Фото: ТСН
Чи становлять "російські миротворці" з ПМР нині суттєву загрозу для Україні
Ситуація навколо Придністров’я та у самій невизнаній республіці останнім часом поступово змінюється, втім ця територія залишається проблемною. У чому причини, до чого тут Франція та у чому інтерес Румунії?
Політика, замішана на інтересі
Попри побоювання, що Придністров’я прямо закличе до себе російських "братів і визволителів" - після чого і цей регіон запалає війною, як "ДНР" та "ЛНР" в Україні - "з’їзд" депутатів ПМР ухвалив лише заяву про необхідність допомоги з боку РФ.
Тож схоже, що місцеві еліти в ПМР дійсно самі не хочуть йти на об’єднання з Росією, бо діючий статус-кво їх цілком влаштовує: за словами колишнього голови контррозвідки Молдови Александру Балана, близько 60% товарів та послуг, що виробляються на лівому березі Дністра, нині експортується до ЄС.
"З 1 січня в нас змінився Митний кодекс, яким усі підприємці Придністров’я зобов’язані сплачувати податки до бюджету Республіки Молдова, чого не було досі. Ще один момент - з боку України кордон з Придністров’ям повністю перекритий. Тобто, якщо до повномасштабного вторгнення Росії громадяни, які живуть у прідністровському регіоні, могли на придністровських номерах їздити в Україну, могли з придністровськими паспортами їхати в Україну, то зараз цього не відбувається. До чого це призвело? Громадяни, що живуть у Придністров’ї, почали масово отримувати молдавські як внутрішні, так і закордонні паспорти. Це дозволяє їм вільно пересуватися в Україну та ЄС",- розповів він в інтерв’ю УНІАН.
Та, звичайно, "не все так однозначно": Конституційний суд республіки Молдова відновив діяльність проросійської партії Шор, знятої з передвиборчих перегонів на минулих місцевих виборах, котрі відбулися торік восени.
Тож чи вдасться Кремлю знову отримати "своїх" людей у владі Молдови? Балан вказує, що відновлення діяльності партії Шор - це дійсно один з факторів, котрий дає можливість проросійським силам отримати частку на майбутніх президентських (у листопаді 2024 року) та парламентських виборах у 2025 році.
"На другому місці серед проросійських сил - партія соціалістів, яку очолює колишній президент Ігор Додон. Він дуже активно себе поводить на політичній арені в нашій країні. Після теракту у підмосков’ї у Крокус Сіті Хол він став одним з перших політичних лідерів, хто висловив свої співчуття РФ та поклав квіти до російського посольства у Кишиневі", - додав він.
Однак діючого президента Молдови Майю Санду змістити з посади все-таки навряд чи вдасться.
"Виходячи з останніх опитувань, у нас відбудеться два тури президентських виборів. На першому місці, згідно з цією статистикою, перебуває пані Санду. Припустимо, що другим кандидатом - з боку проросійських партій - буде пан Додон. Однак, згідно з цими опитуваннями, про які я згадую, в нього немає жодних шансів виграти у фіналі. Тобто пані Майя Санду лідирує", - повідомив Балан.
При цьому й результати парламентських виборів навряд чи змінять поточний зовнішньополітичний курс Молдови.
"Як свідчать соціологічні опитування,а ні нинішня правляча партія ПАС, ані соціалісти не отримають більшості. В парламент зайдуть і центристські партії, і праві партії… Отже, їм доведеться створювати коаліції з правих та лівих партій. Думаю, всі вони разом зможуть домовитися та створити проєвропейську коаліцію", - вказав Балан, додавши, що до неї врешті можуть приєднатися навіть окремі представники проросійських партій.
Чутки чи реальність?
То чи становлять "російські миротворці" з ПМР нині суттєву загрозу для Україні? І як та коли має бути вирішене придністровське питання?
Найбільша проблема Росії у зв’язку з Придністров’ям це те, що у РФ немає з ПМР жодного сантиметру кордону, нагадує Балан.
"Крім цього, завдяки Україні, у РФ зараз немає жодної можливості піднімати це питання. Тому Придністров’я і не отримало відповідь на заяву про "приєднання"... Я думаю, що Придністров’я та Гагаузія після серйозних ракетних атак на Україну з боку РФ піднімають голову і висловлюються в інтересах Росії. Але військової загрози з боку Придністров’я чи Гагаузії, ризиків для безпеки республіки Молдова та України я не бачу", - підкреслив він.
За словами політтехнолога і військовослужбовця Тараса Березовця, ситуація навколо ПМР продовжує накалятися насамперед через дії самих окупантів. Про що йдеться? Нагадаємо, президент Володимир Зеленський за підсумками Ставки Верховного головнокомандувача заявив про шкоду від недавніх російських ракетних атак, коли цілями ворога стали Канівська та Дністровська ГЕС: за його словами, РФ прагне повторення екологічної катастрофи штибу підриву Каховської ГЕС на Херсонщині.
"Однак тепер під загрозою вже не лише територія України, а й сусідньої Молдови, бо, як заявив Зеленський, вода не зупиниться перед прикордонними стовпами, як не зупиниться російська війна, якщо разом своєчасно не зупинити її в Україні", - зауважив Березовець у ефірі телеканалу Прямий.
Тому президент Франції Емманюель Макрон і планує докласти руку до проблеми Придністров’я - на фоні пришвидшення підготовки Європи до можливого вторгнення Росії вже найближчими роками.
"Низка телеграм-каналів вказує, що ситуація може бути вирішена за безпосередньої участі Франції. Президент цієї країни Макрон ще 7 березня підписав із Майєю Санду угоду про безпеку, що розширює військову місію Франції у Молдові та створює додаткові можливості для постачання озброєння до України. На даний момент французька військова промисловість, котра є однією з найбільших у Європі, фактично повністю відмовляється від експортних угод та починає виробляти зброю цілеспрямовано по запиту ЗСУ, - про це повідомляють французькі ЗМІ. Частина цієї зброї відправиться й до Молдови. Кінцева мета - назавжди закрити історію самопроголошеного Придністров’я", - вважає він.
Як переконує низка російських телеграм-каналів, продовжив Березовець, ідея Макрона доправити французький військовий контингент до Одеської області "направлена нібито на те, аби звільнити розташовані там українські війська для припинення існування самопроголошеної ПМР".
"Й нібито головна перешкода зараз - персонально у особі президента Молдови Майї Санду, котра поки не наважується дати кінцеве "добро". Проте до цього її активно підштовхує не лише Франція, а й сусідня Румунія, котра протягом багатьох десятиліть знаходиться у сфері впливу Франції. Особливо міцні зв’язки між Бухарестом та Парижем не є секретом, історично Румунія у своїй зовнішній політиці завжди тяжіла до Франції, у тому числі протягом ХІХ та ХХ ст. Тож нічого дивного у тому, що нині Макрон користується цими історичними зв’язками, аби схилити Майю Санду до згоди на проведення військової операції проти армії самопроголошеного Придністров’я", - повідомив він.
При цьому політтехнолог зауважив, що російський контингент у ПМР ЗСУ конкуренції скласти не в силі, а от з армією Молдови потягатися все-таки ладен. Тому Республіці Молдова вкрай необхідна підтримка союзників і партнерів, й військова операція проти ПМР не є настільки нереальною, як видається на перший погляд.
"Поки прямих доказів цього немає, але дії французької та румунської дипломатії створюють певний простір для домислів", - резюмував експерт.
Ірина Носальська