Фото: АР (архивное фото)
Активно діють схеми фейкових волонтерів, військових та священників, а також набирає популярності шахрайство з грошовою допомогою
У Нацполіції повідомили, що один із найпоширеніших видів злочинів - шахрайство. На нього припадає понад 20% від усієї злочинності. Тому українцям слід бути обачними, щоб не стати жертвами пройдисвітів.
Фінансові "мули"
Один із видів шахрайства пов’язаний з тим, що махінатори скуповують чужі банківські картки, щоб використати їх для відмивання коштів.
"2 тис. грн за картку будь-якого банку, крім Моно. За "Приват" 2,5 тис. грн. Гарантуємо, що це не кредит і не кримінал", - йдеться в оголошенні для тих, хто планує продати свій банківський рахунок, зазначає OBOZ.UA.
В реальності ж за картки платять в рази менше. Однак жодна сума не врятує від тієї халепи, в яку потрапляють продавці свого банківського "пластику".
Фахівці з фінансової сфери тих, хто продає картки аферистам, називають "мулами". Торік чисельність "мулів" у нас сягнула 10,8 тисяч, хоч до повномасштабної війни їх було всього 1,8 тисячі.
На придбані чужі картки шахраї виводять вкрадені гроші. Таким чином "мули створюють інфраструктуру для шахраїв. Окремої кримінальної відповідальності за передачу комусь своїх карток немає, але "мули" автоматично стають співучасниками злочинів і їх першими знаходять представники Кіберполіції. У той же час в країнах ЄС продаж своїх банківських карток вважається злочином, за який переслідує Європол.
Загалом же кібершахрайство у нас все більше активізується, і суми вкрадених обманним шляхом коштів збільшуються.
"Якщо шахрайство відбувалось в Інтернеті, до громадянина не застосовувались методи соціальної інженерії, він самостійно проводив операцію, в результаті якої дані були вкрадені, то середня сума такої шахрайської операції склала 650 гривень. Але в разі, якщо йому підказували, що треба зробити і на яку карту переказати гроші, як їх заробити або вигідно інвестувати, середня сума одразу зростає до 8500 гривень", - розповіла заступник директора Асоціації "ЄМА" Олеся Данильченко в Українському кризовому медіа-центрі.
За її словами, не було б таких результатів, якби не так звані "мули" - люди, які свідомо або несвідомо за фінансову винагороду віддають зловмисникам картки і доступ до інтернет-банкінгів.
"У порівнянні із 2021 роком кількість ідентифікованих грошових "мулів"зросла у 6 разів. Сьогодні їх нараховується 10820. За демографічним портретом це переважно чоловіки у віці від 16 до 40 років. Я не розумію, чому ці люди не хочуть заробляти нормально. Мені б дуже хотілось, щоб ми всі разом спільними зусиллями цю ситуацію змінили", - додала заступник директора асоціації.
Найпоширеніші кіберсхеми
Фахівці визначили найпоширеніші шахрайські фінансові схеми в інтернеті. Одна з них, коли кібермародери розсилають СМС від імені поштових операторів про неможливість доставки посилки через відсутність адреси або неправильну адресу. Для того, щоб виправити інформацію, пропонують перейти за посиланням на фішинговий сайт поштового оператора, де виманюють карткові реквізити та іншу конфіденційну інформацію. Щоб убезпечити себе від такого шахрайства, потрібно відстежувати посилку на офіційному сайті або у застосунку поштового оператора.
Окрім того, активно діють схеми фейкових волонтерів, військових та священників, а також набирає популярності шахрайство з грошовою допомогою та схема "Гроші за лайки".
"Єдина зброя проти кібершахраів - це кіберосвіта. В нашу онлайн-гру "Здолай шахрая"зіграли 63 тисячі гравців. І як ми знаємо, вже більше 200 шкіл використовують цю гру для навчання", - відзначила керівник EMA Academy та CyberSecurity School Асоціації "ЄМА" Раїса Федоровська.
