Що вже зробила наша країна аби наблизити членство у ЄС та яким є подальший євроінтеграційний маршрут.
Після того, як 15 грудня ЄС ухвалив історичне рішення про початок перемовин щодо вступу України до Союзу, наша країна продовжила шлях до членства в ЄС. Зараз вона наближає наше законодавство до європейського. Тим часом Європа розробляє подальший маршрут для нас.
Євроінтеграційний маршрут України
Після прийняття рішення про початок перемовин щодо вступу України до ЄС, Єврокомісія (ЄК) має скликати міжурядову конференцію, яка знаменуватиме фактичний початок цих перемовин.
Подробиці подальшого євроінтеграційного маршруту України в ефірі марафону “Єдині новини” розкрив посол України при ЄС Всеволод Ченцов. За його словами, рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС означає, що наша країна перейшла певний “Рубікон”, після якого наше майбутнє в об'єднаній Європі стало ще реальнішим. Для цього всі органи державної влади України напружено працювали над тим, щоб виконати усі вимоги ЄС.
“Єдине, що залишається в переліку необхідних реформ, наданих ЄС – це закон про лобіювання, який вже внесений до Верховної Ради. Відповідно, є всі підстави вважати, що протягом найближчих кількох місяців ці умови на 100% будуть виконані”, – зазначив Ченцов.
В березні ЄК оприлюднить звіт про успіхи України у виконанні зазначених нею реформ, який буде наданий державам-членам об'єднаної Європи. Після цього буде ухвалене рішення про скликання міжурядової конференції, яке і стане фізичним початком переговорів між Україною та ЄС.
Водночас ані Україна, ані ЄС не мають, за словами посла, стояти на місці, чекаючи на березень. Цей час можна і потрібно використати на підготовку “переговорної рамки” – процедури, за якою відбуватимуться перемовини між сторонами. Також для початку перемовин ЄК має зробити “скринінг”, або, інакше кажучи, оцінку українського законодавства щодо відповідності законодавству ЄС.
Це допоможе ЄС зрозуміти, як далеко просунулась Україна в імплементації європейських правових норм у своє законодавство і як об'єднаній Європі вести із нами переговори.
Які реформи Україна вже провела
Для того, щоб було прийнято рішення про початок переговорів із ЄС, Україна вже багато чого зробила. Зокрема, переглянула своє законодавство в питанні нацменшин, дозволивши здобувати мовами ЄС вищу освіту в приватних навчальних закладах та послабивши обмеження для мов нацменшин в низці інших галузей.
Серед вимог, які ЄС висунув перед Україною, значна увага відводиться боротьбі з корупцією. Виконуючи цю рекомендацію, Верховна Рада погодилась збільшити штат НАБУ, а також – посилили спроможності САП, вивівши її з підпорядкування Генеральному прокурору.
Також непросто українським законодавцям далося рішення про посилення контролю за політично значущими особами.
Попри те, що Україна не повністю виконала вимоги до початку перемовин про вступ до ЄС, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Європейська комісія в захопленні від тих змін та реформ, які відбулися в Україні в умовах повномасштабної війни.
Мінфін розпочав імплементацію законів
Праця над наближенням до ЄС триває. Так, Міністерство фінансів розпочало комплексний порівняльний аналіз законодавства України щодо його відповідності праву ЄС. Наразі вже презентовано звіт за результатами проведення селф-скринінгу - первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС (acquis ЄС). У його межах відомство опрацювало понад 7 тис. актів ЄС та визначило, що Мінфін повністю імплементував 742 акти, 46% від загальної кількості імплементованих Україною актів права ЄС для підготовки до переговорів про вступ до ЄС. Також у процесі імплементації знаходяться 25 актів.
Мінфін є відповідальним за чотири переговорні розділи: оподаткування, Митний Союз, фінансовий контроль, фінансові та бюджетні положення, а також як співвиконавець за понад 12 переговорних розділів.
Вже зараз Україна здійснює кроки для вдосконалення митних та податкових систем: приведення митного законодавства у відповідність з нормами ЄС, забезпечуючи спрощення та стандартизацію митних процедур, запровадження електронної системи для моніторингу переміщення товарів, підвищуючи ефективність митних процедур, впровадження заходів, які сприяють прозорості та чесності в податкових питаннях, зокрема ціноутворення та уникнення подвійного оподаткування.
Також здійснюється впровадження нових законів, що відповідають міжнародним стандартам у боротьбі з відмиванням грошей та підсилюють моніторинг та контроль за фінансовими операціями.
У напрямі управління державними фінансами Міністерство фінансів сприяє введенню нових процедур для ефективнішого внутрішнього контролю державних фінансів, з метою запобігання зловживань та неефективного використання бюджетних коштів, а також посилення прозорості та підзвітності.
Водночас в Україні ніхто не тішить себе ілюзіями, що шлях до ЄС буде легким. Так, Кулеба впевнений, що самі переговори будуть складними. За його прогнозом, не буде проблем із безпековим, політичним чи правовим блоками, але переговори щодо економічних інтересів будуть непростими. Своєю чергою президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна вже готова до подальших кроків.
“Ми вже готуємо наші подальші кроки - після цього звіту. Нашу законодавчу роботу, посилення інституцій держави”, - заявив президент.
Позитивні наслідки інтеграції з ЄС
Україна лише розпочала свій шлях до членства в ЄС, а позитивні наслідки від рішення відкрити переговори з ЄС вже є. Про це заявив глава МЗС України в інтерв'ю під час телемарафону “Єдині новини”.
Він наголосив, що тепер інвестори точно знають, що Україна буде частиною спільного ринку, що в Україні діятимуть ті самі правила щодо судів, верховенства права та боротьби з корупцією, що й у Європі, тому вони набагато зацікавленіші в інвестиціях в Україну.
“Вже через тиждень з моменту ухвалення цього рішення, ми побачили в МЗС зростання кількості звернень до нас від країн Азії, які хочуть дізнатися більше про можливості, які членство України в ЄС створює для їхніх інвесторів в Україну”, - зазначив він.
Кулеба заявив, що ці сигнали почули і вже є практичні наслідки для майбутнього української економіки від суто політичного рішення про відкриття переговорів.
Вікторія Хаджирадєва