На думку багатьох, реальною гарантією безпеки для України є вступ до НАТО. Як просувається підготовка до ювілейного саміту Альянсу у Вашингтоні, чи маємо ми шанси отримати запрошення та від чого це буде залежати?
Остання війна
Однією з офіційних причин війни, розв’язаної РФ проти України, було нібито бажання захиститися від розширення Північноатлантичного альянсу. На цю тему у нас виникли навіть жарти на кшталт того, що Росія воює в Україні з НАТО, проте НАТО досі на війну чомусь не з’явилося.
Втім, згадаймо, нікому не було смішно, коли напередодні повномасштабного вторгнення 21 грудня 2021 року Путін заявив: Росія має повне право "вживати військово-технічних заходів" у відповідь на "агресивні" дії НАТО.
На щорічній колегії міноборони РФ Путін тоді зажадав від Заходу довгострокових юридичних гарантій. Під гарантіями у Москві розуміли відмову НАТО приймати до Альянсу країни, що раніше були частиною СРСР, та відмову від будь-якої військової діяльності на їхній території. В одному із документів окремо згадувалася Україна.
"Це ультиматум, що спирається на реальну загрозу використання військової сили", - оцінив заяву Путіна в розмові з ВВС Майкл Кофман, керівник російської програми в центрі військово-морського аналізу США.
США і НАТО вимагали від Росії "негайної деескалації", закликали до продовження переговорів, але відкидали вимоги російського ультиматуму. Закінчилося це, як відомо, повномасштабним вторгненням росіян до України 24 лютого 2022 року.
30 вересня 2022 року президент Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою, що передбачає вступ до НАТО без ПДЧ.
11 жовтня 2023-го Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн у Брюсселі заявив: усі члени Альянсу погодились, що Україна стане членом НАТО.
При цьому відомий журналіст, публіцист, телеведучий та блогер Віталій Портников вважає, що єдиним порятунком для України є саме вступ до Північноатлантичного альянсу.
"...Ми чули чимало прогнозів про те, що це не остання війна, що після цієї війни будуть нові, що Україні потрібно готуватися до повторення російської агресії… Але, певен, насправді - якщо тільки Україна приєднається до НАТО - це буде остання війна Росії проти України. З країнами Альянсу ні Путін, ні його наступники навряд чи тягатимуться", - переконаний він.
Що покаже Вашингтонський саміт
Але поки НАТО продовжує дуже обережно ставитись до членства України та провокацій Кремля з цього питання.
При цьому, за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, Путін і досі не прагне прямої окупації країн НАТО - його метою є розкладання єдності Альянсу. Кремлівський диктатор, вважає експерт, хоче домогтися цього ще на етапі ухвалення рішень, коли країни НАТО обговорюють, як реагувати на агресію Росії.
"Тоді, на думку Путіна і Кремля, мало б проявитися те, що ми бачимо зараз у соціологічних опитуваннях. Охочих воювати (у Європі - ред.) небагато, тому зараз у європейських країнах збільшується чисельність регулярних Збройних сил, тобто контрактної армії", - зауважив Мусієнко у коментарі ЗМІ.
Він також додав, що Росія прагне продемонструвати неефективність Північноатлантичного альянсу і викликати внутрішню кризу в НАТО. Для досягнення цієї мети російська влада може взяти на озброєння тактику "зелених чоловічків", тимчасово окупуючи одну з країн Балтії. Це може викликати значний опір і невдоволення населення у цьому регіоні.
Проте наша країна активно готується до вступу в НАТО. Зокрема, результати роботи Ради Україна - НАТО демонструють ефективність цього інструменту взаємодії, що дає змогу покращити комунікацію між країнами-партнерами у розв’язанні важливих питань, - про це Зеленський заявив в інтерв’ю представникам ЗМІ у Ризі на початку січня.
"Рада Україна - НАТО функціонує, це дуже непоганий інструмент, який запрацював після саміту у Вільнюсі. Ми скористалися цим інструментом, і я побачив, як швидко можна організувати партнерів, можна зустрічатися на рівні міністрів оборони, на рівні міністрів закордонних справ тощо", - зазначив Зеленський.
Що тут мається на увазі? Є планові й невідкладні, незаплановані засідання. Так, 10 січня поточного року з нашої ініціативи скликали саме незаплановану зустріч, у зв'язку з безпрецедентними обстрілами України Росією в новорічні свята.
А 17 січня від імені Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у першому засіданні Ради Україна - НАТО у військовому форматі на рівні командувачів Генштабів взяв участь військовий представник України при НАТО генерал-майор Сергій Салкуцан. Сам Залужний тоді поговорив телефоном з головою Військового комітету НАТО адміралом Робом Бауером.
Салуцкан інформував учасників зустрічі про стратегічні завдання Росії у війні на найближчу та подальшу перспективи, окреслив напрямки зосередження зусиль армії РФ та зупинився на поточній обстановці на полі бою. Окрему увагу він звернув на варварські методи ведення війни російськими військами, завдавання ракетних ударів та застосування дронів-камікадзе для ураження об’єктів критичної інфраструктури у глибині України, а також окреслив основні потреби Сил оборони у міжнародній допомозі (літаки F-16, засоби ППО). Генерал-майор наголосив й на важливості організації підготовки військовослужбовців та підрозділів ЗСУ у країнах-партнерах.
Союзники, у свою чергу, запевнили: підтримка України залишатиметься незмінною і підтвердили готовність надавати необхідну допомогу.
"Рада НАТО- Україна означає, що ми сидимо за одним столом, як рівні", - підкреслив раніше Столтенберг.
Тож головне очікування української влади від Вашингтонського саміту, де святкуватиметься 75-річчя НАТО - це, насамперед, запрошення України до Альянсу, - заявив під час недавнього брифінгу з колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном у Києві керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.
"Це ціль. Це завдання президента для всіх нас", - констатував він.
Втім незрозуміло, чому сказавши "а", у НАТО бояться вимовити "б". Адже, судячи з заяви генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики безпеки Бориса Руге у січневому інтерв'ю LRT RADIO, рішення Вашингтонського саміту - досі під питанням.
"...Незрозуміло, чи побачимо ми таке запрошення у Вашингтоні. Я думаю, ми повинні визнати, що в багатьох країнах-членах НАТО йдуть дебати, що в 2024 році в країнах-членах НАТО пройдуть вибори. Отже, це частина загальної картини. Але я думаю, що ми знайдемо способи підкреслити той факт, що Україна наближається до НАТО", - зауважив він.
Але, за словами Портникова, Росія не мала, не має і не може мати права вето на розширення Альянсу.
"Тому Україні важливо, гадаю, не просто спостерігати за дискусіями щодо вступу країни до НАТО, а й активно брати участь у цих дискусіях. Наполягати на тому, що наше приєднання до Альянсу має бути не лише порятунком України від майбутніх воєн, а й успіхом міжнародного права, його легітимним відновленням. Що не можна обмінювати окуповані території на безпеку, тому що відновлення територіальної цілісності України - це також питання безпеки і майбутнього мирного розвитку Європи", - вважає він.
Ірина Носальська