У Єврокомісії пояснили, що заважає постачанню мільйону снарядів до України. Як це зобов’язання було прийняте ЄС, як позначається снарядний голод на бойових діях та як проблема може бути вирішена?
Ні обіцянок, ні пробачень
Наприкінці жовтня агентство Bloomberg повідомило: Європейський Союз відстає від свого плану надати Україні мільйон артилерійських снарядів до березня 2024 року, на той час він був виконаний лише на третину.
Як відомо, Євросоюз пообіцяв надати Україні артилерійські боєприпаси протягом дванадцяти місяців - спочатку з наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі та збільшення промислових потужностей.
Втім, агентство повідомило: за словами обізнаних джерел, кілька держав-членів ЄС десь тоді ж, у жовтні, приватно звернулися до відділу зовнішньої політики блоку з проханням продовжити термін постачання боєприпасів.
Bloomberg зазначило, що Латвія, Литва, Естонія, Німеччина, Польща та Нідерланди планують колективно поставити Україні 300-400 тисяч боєприпасів. До того ж Фінляндія, Данія та Швеція розмістили замовлення на суму 52 мільйони євро. Але виробництво почнеться лише у 2024 році.
В цілому, у західних країн закінчуються запаси боєприпасів, котрі можна було би надати Україні. До цього додається ще одна складність: з моменту проголошення ініціативи ЄС також зросла ціна на снаряди, тому виділених на неї коштів може виявитись замало.
"Можна впевнено припустити: цілі в мільйон снарядів не буде досягнуто. Були голоси, які закликали до обережності, адже визначити мільйон легко, і гроші є, але має бути виробництво. Нажаль, ці голоси мають рацію. Ми зробили значний внесок завдяки нашим рамковим угодам і продовжуватимемо далі. Ми ведемо діалог із промисловістю, виробництво має бути нарощено і прискорено", - підкреслив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Разом із тим Сполучені Штати у 2024 році збираються збільшити власне виробництво приблизно до мільйона снарядів на рік та закликали ЄС активізувати зусилля з постачання артснарядів стандарту НАТО Україні. Однак і самі Штати після початку війни Ізраїлю проти ХАМАСу в секторі Гази доволі сильно скоротили їх надання нам - більш ніж на третину.
При цьому єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон заявив, що для передачі боєприпасів Україні потрібне відповідне рішення, якого наразі немає. За його словами, "проблема полягає в ситуації з контрактами загалом", оскільки близько 40% продукції залишає Європу і йде в треті країни. А для того, щоб усі вироблені боєприпаси були передані Україні, країни Євросоюзу мають віддати пріоритет виробництву саме для неї. За словами єврокомісара, такою спочатку була його пропозиція, проте її не підтримала Рада ЄС.
"Ми крок за кроком будуємо європейський ринок оборони. Підписання контрактів дасть змогу прискорити наші поставки в Україну", - зазначив Бретон, додавши, що для постачання снарядів Києву на першому місці має бути політична воля.
Наслідком усього цього є снарядний голод на фронті. Раніше Кабінет міністрів України максимально спростив процедуру ввезення в Україну безпілотників - як альтернативу, за допомогою котрої хоч трохи можна було би перекрити снарядний голод.
Чи маємо відштовхуватись від дна?
Водночас, за словами верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, мільйон боєприпасів для України - це європейський план із кількох етапів.
Перший - снаряди з власних складів: Україна отримала від армій країн ЄС понад триста тисяч одиниць. Наступним кроком мають бути спільні закупівлі й нарощення виробництва, але зараз блок виробляє менше мільйона снарядів і ракет на рік. Та цифра у мільйон, починаючи від весни, реальна, повідомив профільний єврокомісар. За його оцінкою, потужності це здійснити дозволяють: цьогоріч їх наростили майже на третину. Далі країни-члени ЄС мають замовляти у виробників зброю, роблячи Україну пріоритетним напрямом її доставлення.
"Європейська промисловість експортує багато до третіх країн. Так. Ми просимо держави-члени змінити маршрут і свій пріоритет, щоб надати його Україні. Мільйон боєприпасів залишаються політичною метою, яку ми визначили разом. Амбітна, але все ще ціль, і ми продовжуватимемо її досягати, роблячи щодня все, щоб доставляти швидше і більше боєприпасів", - наголосив Боррель.
Тож допомога партнерів триває. За результатами недавнього Рамштайну, Німеччина вже оголосила про надання нам 1,4 мільярда доларів; Нідерланди на військову допомогу Україні підготували два мільярди євро; Естонія надає фінансування на суму півмільйона доларів на діяльність ІТ-коаліції на додаток до зобов’язань Люксембургу у розмірі 10 мільйонів євро. Британія та Норвегія в рамках Морської коаліції шукатимуть способи посилити безпеку у Чорному морі. Все це знову схоже на весільний стіл, за котрим гості оголошують, скільки і чого вони подарували нареченим, тож вселяє певний оптимізм.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 20 листопада теж повідомив гарні новини після зустрічі з главою Пентагону Ллойдом Остіном, котрий перебував із візитом у Києві.
"Звичайно, ми обговорили ситуацію на полі бою та її перспективи - те, як можемо посилити і нашу оборону, і наш рух. Є новий оборонний пакет для нашої держави від Сполучених Штатів. Я вдячний. Зокрема, буде більше артилерії - снарядів, які потрібні саме зараз", - зазначив президент.
У свою чергу, глава Міноборони України Рустем Умєров, дякуючи партнерам за підтримку, звернувся до міністрів оборони країн-партнерів. Посадовець запросив їх приїжджати з офіційними візитами в Україну, аби на власні очі переконатися, що надана допомога використовується ефективно і наближає день нашої перемоги.
"Перемога України стане чітким сигналом для диктатур. Це сигнал про те, що злочин агресії буде покараним", - вказав Умєров.
Кошти на це нам ой як потрібні: до речі, президент Латвії Едгарс Рінкевічс вже давно виступає за те, аби купувати снаряди й техніку Україні деінде, якщо нашим західним партнерам бракує боєприпасів.
Але є й менш оптимістичні сигнали: так, директор Європейської служби зовнішніх дій з питань миру, безпеки та оборони Бенедикта фон Зехерр-Тосс заявила: навіть якщо мета з постачання мільйону снарядів до березневого крайнього терміну не буде досягнута, Київ обіцяні боєприпаси все ж отримає.
"Питання в тому, чи досягнемо ми мети до березня, чи коли-небудь пізніше, у 2024 році", - додала чиновниця.
Разом із тим анонімний французький дипломат змалював "альтернативний" план рішення цієї проблеми. За його словами, перш ніж вдаватися до іноземних постачальників, ЄС повинен фактично не досягти березневої мети.
"Поки ми не дійдемо такого висновку, ми не будемо цього робити (купувати за кордоном), але якщо нам доведеться пристосовуватися, ми пристосуємося", - заявив він у коментарі Politico.
Та чи влаштовує таке Україну? Ініціатива, м’яко кажучи, трохи дивна: час, котрий європейці вимірюють строками контрактів, Україна рахує життями своїх захисників.
Загалом, існує цілий спектр не лише підбадьорливих обіцянок, але й конкретних кроків для вирішення проблеми. Сама Україна в рази збільшила виробництво снарядів, але це не покриває потреби. Тож не маємо "багато простору для маневру", як казала легендарний прем’єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр, й залишається сподіватися.
Ірина Носальська