Фото: Getty Images
Байден провів переговори із Сі Цзіньпіном
Байден та Сі на перемовинах у Сан-Франциско домовилися відновити військове співробітництво між США і Китаєм. Що це означає, як вплине на ситуацію у світі та чи може щось змінити у війні в Україні?
Як сварились і чому помирилися Джо та Сі
На полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Сан-Франциско відбулися переговори президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена і голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна.
Під час зустрічі лідери впливовіших країн світу вирішили відновити військову комунікацію на найвищому рівні, перервану після візиту до Тайваню конгресвумен США та спікера Палати представників Ненсі Пелосі, що тривав 2-3 серпня 2022 року. Цьому передувало турне Пелосі Південно-Східною Азією, із зупинками у Сінгапурі, Малайзії, Тайвані, Кореї та Японії. Пелосі є лютим критиком комуністичного режиму Китаю та має близькі стосунки з тибетським лідером у вигнанні Далай-ламою.
Підігріла пристрасті й тривала дипломатична суперечка, спричинена розвідувальною повітряною кулею (стратостатом) КНР, що порушила повітряний простір США та Канади у лютому 2023 року. Тоді офіційні особи з питань оборони США заявили про виявлення китайського "НЛО" над штатом Монтана. 4 лютого повітряна куля була збита над Атлантичним океаном, однак Байден відклав заплановану поїздку держсекретаря США Ентоні Блінкена до КНР, і сталася вона набагато пізніше.
Втім, директор програми безпекових студій Ради зовнішньої політики Українська призма Ганна Шелест вказує, що складнощі у стосунках Китаю та США дісталися Байдену ще й у спадок від його попередника Дональда Трампа, котрий розпочав торгівельні війни з КНР.
"Це перелалося на президентство Байдена і додалося у результаті російсько-української війни. США вже розпочали передвиборчу кампанію, і цей внутрішній контекст теж дуже серйозно впливає на можливості обговорення на таких зустрічах і на результати", - зауважила вона в ефірі ICTV.
Що ж, деякі протиріччя нині вдалося подолати. І хоча політичні відносини КНР і США й досі нагадують період розрядки у холодній війні між СРСР і США, та відновлення прямих комунікацій між військовими США і Китаю на всіх рівнях говорить про те, що у обидвох країн є бажання уникнути війни на Тайвані.
"Те, що ми бачимо між Китаєм і Сполученими Штатами Америки, дуже нагадує певні періоди холодної війни між Радянським Союзом і США. Зараз ми бачимо період розрядки. Дуже важливо, що Сі Цзіньпін приїхав до Сполучених Штатів урочисто, з великою повагою. Для Китаю це дуже важливо. Сама зустріч показала, що сторони націлені на розрядку просто зараз, ніхто не хоче воювати", - зазначив завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Експерт не виключає: Китай "надав якісь запевнення США, що КНР не хоче розпалювати ті конфлікти, ті війни, які турбують Сполучені Штати - це Близький Схід і Україна".
Що кажуть у Пентагоні
Відновлення переговорів між державами на військовому рівні вже підтвердив міністр оборони США Ллойд Остін, висловиши вдячність за прогрес, котрого досягли лідери двох країн під час зустрічі. Очільник Пентагону також наголосив, що новини про заплановане відновлення контактів між військовими США та Китаю є обнадійливими.
"Послідовний і змістовний діалог між вищими керівниками нічим не замінити. Тож ми продовжуватимемо вести практичні переговори з Китаєм, починаючи з вищих керівників і закінчуючи робочим рівнем", -цитує Остіна УНІАН.
При цьому зазначається, що побоювання залишаються: протягом 2021-2023 років США зафіксували понад 180 примусових і ризикованих перехоплень своїх літаків у азійському регіоні. Якщо порівнювати це з показниками попереднього десятиліття, помітна тенденція до зростаннятаких випадків.
"Я не буду робити жодних прогнозів щодо майбутньої поведінки Китаю. Що я скажу - так це те, що нам і надалі буде потрібний механізм для управління кризами та забезпечення того, щоб час від часу ми запобігали виходу речей з-під контролю", - зауважив глава Пентагону.
Чи треба тремтіти Росії?
То чи можлива ситуація, коли Китай схаменеться, й із прихованого "ляльководу" країни-окупанта Російської Федерації раптом перейде на бік добра? Чи варто чекати від зовнішньої політики КНР розвороту на сто вісімдесят градусів? Не будемо наївними: "не все так однозначно" - як полюбляють згадувати у тій-таки Росії.
"Зустріч Байдена та Сі не знайде рішення для всіх світових проблем,і для наших теж. Занадто велика прірва у позиціях і відсутності довіри. Але атмосферу відносин вона значно покращила. Назовні, навіть показово, але також і всередині", - зазначив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Facebook.
Клімкін вважає, що кожен з лідерів може записати собі в плюс "серйозні речі". Зокрема, лідер КНР - чітку декларацію американцями політики "єдиного Китаю", а Байден - заяву Сі про бажання об'єднатися з Тайванем невійськовим шляхом.
На думку екс-міністра, домовленості про поновлення каналів спілкування у кризових ситуаціях та контроль за експортом з Китаю речовин, що використовуються для виробництва синтетичних наркотиків, теж позитивні.Водночас він зауважив, що все це не означає зростання довіри між США та Китаєм, а скоріше є нормалізацією відносин.
"Пекін і Вашингтон і надалі сприйматимуть світ як суперництво Китаю і США, і не програти у цьому суперництві для них стратегічний пріоритет номер один", - вважаєвін.
При цьому він зауважи, що РФ на цьому рівні - не гравець, але може впливати на баланс протистояння і робитиме це, аби довести свою користь Китаю, щонайменше поки при владі Путін.Сам Китайнавряд чи полишить російський режим напризволяще, але й не дратуватиме США військовим співробітництвом з Росією.
Втім, якщо обставини якось зміняться, и ситуація перестане бути контрольованою, Україна, на думку Клімкіна, має "переконати Європу в тому, що на кону і її безпека, тобто вона має стати геополітичним гравцем і сказати своє слово".
"Інакше вся світова політика робитиметься на берегах Тихого океану, а назва Північноатлантичний альянс звучатиме кепсько... Україна є шансом Європи на безпекову суб'єктність, і цей шанс слід використати зараз", - резюмвав дипломат.
Ірина Носальська