Фото: Getty Images
Європарламент погодився відкрити офіс у Києві
Незабаром в Україні може з’явитися офіс Європарламенту. Ймовірно, про це офіційно оголосять Брюссель та Київ на наступному тижні.
Зміцнення зв’язків, спрощення роботи
За даними сайту Euractiv, який спеціалізується на європейській політиці і співпрацює з ЄС, Європарламент погодився відкрити офіс в Україні для того, щоб посилити підтримку українського парламенту. Це відбудеться на прохання українських високопосадовців.Президент України Володимир Зеленськийзвернувся з таким проханням до голови Європарламенту Роберти Мецоли під час її візиту до Львова 4 березня 2023-го, а наприкінці квітня це питання знову порушив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Згідно з документом бюро Європейського парламенту, таке рішення ухвалене увечері в понеділок, 20 листопада. Воно спрямоване на полегшення відносин з українським парламентом, зокрема на його зв'язок із "відповідними комітетами"Європарламенту, а також на спрощення адміністративної роботи. Присутність парламенту в Києві забезпечить регулярне інформування комітетів Європарламенту про поточні проблеми та процеси не лише в Україні, а й про країни Східного партнерства.
Бюро є органом Європарламенту, відповідальним за адміністративні рішення щодо внутрішнього функціонування установи. Європарламент має офіс зв'язку для кожної держави-члена, яка допомагає в роботі, наприклад, при спілкуванні із зацікавленими сторонами, організації заходів та підтримці відносин із місцевими ЗМІ. Проте лише кілька таких офісів створено у неєвропейських містах, включаючи Нью-Йорк, Аддіс-Абебу та Джакарту.
Режим очікування
Слід зазначити, що голова Європарламенту послідовно виступає за підтримку України з початку російського вторгнення у лютому 2022 року.
"Кремль хотів би, щоб ситуація на Близькому Сході відволікала нас від того, що все ще відбувається у нас на сході. Наша підтримка для України не буде слабшати у будь-якому випадку", - сказала Роберта Мецола 9 листопада під час промови "Стан Європи 2023" на конференції в Берліні під егідою Фонду Конрада Аденауера, повідомляє Укрінформ.
Вона запевнила, що союзники України не відчувають втоми.
"Наша підтримка України - це про мир, про реальний справедливий мир, що базується на свободі та на цілісності України. Це про безпеку Європи такою ж мірою, як про безпеку України. Це про відкриту економіку та про верховенство права, які наразі зазнають атак. Це про захист європейського шляху життя, до якого долучилися мільйони європейців після падіння Берлінської стіни 34 роки тому", - наголосила голова Європарламенту.
Зазначимо також, що, за даними джерел DW, питання відкриття офісу Європарламенту в Україні опрацьовується і дискусії тривають, але конкретних домовленостей поки що немає. Як зазначив один із співрозмовників видання, це має вирішуватися на конференції голів, яка є політичним органом Європарламенту, і відповідає за відносини з іншими інституціями ЄС, національними парламентами та країнами, що не входять до Європейського Союзу. До складу конференції голів входять спікер Європарламенту та голови політичних груп.Засідання цієї конференції відбувається сьогодні, 23 листопада, проте невідомо, чи ухвалять відповідне рішення.
У Європарламенті виданню сказали, що поки що відкриття офісу в Києві підтвердити не можуть. Можливо, інформація з цього приводу буде оприлюднена 28 листопада, коли спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук прибуде з візитом до Брюсселя і зустрінеться з Робертою Мецолою для підписання меморандуму про міжпарламентську співпрацю.
Дипломатичне представництво
Нагадаємо, що в Києві функціонує Представництво Європейського Союзу в Україні, яке було відкрито ще у вересні 1993 року.Воно є одним з понад 130 аналогічних представництв у світі і має статус дипломатичної місії.
Головними завданнями його є:
- сприяння політичним та економічним зв'язкам між Україною та Європейським Союзом шляхом підтримання ефективного діалогу з урядовими установами та підвищення поінформованості про Європейський Союз, його установи та програми;
- контроль за впровадженням Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС;
- інформування громадськості щодо розвитку Європейського Союзу, роз'яснення та відстоювання окремих аспектів політики ЄС;
- участь у впровадженні програм зовнішньої допомоги Європейського Союзу.
Під час повномасштабного вторгнення російської армії до України у лютому 2022 року це представництво тимчасово зупиняло свою діяльність, евакуювавшись до Польщі. І звідти, з Ряшева (Жешува), координувало європейську та міжнародну допомогу Україні. А невдовзі, 9 квітня 2022 року, диппредставництво ЄС все ж повернулося до Києва і поновило свою роботу в Україні.
До слова, у вересні цього року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування українців, які мешкають у всіх регіонах, що контролюються Урядом України (крім Херсонської і Донецької областей) стосовно їхнього ставлення до членства України в ЄС.
"77% респондентів стверджують, що для них важливо, щоб України стала членом ЄС (з них 51% говорять про те, що це дуже важливо для них). При цьому із Заходу на Схід знижується частка тих, для кого є важливим, щоб Україна стала членом ЄС - з 86% до 62% (і з 61% до 24% стає менше тих, для кого це є дуже важливим). Хоча загалом у всіх регіонах більшість вважають це важливим. Разом з тим 60% респондентів наполягають, щоб Україна відстоювала свої інтереси та готові до того, що вступ може відкластися на певний час. На противагу їм 27% вважають, що треба виконувати всі вимоги ЄС, щоб тільки якнайскоріше вступити до ЄС. Респонденти досить помірковано оцінюють готовність України до вступу в ЄС. Лише 22% вважають Україну повністю готовою до цього, а 43% дипломатично кажуть про потреби в реформах", - так підсумували у КМІС результати дослідження.
І додали, що ще 25% вважають Україну взагалі неготовою до вступу в ЄС. А 75% визнають корисною допомогу Євросоюзу, проте лише 34% називають її достатньою. А 56% зазначають, що допомога ЄС недостатня; 46% респондентів хотіли б, щоб її було більше для з боротьби з корупцією; 38% - з притягненням до відповідальності за міжнародні злочини; 33% вважають, що потрібно більше допомоги деокупованим територіям, а 31% заявили про необхідність збільшення консультацій щодо вступу в ЄС.
Галина Гірак