Тим часом у Нацполіції - своє бачення найпоширеніших шахрайських схем. Як зазначив заступник начальника 4-го відділу (протидії різновидам онлайн шахрайств) 1-го управління Департаменту кіберполіції Станіслав Завора, передусім, це недоставка товару, придбаного в мережі Інтернет з повною або частковою передплатою, дзвінки від імені банківських установ з метою отримання реквізитів банківських карток та рахунків, фішинг - фейкові оголошення з посиланням на шахрайські сайти. Також поширення набула схема прохання про допомогу зі зламаних акаунтів. Загалом за минулий рік до органів Нацполіції надійшло 209382 звернення громадян, по відношенню до котрих були вчинені дії з первинною кваліфікацією "Шахрайство". Повідомлено про підозру 816 особам, причетним до скоєння шахрайських дій - у 2022 році їх було 385. Також припинена діяльність і скеровано до суду матеріали по відношенню до 27 організованих груп та злочинних організацій.
"З метою профілактики нашим департаментом разом з Національним банком України і Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій Держспецзв’язку впроваджено систему фільтрації доменних імен з можливістю блокування так званих шкідливих доменів, які використовують шахраї для створення фішингових посилань. Таким чином у 2022 році вдалося блокувати понад 44 тисячі подібних доменних імен", - пояснив Завора.
Кол-центри з мільярдними оборотами
В останні дні минулого року правоохоронці ліквідували масштабну мережу шахрайських кол-центрів з мільярдними оборотами.
"Понад 2500 операторів "працювали" в "офісах", що знаходилися майже в кожному обласному центрі країни. В комплексних заходах з ліквідації діяльності шахрайських кол-центрів взяли участь понад 840 правоохоронців, 660 з яких - поліцейські. В результаті було ліквідовано осередки діяльності шахраїв у 16 регіонах, а саме: в Києві, Дніпрі, Івано-Франківську, Одесі, Тернополі, Рівному, Запоріжжі, Полтаві, Вінниці, Сумах, Львові, Черкасах, Ужгороді, Чернігові, Кропивницькому та Харкові", - повідомила пресслужба Нацполіції.
Уточнюється, що в кожному з кол-центрів працювало від 50 до 200 операторів. Їх вербували через месенджери, надсилаючи повідомлення з пропозицією працевлаштування та обіцянками гідної зарплати. Серед претендентів проводили співбесіди та обирали найбільш комунікабельних, ознайомлювали їх з функціоналом та інструктували щодо алгоритму дій під час спілкування з потенційними потерпілими.
"Представляючись працівниками державних органів, банківських установ, інвестиційних та телекомунікаційних компаній, шахраї спочатку отримували конфіденційні дані громадян, а після - гроші з їх банківських рахунків, які перераховували на підконтрольні рахунки підставних осіб. Ошукували не тільки українців, а й громадян Євросоюзу та США. Щоб завоювати довіру співрозмовників, декілька днів вели з ними телефонну розмову з функцією підміни номера і лише потім діяли. У випадку з інвестиціями пропонували громадянам вкластися в прибуткові проєкти та навіть виплачували перші відсотки. Отримання швидких грошей в найкоротші терміни приваблювало потерпілих вкладатись ще більше, після чого шахраї переставали виходити на зв'язок", - зазначила пресслужба.
Для знешкодження діяльності цих шахраїв правоохоронці провели понад 150 обшуків по всій країні, до яких були залучені представники Головного слідчого управління, Департаментів стратегічних розслідувань та кіберполіції, бійці спецпідрозділів та управління поліції в областях, прокурори Офісу Генпрокурора та співробітники СБУ.
У фігурантів справи вилучили майже 4 тисячі одиниць комп’ютерної техніки, понад 650 мобільних телефонів та 200 комплексів ip-телефонії, "чорнові" записи, методички з алгоритмами дій, 1500 сім-карт різних операторів, у тому числі й іноземних, понад 700 тисяч гривень в національній та іноземній валюті.
Тривають заходи для встановлення повного кола потерпілих і підозрюваних. А загалом викорінення шахрайських кол-центрів залишається одним з пріоритетних напрямків роботи Нацполіції в 2024 році.
Галина Гірак