За останні 12 днів зими Сили оборони України збили 13-ть російських військових літаків, що є одночасно небувалим нашим успіхом та болючою поразкою ворога. Чи перестали ми приховувати засоби їх знищення і чому?
Лютий "сушкопад"
Російські винищувачі Су останнім часом падають в Україні просто стосами, збиті влучним ураженням невідомої зброї.
Так, 17 лютого Повітряні сили знищили три російські літаки - два винищувачі-бомбардувальники Су-34 та винищувач Су-35; 18 лютого ЗСУ "приземлили" російський винищувач-бомбардувальник Су-34 на сході; 19 лютого командувач Повітряних сил Микола Олещук повідомив про те, що ЗСУ збили ще два російські літаки на сході; ще один Су-34 військові "приземлили" 21 лютого; чергові два Су-34 було збито 27 лютого.
А 29 лютого, в останній день цієї важкої зими, у час коли кремлівський диктатор Путін штовхав промову перед своїми Федеральними зборами, Сили оборони України відправили до праотців знову аж цілих три "сушки".
То що ж відбувається? За словами речника Повітряних сил Юрія Ігната, у ЗСУ є зброя, здатна діставати ворожі літаки на великій відстані.
"Варто б уже зробити висновки, що нема чого тут літати, в нашому повітряному просторі, тероризувати наше населення, завдавати ударів керованими бомбами, ракетами різних типів. Звичайно, такий великий відсоток збиття - через активність ворожої авіації. Ну і через те, що в нас є певне озброєння, яким ми можемо їх діставати на тому чи іншому напрямку і на великій відстані", - наголосив речник Повітряних сил в ефірі програми Лінія фронту.
Але він також зауважив, що ворожі літаки як працювали, так і працюють, не підлітаючи близько до лінії бойового зіткнення. Проте на них "очікують сюрпризи" і на дальніх підступах.
"Навіть якщо вони не підлітають занадто близько. Але деякі нахабніють і підлітають, і отримують результати "Вєчного польота, братья", як там пишуть. Дійсно, це для нас дуже серйозний результат. Це психологічний тиск на ворога, безпосередньо на льотний склад. Навіть якщо вдалося уникнути нашої ракети - таке трапляється - в інший раз пілот буде значно і значно обережнішим, а можливо і відмовиться виконувати завдання. Можуть бути і такі випадки", - констатував він.
Осліплення ворога
Водночас, у черзі збитих ворожих літаків було останнім часом два важливі, ключові випадки. Нагадаємо, у січні Росія втратила літак ДРЛВ А-50, його було знищено над Азовським морем. Під удар тоді потрапив і російський Іл-22, проте він зміг здійснити посадку. А вже 23 лютого такий же літак знову було збито, і вже разом з Іл-ом. Відомо, що він упав на території Росії. На його борту перебували десять росіян - пʼять майорів, три капітани, прапорщик та лейтенант - весь екіпаж було ліквідовано.
А 29 лютого Юрій Ігнат повідомив, що літаків А-50 уже немає кілька днів у російському небі неподалік України. Він наголосив, що зменшення кількості таких літаків у ворога для нас є позитивним знаком.
"Вже немає четвертий день (А-50 у небі. - ред.). Окупанти роблять висновки, що немає чого шастати по нашому Азовському морю. Таким чином вони відтіснились подалі. Зрозуміло, що ворог отримує менше інформації про наші радіолокаційні станції, засоби протиповітряної оборони, які дають випромінювання. Останні ворог фіксує за допомогою повітряного радара, яким є А-50", - розповів Ігнат в ефірі телемарафону.
Як пояснив речник Повітряних сил, завдяки роботі А-50 ворог також може в режимі реального часу відстежувати повітряні цілі на території нашої країни, у тому ж числі й наших пілотів, котрі щодня завдають ударів по терористах.
"Тому важливість зникнення А-50, навіть тимчасово, є для нас добрим знаком. Можливо, це навіть допомагає певною мірою відпрацьовувати по російських літаках нашими засобами. Безумовно тільки позитив від зменшення тих літаків (А-50, - ред.)", - зауважив він.
