Фото: pixabay.com (иллюстративное фото)
Внаслідок реформи має залишитися всього близько 100 закладів
В Україні реформують вищу освіту. Зміни торкнулися і самих вишів - їх мають намір помітно зменшити: до сильніших закладів приєднають слабші.
Мільйони на реорганізацію
У Міносвіти і науки зазначають, що реорганізація закладів вищої освіти - це не оптимізація їх, оскільки не йдеться про економію коштів. Навпаки, реорганізовані виші отримуватимуть мільйонні інвестиції.
"У нас діє програма Світового банку, яка передбачає, що при кожному такому об'єднанні університет отримує від 1 до 1,5 мільйона доларів на обладнання, щоб покращити свою інфраструктуру", - запевнив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницькийв ефірі "Суспільне.Спротив".
Він додав, що один з аспектів цього реформування стосуватиметься зміни інфраструктури освіти. Адже вона в багатьох вишах перейшла ще з радянських часів, коли кількість вступників була значно більшою. Нині ж випускників поменшало у порівнянні з тим часом. Крім того, змінилася економіка, яка переходить з планової у постіндустріальну. Тому й професії, які потрібні для майбутнього, змінилися.
Також заступник міністра уточнив, що скорочення інфраструктури вишів відбувається не стільки через війну, як через щорічне зменшення кількості населення - дітей в Україні теж щороку стає менше.
"У 2023 році в Україні було близько 360 тисяч випускників шкіл, тоді як у 2008 році - 680 тисяч. А до 2033 року ми матимемо приблизно 300 тисяч випускників. І це цифра, яка передбачає повернення поки що непідконтрольних Україні територій", - пояснив Винницький.
Кадрові питання залишать на літо
Процес з об’єднання вишів стартував. І вже цього року, 5 січня, Кабмін ухвалив два розпорядження про об’єднання закладів вищої освіти. По-перше, Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського об’єднають із Національним університетом кораблебудування. Згодом із цих двох закладів утворять багатогалузевий Університет кораблебудування і розвитку півдня (УКРоП). У новому закладі розвиватиметься автономний педагогічний інститут, який посилить педагогічний напрям у регіоні. По-друге, Одеський державний екологічний університет (ОДЕкУ), а також Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини (ФХІЗНСІЛ) приєднають до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (ОНУ).
"Для нас важливо, щоб освітній і науковий потенціал, що є в ОДЕкУ й ФХІЗНСІЛ, не втратився під час об’єднання", - наголосив Михайло Винницький під час зустрічі з керівниками усіх згаданих одеських закладів.
У МОН наголошують, що об’єднання ЗВО не означає "розчинення" меншого в більшому. Навпаки: у напрямах підготовки, де галузевий заклад має більше експертності, він може посісти провідні позиції. Наприклад, як зауважила перший проректор ОНУ Майя Ніколаєва, враховуючи унікальність освітніх програм ОДЕкУ, можна розглядати можливість приєднання до нього ще структурного підрозділу ОНУ, а саме - університетського геолого-географічного факультету.
Разом з тим, багато викладачів негалузевих дисциплін переймаються через те, що внаслідок потенційного об’єднання тотожних спеціальностей двох вишів вони можуть втратити роботу. Однак, як зауважив ректор ОНУ Вячеслав Труба, навчальні плани є різними, тож об’єднати групи студентів у другому семестрі неможливо - такі зміни можна впровадити лише на початку нового навчального року. Тож працівники можуть не боятися поспішних кадрових рішень. До того ж питання кадрового забезпечення пов’язано з кількістю студентів, ліцензійними умовами тощо.
Отже, якщо об’єднання закладів відбудеться вже найближчим часом, то доля тих, хто там працює, вирішиться не одразу, а - влітку.
Труба також запевнив, що університет готовий зберегти галузеву складову ОДЕкУ як окремого структурного підрозділу, а всі студенти цього вишу продовжать навчання за освітніми програмами без змін, як це передбачено відповідним розпорядженням Кабміну.
Крім того, зазначили, що в ОДЕкУ є кафедра військової підготовки, яка готує фахівців за унікальною програмою "Організація метеорологічного та геофізичного забезпечення Збройних Сил України". А в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова військової кафедри немає. То ж ця кафедра стане органічною частиною об’єднаного закладу, що дуже важливо, зважаючи на плани МОН посилити напрям військової підготовки в українських ЗВО.
Без одностайності
Подібні реорганізаційні заходи тривають і в інших регіонах. Вони торкнулися у тому числі й Криму, точніше - Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (ТНУ), який нині тимчасово функціонує в Києві. І навряд чи варто чекати від усіх, кого стосуватимуться об’єднавчі процеси, одностайного схвалення їх.
"12 січня 2024 року Вчена рада ТНУ ім.В.І. Вернадського розглянула інформацію щодо пропозиції МОН до Уряду України про реорганізацію Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського шляхом приєднання його до Національного університету "Києво-Могилянська академія". Чому цього робити не можна? Наразі йдеться фактично про ліквідацію навчального закладу зі сторічною історією. Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського - єдиний заклад вищої освіти, який після окупації Криму було переміщено в Київ", - повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр.
За результатами обговорення ситуації керівництво ТНУ звернулося з офіційним листом до МОН, в якому закликало зберегти університет. Поки невідомо, чи врахують чиновники думку представників вишу, але в цьому кримському ЗВО планують на наступному тижні провести пресконференцію, присвячену недоцільності поглинання ТНУ Києво-Могилянською академією.
За даними МОН, в Європі в середньому 45% випускників шкіл вступають до вишів, а в Україні протягом останніх 15-20 років ідуть здобувати вищу освіту 70% випускників. Проте десь половина тих, хто отримує вузівські дипломи, у нас не працюють за отриманим фахом.
У 2008 році в Україні функціонувало приблизно 350 закладів вищої освіти, в середньому в кожному з них навчалися по 6700 студентів. У 2021 році загальна чисельність ЗВО зменшилася до 300, в кожному з них було в середньому по 3400 студентів. Нині в країні, крім 100 приватних закладів вищої освіти і 40 комунальних, які переважно невеликі, діє ще близько 170 державних університетів (без урахування їхніх філій). Внаслідок реформи має залишитися всього близько 100 закладів.
Галина Гірак