Фото: Dreamstime
Рух за чотириденний робочий тиждень почав розвиватися в 1970-х роках
У наш час викликів та стресів все більше популярності набирає чотириденний робочий тиждень. Здебільшого такий формат праці запроваджують у якості експериментів - що вони доводять?
Данський експеримент
У столиці Данії Копенгагені стартував експеримент із чотириденним робочим тижнем, який триватиме до кінця року,для працівників муніципалітету. Ті з них, хто бере участь в експерименті, з 1 квітня працюють по 4 дні на тиждень та мають три вихідні. При цьому кількість робочих годин на день лишається незмінною, як і зарплата.
"Після пандемії коронавирусу це стало трендом, який залишився в муніципалітетах Данії",- каже дослідниця трудового життя з університету Роскілле Янне Глерупв коментарі DN.
В копенгагенському експерименті беруть участь працівники шести адміністрацій муніципалітету. Якщо цей проєкт визнають вдалим, такий графік може стати постійним.
"Копенгаген найбільший, але він не перший. Я знаю принаймні 15-20 інших муніципалітетів, які випробовують подібні моделі",- зазначає дослідниця і додає, що подібний досвід вже певний час має бізнес-спільнота Данії.
Ідея запровадження скороченого робочого тижня в муніципалітеті Копенгагена виникла торік, і всі партії її підтримали. Метою її є не лише протидія стресу у працівників, а й підвищення привабливості роботи в органах місцевого самоврядування.
Більшість громадян Данії підтримує цю ініціативу, оскільки вважають, що робота для них є дуже напруженою й інтенсивною, тому хотіли б отримати більше вільного часу.
Перспектива для ринку праці
Рух за чотириденний робочий тиждень почав розвиватися в 1970-х роках, але невдовзі припинився. Проте він відновився у наш час.
"Ідея з чотириденним робочим тижнем не нова, експерименти з її впровадження відомі у багатьох країнах світу. Наприклад, в Іспанії така ініціатива була введена в 2021 році під час пандемії COVID-19, у Бельгії - в 2022 році. Одним з найвідоміших подібних експериментів було запровадження такого режиму роботи в деяких установах Швеції у 2015 році. Експеримент показав збільшення продуктивності праці та загальної задоволеності працівників. Варто зауважити, що йдеться про скорочення робочого тижня без зменшення заробітної плати",- пояснює директор ГО "Трудові ініціативи" Георгій Сандул.
За його словами, загалом результати показали поліпшення як економічного, так і ментального становища найманих працівників. Крім того, подібні нововведення сприяли більш справедливому розподілу сімейних обов'язків, адже кожен з подружжя зміг приділяти більше уваги догляду за дітьми. Від запровадження подібних норм виграв і бізнес: завдяки підвищенню продуктивності праці роботодавці змогли зекономити на витратах на підтримання офісних приміщень тощо.
"Чи можлива така практика в Україні? Наразі наша країна перебуває у стані війни і деякі категорії працівників мають бути на роботі майже цілодобово. Втім, для секторів, що безпосередньо не страждають від щоденної агресії, така ініціатива може бути життєдайною. Поряд із дефіцитом робочих рук, Україна також потерпає від безробіття, адже російська агресія перетворила багато працездатного населення на людей, що перекваліфіковуються та шукають роботу. Бізнес та інші роботодавці змушені бути гнучкими, і тому чотириденний робочий тиждень може стати запорукою процвітання для деяких сфер, адже роботодавець зможе вибрати конфігурацію праці, за якої певні категорії працівників будуть зайнятими чотири дні, а інші - решту часу. Крім того, враховуючи той факт, що певні бізнеси в Україні навіть нарощують прибуток під час воєнного стану, а працівники постійно потерпають від щоденних повітряних тривог та атак, було б логічно використовувати зарубіжний досвід та надавати працівникам додатковий час відпочинку задля збереження трудового потенціалу України", - підсумовує Георгій Сандул.
Україна може випередити Європу
Коли почалася пандемія коронавірусу, ринок праці активно захопив відносно новий на той час тренд - робота у онлайн-форматі. Експерти тоді передбачали, що світ, у тому числі й ринок праці, більше не буде таким, яким він був до епідемії. І дійсно, багато працівників у всьому світі більше не проміняють на офісну роботу зайнятість, коли ти прокинувся, взув капці, підійшов до комп’ютера - і вже на роботі. Так само тепер пророкують і перспективність змін у графіку робочого тижня.
"Зараз у нас здебільшого працює техніка, і з часом заміна технікою ручної праці зростатиме. Тому абсолютно реальною є відмова від великої кількості надлишкової роботи. Скорочення робочого тижня дає економію ресурсів, при цьому зарплата залишиться такою самою, якою вона була і при п’ятиденці. Загалом зараз ідуть радикальні зміни і вони, в першу чергу, стосуватимуться нових форматів життя, які почалися ще до пандемії, яка їх просто підштовхнула. Багато факторів на це вказували. Міжнародні експерти говорили про те, що зараз уже немає необхідності витрачати стільки часу на ручну працю, як раніше",- вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
На його думку те, що колись вчені-теоретики розглядали як концепцію вартості робочого часу, тобто співвідношення напруженості роботи й оплати цієї праці, зараз стає реальністю. Адже завдяки автоматизації і новітнім технологіям людина робить за годину те, на що раніше їй потрібно було, умовно кажучи, дві години. Навіть у галузі медицини реальне скорочення робочого часу, адже, наприклад, завдяки новій техніці та комп’ютерним технологіям тепер менше часу потрібно на діагностику, призначення ліків тощо.
За результатами експериментів зі скорочення робочого тижня в різних країнах відомо лише про два умовно негативних наслідки: дехто з працівників каже, що за три вихідних вони занадто розслбляються, і потім їм важко входити в робочий ритм; інші незадоволені тим, що зменшується час перебування в колективі і збільшується самоізоляція. Але це відносний негатив, і люди з часом звикнуть до нового формату праці та спілкування. Звикати доведеться й до того, що більшість послуг будемо отримувати онлайн, тому не доведеться відвідувати різні установи.
"Якщо в Копенгагені муніципалітет переходить на чотириденний робочий тиждень, то там все відбувається за рахунок старанності і дуже високої інтенсивності праці, і люди можуть за чотири дні впоратися з тією роботою, яку робили за п’ять днів. А взагалі-то вагомим фактором, який дозволить скоротити робочий тиждень, є цифровізація. У нас вона зараз потужніша, на набагато вищому рівні, ніж в середньому в Європі. За рахунок цього для України скорочення робочого тижня є дуже реальним в осяжній перспективі",- каже експерт.
Галина Гірак