ЄС розробив новий план дій проти Угорщини на той випадок, якщо вона знову не погодиться на надання допомоги Україні. Він полягає у тому, аби завдати шкоди економіці Будапешта в разі продовження блокування коштів для України.
ЄС може нашкодити економіці Угорщини
ЄС пригрозив завдати шкоди економіці Будапешту в разі, якщо він не зніме вето з допомоги Україні.
Нагадаємо, у грудні минулого року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на саміті Євросоюзу у Брюсселі наклав вето на допомогу Україні у вигляді 50 млрд євро. На саміті 1 лютого лідери ЄС знову намагатимуться досягти угоди щодо пакета допомоги Україні. Своєю чергою прем'єр-міністр Угорщини заприсягся заблокувати використання бюджету ЄС для надання фінансової допомоги Україні на екстреному саміті лідерів.
ЄС попередив Угорщину, якщо вона не зніме вето на саміті 1 лютого, інші країни публічно заявлять, що не надаватимуть Будапешту фінансову допомогу. Про це пише газета Financial Times (FT) з посиланням на внутрішній документ ЄС.
“Це Європа каже Віктору Орбану: “досить”. У вас може бути пістолет, а у нас базука”, - сказав Муджтаба Рахман, директор Європи консалтингової компанії Eurasia Group.
У разі відсутності угоди на саміті 1 лютого глави інших держав та урядів публічно заявлять, що у світлі неконструктивної поведінки угорського прем'єра... вони не можуть уявити, що кошти ЄС будуть надані Будапешту.
Це призведе до того, що інвестори будуть менш зацікавлені вкладати гроші в Угорщину, а також до падіння курсу угорського форинта. Згодом це може стати причиною втрати угорцями робочих місць та уповільнення економічного зростання.
“Без цього фінансування фінансові ринки та європейські та міжнародні компанії можуть бути менш зацікавлені в інвестиціях в Угорщину. Таке покарання може спровокувати подальше збільшення вартості фінансування державного дефіциту та падіння курсу валюти”, - йдеться в документі.
Наразі ЄС стурбований економічною вразливістю Угорщини. Угорська економіка характеризується високим державним дефіцитом, високою інфляцією, слабкою валютою та високим рівнем платежів з обслуговування боргу. Крім того, угорська економіка багато в чому залежить від закордонного фінансування, зокрема від фінансування з боку ЄС.
Деякі члени ЄС розглядали можливість застосування статті 7 Договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу-члена права голосу або заблокувати фінансування. Однак ця процедура потребує багато часу, а у України його немає. Крім того, низка країн відкинули цю можливість, бо не хочуть запроваджувати такі серйозні санкції.
Реакція Будапешту
Почувши новину про те, що ЄС збирається покарати Угорщину фінансово у разі продовження недружньої позиції щодо України, там спочатку заявили, що нічого не бояться, але згодом змінили риторику.
Так, угорський міністр у справах ЄС Янош Бока сказав, що Угорщина не встановлює зв'язку між підтримкою України та доступом до фондів ЄС і не приймає, коли це роблять інші сторони. Також він підкреслив, що “політичний тиск на Угорщину постійний і сильний”, але він не вплинув на переговори його уряду.
Водночас трохи згодом, Будапешт почав шукати компроміс.
Спочатку Орбан заявив, що не проти допомоги Україні в принципі, але наполіг, що будь-яке фінансування України має бути відокремлено від бюджету ЄС і пропорційно економіці країн членів.
Такий сценарій не дуже влаштовує ЄС. Хоча 26 країн-членів ЄС мають план “Б” відправити гроші Києву поза бюджетом ЄС, це вимагатиме ратифікації національними парламентами, що призведе до затримок та невизначеності.
Потім головний політичний радник угорського прем'єр-міністра Балаж Орбан заявив, що Будапешт надіслав Брюсселю пропозицію, яка свідчить про готовність використовувати бюджет ЄС для пакета допомоги та випустити спільний борг ЄС для його фінансування, якщо інші “застереження” будуть додані.
Бока, своєю чергою уточнив, що нова пропозиція містить згоду Будапешту використати бюджет ЄС для фінансування України, якщо буде вжито заходів, які дадуть Будапешту можливість змінити свою думку пізніше.
“Угорщина готова підтримати план допомоги Україні на 50 млрд євро, але потребує, щоб у неї було щорічне право вето. Нам довелося зробити крок, і ми віримо, що інша сторона буде такою ж гнучкою”, - сказав Бока.
Водночас країни ЄС відкинули цю пропозицію, побоюючись, що прем'єр-міністр Угорщини продовжить використовувати це для того, щоб блокувати виплати щороку і домагатися поступок.
Зі свого боку Бока сказав, що важливо “зберегти єдність” ЄС.
“Саме тому ми готові йти на компроміси, якщо вони не торкаються наших життєво важливих інтересів”,- сказав він.
Однак додав, що якщо компроміс не вдасться, Будапешт віддасть перевагу початковій пропозиції про окремий фонд для України поза бюджетом ЄС.
Своєю чергою один із дипломатів заявив FT, що Орбан не має можливості накласти вето.
Поки що невідомо, чим закінчиться ця суперечка, водночас карти ЄС виглядають значно сильнішими і в Угорщині це добре розуміють. При цьому в ЄС натякнули, що отримали позитивний сигнал від Угорщини щодо пакета допомоги для України.
Нещодавній візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто та домовленості з питання нацменшин дають підґрунтя говорити про те, що Угорщина розуміє необхідність пошуку діалогу з Україною.
Петро Сійярто озвучив перелік питань, які з погляду угорської сторони потребують або роз'яснення, або уточнення, або додаткового рішення щодо захисту прав представників меншин.
“Ми домовилися, що під егідою МЗС ми зберемо спеціальну комісію, яка має одне дуже просте завдання: через десять днів вона має подати на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння, як і що з того переліку питань, які ми отримали, вимагає вирішення, або вже врегульовано, щоб ми отримали остаточну ясність”, – заявив глава МЗС Дмитро Кулеба.
За його словами, якщо раніше у питанні нацменшин йшлося про ухвалення рішень у контексті членства України в ЄС, то тепер є бажання мати цю дискусію на двосторонньому рівні.
Тож це дає надію на можливість налагодження діалогу між країнами і в інших питаннях.
Вікторія Хаджирадєва