Президент Росії Владімір Путін
Війна Російської Федерації в Україні може бути лише частиною глобального плану з розвалу НАТО, дестабілізації Євросоюзу та Заходу в цілому. Як економічні проблеми самої Росії можуть цьому завадити?
Агресія - наслідок ревнощів і образ
Важко сьогодні у це повірити, але Росія колись сама хотіла стати членом Північноатлантичного альянсу. За декілька днів до початку повномасштабної війни Путін публічно заявив, що в 2000 році запитував екс-президента США Білла Клінтона, як Штати поставляться до прийняття Росії в НАТО, але отримав "дуже стриману реакцію" на запитання.
Вочевидь, кремлівський диктатор тоді зачаїв глибоку образу на НАТО та Захід у цілому. Згадаймо його ультиматум напередодні повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022-го: намагаючись аргументувати свої загарбницькі наміри, Путін тоді вимагав відступу НАТО від кордонів РФ.
"Ми не побачили адекватного врахування трьох наших ключових вимог щодо недопущення розширення НАТО, відмови від розміщення ударних систем озброєння поблизу російських кордонів, а також повернення військової інфраструктури блоку в Європі до стану 1997 року, коли було підписано основний акт Росія-НАТО", - наголосив він на початку лютого 2022-го.
Час іде, а параноя Путіна не вщухає. Вже у жовтні поточного року кремлівський диктатор, виступаючи у Сочі поскаржився, що НАТО свого часу не захотіло приймати у свій Альянс Росію.
"Я вже говорив про це публічно і нашим союзникам, і нашим партнерам. Адже був момент, коли ваш покірний слуга просто висловив припущення: а може, нам і в НАТО вступити? Але ні, в НАТО така країна не потрібна. Ні. Питається, а що ще? Ми вважали, що ми вже ось, свої, вибачте, як у нас у народі кажуть, буржуїнські. Що ще? Протистояння ідеологічного немає. В чому проблема? Мабуть, проблема в геополітичних інтересах і зверхньому ставленні до інших. Ось в чому проблема, у самовпевненості", - сказав Путін.
Тож, "не вийшовши рилом", очільник РФ продовжує "карати" Захід за зверхність. Трохи більше, ніж через рік після початку широкомасштабної війни Росії проти України, 31 березня 2023 року Путін підписав нову редакцію Концепції зовнішньої політики (КЗП) Росії.
"У відповідь на недружні дії Заходу Росія має намір відстоювати своє право на існування та вільний розвиток усіма наявними засобами", - йдеться у цьому документі.
А про "український напрямок" (слова "Україна" у документі немає) у новій концепції згадується аж... один раз - і то у контексті того, що, мовляв, США та "їхні сателіти" використали заходи Росії із "захисту своїх життєво важливих інтересів українською напрямку" як привід "для загострення багаторічної антиросійської політики та розв'язали гібридну війну нового типу".
Слово "війна" у документі є лише у словосполученні "перемогу у Другій світовій війні", пише Радіо Свобода. Також у новому російському КЗП згадується "Союз РСР".
З березня минуло вже сім місяців, нині осінь, тож можна оцінити впровадження КЗП Росії у життя. Вочевидь, росіяни пашуть, не покладаючи рук. Із вже втіленого - створення "вісі зла" за участі Ірану та КНДР (й, вірогідно, озброєння найбільш небезпечних світових терористів сучасними технологіями), розхитування ситуації в Африці, вагомі підозри у підбуренні близькосхідного палестино-ізраїльського конфлікту, натхнення терористичного ХАМАСу у нападі на Ізраїль, сприяння росту антисемітських настроїв у світі, підтримка антиукраїнських настроїв у самому ЄС (всі оті "танці з бубнами" разом із Орбаном). Й, нарешті, намір безкінечно воювати з Україною - у самому серці Європи.
Хто є країною-потопельником?
Тема з "потопельником" для України після необережних слів президента Польщі Анджея Дуди - вкрай чутлива. Втім справжнім потенційним мерцем може виявитися не Україна, а Російська Федерація. Росія обрала затяжну війну, ця тактика її і вб'є, - вважає військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.
"Російське командування намагається грати в довгу, але розтягування війни не на користь самій російській армії. Вони можуть набирати людей, так. Людський ресурс у них є. Однак, що робити з технікою? У них техніки стає все менше і менше, якість техніки погіршується, і саме в цьому мінус їхньої гри в довгу. Можливо, їм людського ресурсу і вистачить. Але це ніщо, якщо немає підтримки технічної та технологічної компоненти", - зазначив експерт у коментарі УНІАН.
Нині росіяни хваляться відродженням свого ВПК. Проте - чому ж вони все ретельніше нишпорять по світу, вигрібаючи залишки радянської зброї та намагаючись викупити експортовану з РФ вже після 2000 року зброю? Зокрема, нещодавно відкупили в Єгипту понад сотню двигунів для гелікоптерів; а наступ окупантів під українською Авдіївкою живиться лише за рахунок російського "м’яса" та північнокорейських снарядів. Може, тут дійсно "не все так однозначно"?
При цьому, як вважає керуючий партнер та старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар, російська економіка, як і будь-яка економіка у принципі, дійсно не може сягнути дна - це коли є черги за хлібом та немає горілки.
"Але падіння рівню життя є, воно - на десятки відсотків, а може бути вдвічі-утричі більшим. Це те, що ми можемо побачити у найближчі рік-півтора", - спрогнозував експерт у YouTube-каналі Сейчас.
За словами економіста, всі канали заборонено імпорту до РФ (за рахунок чого тримається ВПК і економіка у цілому) перекрити дійсно складно. Але не все так погано: росіяни не змогли перевипустити 130 мільйонів кредитних карт, що містять чіпи, мусили подовжувати старі.
Та якщо очікувати краху економіки Росії від повільного виснаження, це може тривати десятиліття, продовжив він.
"Але економічні кризи бувають різними. Згадайте ковід, всім видавалося, що це кінець світу. Що може статися в Росії? Я очікую там банківської кризи. В умовах такої нестабільності росіяни повинні визнати - а економісти давно вже це знають - що грошей у банках у такому обсягу, як туди принесли вкладники, вже немає. Більше того, величезна частка валютних авуарів (активів - ред.) заморожена й незрозуміло, чи колись повернеться. Ми думаємо, що ніколи. А це були активи російських банків на закордонних кореспондентських рахунках. Звідки їх банки взяли? Це - депозити російських громадян у валюті. Вони рахують, що це валютні депозити, а валюти немає у такій кількості. Де Герман Греф (голова російського Сбербанка - ред.) візьме 100 мільярдів доларів, аби роздати? У нього немає таких залишків на валютних рахунках. Коли росіяни масово це зрозуміють, буде біда", - пояснив економіст крихкість російського "колосу на глиняних ногах".
Ірина Носальська