Що за таємна зброя?
Після збиття першого А-50 офіційної інформації щодо засобів його знищення не було, але потім туман розвіявся: джерело у ГУР повідомило, що винуватцем цього свята є старий радянськи ЗРК С-200. Його почали розробляти у Радянському Союзі 60 років тому, згодом комплекс пройшов кілька модернізацій.
У липні 2023 року росіяни почали робити заяви про удари по об'єктах у РФ та на окупованих територіях ракетами від комплексу С-200. Українці начебто переробили систему ППО для ударів по наземних цілях та б'ють ракетами 5В28.
Водночас екс-заступник начальника генштабу ЗСУ Ігор Романенко, колись відповідальний за систему ППО, розповів: українські військові відпрацьовували на тренуваннях застосування ракети С-200 з наземних цілей.
За словами політтехнолога Михайла Шейтельмана, відповідь на питання, чому Україна перестала приховувати зброю ураження російських літаків-радарів, проста: перший був збитий над Азовським морем, тож розшукати уламки ракети було малоймовірно. А от другий А-50 впав вже над ворожою сушею, тож росіяни і так швидко б з’ясували, чим уразили їх "літаючий сарай".
Історія з "сушками" - трохи інша. ЗСУ теж можуть збивати російські винищувачі радянською зброєю, наприклад, комплексом С-300.
Як зазначив авіаційний експерт Валерій Романенко, навіть у старих зразків - дальність 75 кілометрів. За його словами, дані про виявлення цілей комплекс ЗРК може отримувати ззовні, якісь інші радіолокаційні станції у цьому районі надають йому інформацію про польоти ворожих літаків. Коли російські бомбардувальники, що скидають КАБи, підлітають, то комплекс включається, здійснює пуск, наводить ракети й після ураження за декілька хвилин відходить з цього району.
"Звичайно, можна ризикнути й підсунути на 10-20 кілометрів ближче до лінії фронту та працювати методом засідки. Тобто його там розмістили, не вмикають радіолокаційні станції, а просто очікують підльоту ворожих літаків", - уточнив він в ефірі 24 каналу.
Ще одним джерелом подій, й скоріш за все небезпідставно, вважають "блукаючі" Patriot. Так, 19 лютого італійський військовий експерт Томас Тейнер заявив, що на рахунку батареї американського ЗРК Patriot - вже 18 збитих російських літаків.
"Знову відпрацювала подарована Німеччиною батарея Patriot. Командир батареї сказав, що їм подобаються пускові установки, встановлені на тягачах, оскільки вони дозволяють активно рухатися, стріляти і зникати, коли ракети влучають у російські літаки", - зазначив експерт.
Разом із тим, за даними військових аналітиків, РФ здатна будувати близько сімнадцяти винищувачів на рік. З допомогою простого рівняння стає зрозуміло: ЗСУ менш ніж за два тижні "вибили" майже річний доробок військового авіапрому ворога.
Однак особливо чутлива для росіян втрата А-50 та його екіпажів. Тож ворожа корпорація Ростех має намір відновити колишній випуск літаків дальнього радіолокаційного виявлення і управління (ДРЛО) А-50, - про це повідомило російське видання Ведомости.
"Звичайно, цей літак потрібен. Звичайно, будемо його робити. Він не тільки нашій армії потрібен, але він і на експорт йде дуже добре", - сказав голова корпорації Сергій Чемезов.
Що ж, схоже, у ЗСУ буде ще на кого пополювати у небі.
Водночас стало відомо місце дислокації ще одного вже побудованого російського літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Як зʼясували журналісти проекту Схеми за допомогою супутникових знімків Planet Labs, цей літак стоїть нині у місті Таганрог, росіяни тримають його в аеропорту Таганрог-Південний. Примітно, що це летовище розташоване у 130 км від лінії бойових дій на Донеччині, пише УНІАН.
"Також літак цього типу потрапляв на знімки на території летовища у вересні 2023-го, та 15 лютого 2024-го. При цьому на знімку 28 лютого в аеропорту його не було, що може свідчити про використання цього літака", - йдеться у повідомленні Схем.
Ірина Носальська