потрібно реформуватись.
В ЄС вже почали обговорювати інституційні реформи необхідні для можливого розширення, а також говорити про необхідність посилення підтримки країн-кандидатів з боку ЄС.
Мішель попередив, що інтеграція нових членів до Союзу буде нелегкою.
“Це вплине на нашу політику, наші програми та їхні бюджети. Це вимагатиме політичних реформ і політичної мужності. Територія і демографія ЄС збільшаться”, - сказав він.
Своєю чергою професор міжнародного права Альберто Алеманно вважає, що з огляду на майбутнє розширення до дев'яти нових держав, включно з Україною, із загальним населенням у 60 млн осіб, тривати так, як зараз, вже не може. Розміри і населення України самі по собі, якби вона приєдналася до ЄС за нинішніми правилами, не тільки ще більше дестабілізували б повсякденний процес ухвалення рішень у Брюсселі, а й призвели б до безладу найважливіші галузі загальної політики, наприклад, сільське господарство.
Серед пропозицій щодо реформування ЄС є як такі, що вигідні Україні, так і такі, що ні. До перших відноситься голосування за важливі рішення не одностайно, як зараз, а більшістю голосів. Це дозволило б не зважати на позицію таких країн, як Угорщина. До другого - різний ступінь інтеграції. Одні країни будуть в ядрі ЄС з “шенгеном” та єдиною валютою, інші будуть асоційованими членами та матимуть доступ до єдиного європейського ринку, а треті - входитимуть до Європейського політичного співтовариства і матимуть політичну та економічну співпрацю з іншими державами-членами.
В Києві ж виступили проти можливості такого підходу щодо України. На такі ідеї критично відреагував прем'єр-міністр. Він сказав, що Україна не погодиться на “другосортне” членство в Євросоюзі.
Водночас верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель відреагував на побоювання Києва так: “Членство - це членство і крапка”.
Вікторія Хаджирадєва