Фото: Скриншот (ілюстративне фото)
Щороку наші вчені, котрі зимують в Антарктиді, мають свої здобутки
Днями команда 29-ї Української антарктичної експедиції вирушила в Антарктиду. Шлях до станції "Академік Вернадський" вона долатиме автобусом - до Польщі, потім літаком - до Чилі, а з порту Пунта-Аренас - криголамом "Ноосфера".
Вікно у світ глобальної науки
Незважаючи на російську воєнну агресію, наші науковці не припиняють свої дослідження в Антарктиді.
"Це вже третя ротація зимівників, яку ми проводимо за час повномасштабної війни. Знаходити професіоналів для річних експедицій дедалі складніше, адже багато полярників чи ідеальних кандидатів - на фронті. Уже маємо кілька випадків, коли під час добору потенційні зимівники ставали військовослужбовцями. Але попри всі труднощі ми не можемо зупинити антарктичну програму. Не маємо такого права ні перед минулими поколіннями, які вклали дуже багато сил і коштів, щоб Україна стала антарктичною державою, ні перед нинішнім, для якого Антарктика - це вікно в світ глобальної науки, ні тим паче перед майбутніми, адже наша присутність на крижаному континенті має надзвичайні перспективи",- зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.
У складі 29-ї УАЕ - 14 учасників, відібраних на відкритому конкурсі. Серед них 9 учених - по три біологи, метеорологи та геофізики та 5 представників команди життєзабезпечення: лікар, кухар, сисадмін, механік, дизеліст-електрик.
Особливість цьогорічної експедиції в тому, що вперше за останні 27 років працюватиме чотири жінки. Раніше стільки полярниць було лише у другій експедиції 1997-1998 року. Одна з учасниць, геофізик Ганна Соіна, вирушила вже в другу свою зимівлю (раніше була в 25-й експедиції 2020-2021 років). Вперше на білий континент їдуть біолог Тетяна Баглай, метеоролог Валентина Гарбарчук та лікар Іванна Котурбаш.
Загалом укоманді більшість - новачки, але керуватиме ними один із найдосвідченіших полярників України, геофізик Юрій Отруба. Для нього це буде восьма зимівля.
Упродовж року 29-та УАЕ виконуватиме дослідження за трьома основними напрямами: біологія, геофізика, метеорологія, а також забезпечуватиме роботу станції "Академік Вернадський".
Дослідження на півострові Київ
Щороку наші вчені, котрі зимують в Антарктиді, мають свої здобутки. Стало відомо, що вперше в історії українських антарктичних експедицій наш полярник захистив наукову роботу прямо зі станції "Академік Вернадський". Це геофізик 28-ї УАЕ Андрій Олефір, який в Антарктиці завершив отримання другої магістерської освіти.
Свою першу освіту зимівник здобув за спеціальністю "Гірництво"у НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського". Там же почав навчання в аспірантурі, проводячи дослідження за тими ж науковими напрямами, за якими нині працює на станції: вивчення магнітного поля Землі та геолокації.
"У цій сфері я займаюся розробкою контрольновимірювального обладнання, маю оригінальні патенти із застосування акустичних і сейсмоакустичних методів контролю. Виготовлення таких приладів потребує використання найновітніших технологій і найсучасніших станків, оригінальних матеріалів і нетрадиційних технічних рішень. Саме це обумовило необхідність додатково опанувати магістерський курс щодо сучасних технологій виробництва й обробки матеріалів у Черкаському державному технологічному університеті",- пояснив Андрій.
Тема його роботи стосувалася акустичного контролю процесів фрезерування, свердління та буріння як різновидів контрольованого та керованого руйнування. Частину досліджень, а саме з експериментального буріння порід, геофізик провів безпосередньо в Антарктиці, адже важливо було випробувати запропоновані ним рішення в особливих умовах.
Свою магістерську роботу онлайн Андрій на відмінно захистив прямо з "Академіка Вернадського". Отримані результати дозволять удосконалити процеси обробки матеріалів різанням у машинобудуванні та можуть бути використані для будівництва літаків, суден, при геологічних дослідженнях та видобутку корисних копалин.
А наші біологи разом із вченими чеської антарктичної програми започаткували нове дослідження рослинності Антарктики. Для цього вони обрали три різні регіони, віддалені один від одного, зокрема й офіційно зареєстрований там півострів Київ, на якому розташована наша станція "Академік Вернадський", і заклали на тих локаціях мережу порівняльних майданчиків-полігонів з подібними рослинними угрупованнями, які існують поряд з кригою. На обраних полігонах вчені докладно зафіксували параметри ґрунту, зібрали та проаналізували композицію видів рослин. Так вони отримали інформацію про початковий стан біотопу для подальшого моніторингу, який планують робити щорічно. Завдяки цьому в майбутньому будуть дані щодо впливу кліматичних змін на вразливі екосистеми Антарктики.
"Стало очевидним, що рослинність реагує на потепління в регіоні, проте ми як науковці повинні мати беззаперечні докази. Започаткування мережі моніторингу з часом дасть нам такі докази",- зазначив керівник відділу біології та екології НАНЦ Іван Парнікоза.
Нагадаємо, що в Антарктиді розташовані наукові станції більш ніж 30 країн. Вважається, що це континент майбутнього, бо там зосереджено найбільше невикористаних запасів чистої прісної води та корисних копалин - на цих 10% площі планети поки що нічого не видобувають. Там найсприятливіші умови для вивчення процесів глобального потепління, змін, що відбуваються з озоновим шаром, а також взаємодії магнітосфери Землі з ближнім космосом. Ось чому багато важливих досліджень потрібно проводити саме в Антарктиді.
Українські вчені на станції "Академік Вернадський" проводять дослідження за такими напрямками: геолого-геофізичний - вивчають геологічну будову Західної Антарктики; гідрометеорологічний - оцінка стану кліматичної системи в Антарктиці та її вплив на глобальний клімат; океанографічний - збирають дані про стан гідросфери Антарктики, визначають тенденції кліматичної мінливості Південного океану; геокосмічний - вивчають взаємодію атмосферної та космічної погодних систем; біологічний - це широкий спектр наукових завдань у галузі зоології, ботаніки, мікробіології, вірусології, біохімії, клітинної біології та генетичної інженерії, молекулярної біології; медико-фізіологічний та з розробки і впровадження нових технологій для забезпечення життєдіяльності станції і охорони довкілля.
Галина Гірак