Не лише Польща почала скорочувати допомогу українцям
Через повномасштабне вторгнення після 24 лютого 2022 року близько 6 млн українців виїхали за кордон, з них понад 4 млн - в країни ЄС. Як вони там живуть, і чи надовго ще там затримаються?
Благородний жест
Днями Єврокомісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік - до березня 2026 року, щоб усі, хто рятується від російської агресії, могли знайти захист у ЄС.
"Поки українці потребують притулку від путінських бомб, Європейський Союз його забезпечуватиме: це єдина константа, яка проявляється у всіх дискусіях із нашими 27 державами-членами", - зазначив віце-президент з просування європейського способу життя Маргарітіс Схінас.
Директива про тимчасовий захист надає безпеку та доступ до прав у ЄС, включаючи права на проживання, доступ до ринку праці, житла, соціальної допомоги, медичної та іншої допомоги.
"ЄС є єдиним у захисті людей, які рятуються від жорстокої агресивної війни Росії проти України. Тимчасовий захист вже дав надію майже 4,2 мільйонам людей у ЄС. Ми продовжимо надавати українському народу тимчасовий захист стільки, скільки потрібно", - сказала комісар внутрішніх справ Ільва Йоханссон.
Комісія дасть цю пропозицію міністрам на засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ 13 червня. І Рада має офіційно ухвалити цю пропозицію.
"Триваючі атаки Росії на інфраструктуру України показують, що наразі немає безпечних і довготривалих умов для повернення. Таким чином, Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту залишаються і що його слід продовжити ще на один рік. Це гарантуватиме, що всі ті, хто втікає від російських бомб, зможуть знайти захист у ЄС і забезпечить стабільність для майже 4,2 мільйона людей, які вже розміщені в ЄС", - заявив речник Єврокомісії Крістіан Віганд.
Затягування пасків
Тим часом польський президент Анджей Дуда підписав закон з поправкою щодо допомоги українцям у зв'язку зі збройним конфліктом на території України та продовження терміну легального перебування наших мігрантів у Польщі.
Як повідомляє пресслужба канцелярії польського президента, згідно з цією поправкою, термін легального перебування українських біженців від війни в Польщі продовжується з 30 червня 2024 року до 30 вересня 2025-го.
Поправка також передбачає, що соціальна допомога за програмами "800+" (щомісячна допомога на дитину у розмірі 800 злотих) і "добрий старт" (одноразова допомога у розмірі 300 злотих) надаватиметься українським сім’ям лише у випадку, якщо дитина шкільного віку ходить до польської школи, а не дистанційно навчається в Україні.
Крім того, в новому законі сказано, що для отримання ідентифікаційного номера PESEL українець зобов’язаний буде пред'явити негайно після прибуття до Польщі проїзний квиток і одразу ж взятися до оформлення цього документу.
Також, за цим законом, з 1 липня буде припинено надання пільг та компенсацій приватним орендодавцям за витрати на проживання та харчування біженців з України.
До слова, не лише Польща почала скорочувати допомогу українцям. Як повідомив уряд Нідерландів, там вже використали 97% своїх можливостей для біженців, тому протягом 2024-го планують переглянути і зменшити підтримку нашим співгромадянам.
В Ірландії мають намір найближчим часом скоротити строк перебування у тимчасовому житлі до 90 днів і значно урізати допомогу - з 220 євро на тиждень до 39 євро.
У Швейцарії мають намір мотивувати українців до повернення додому, виплачуючи винагороду від 1050 до 4200 євро. Свої стратегії щодо спонукання українців ставати частиною соціуму країни, яка їх прийняла, і працювати та забезпечувати свою родину на рівні з місцевим населенням, або повертатися додому вибудовують також у Норвегії та Чехії.
На жаль, в Україні й досі небезпечно. Особливо таким українцям, які знайшли прихисток за кордоном - це переважно жінки з дітьми. Та й не кожна родина зможе повернутися додому: все залежить від того, в якому регіоні люди жили і чи вцілів їхній будинок.
Лише в Києві, за даними на березень 2024-го, з початку повномасштабного вторгнення пролунала 1000 повітряних тривог, загальна кількість яких склала 1165 годин 26 хвилин або 48 діб чи понад 1,5 місяця.
За два роки війни ворог випустив на територію України понад 8 тисяч ракет різних типів. За цей час, за даними Генпрокуратури, загинула 551 дитина, поранено - 1370 неповнолітніх.
Новий проєкт
Декого з українців, які перебувають за кордоном, може зацікавити пропозиція, яка була озвучена вчора під час Міжнародної конференції з відновлення України URC-2024 у Берліні. Йдеться про запуск пілотного проєкту Create Ukraine, який створює умови для повернення українських фахівців з-за кордону додому.
Відповідний меморандум підписали Міністерство економіки, Благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation та литовська організація Central Project Management Agency. У межах цього проєкту українці, які зараз перебувають за кордоном, зможуть повернутися та працювати в проєктних командах при українських державних органах.
"Нині, за різними підрахунками, у різних країнах світу перебуває до 6,5 млн вимушених мігрантів з України. Ключове, що я хочу сказати українцям за кордоном: в Україні вас чекають, ви тут потрібні. Ваш досвід, навички, які ви здобули в інших країнах — цінні для нашого майбутнього. Саме тому ми заохочуємо подаватися на програму Create Ukraine. Доєднайтесь до урядової команди, використайте свій досвід для розбудови спроможності нашої країни. Ваша робота впливатиме на життя мільйонів українців у найскладніший час в нашій історії", - зазначила віце-прем’єр-міністр - міністр економіки України Юлія Свириденко в ефірі FREEДОМ.
За її словами,проєкт Create Ukraine змодельований за прикладом програми Create Lithuania, яка реалізується в Литві з 2012 року. Ця програма дає можливість професіоналам сприяти формуванню майбутнього країни завдяки своїм знанням та ідеям. Там участь у програмі беруть фахівці литовського походження з досвідом, набутим на міжнародному рівні. Протягом року учасники програми працюють у публічному секторі в таких сферах, як диджиталізація, електронне урядування, підвищення конкурентоспроможності, бізнес-середовище та вдосконалення державного управління в сферах інновацій, сталого розвитку та психічного здоров’я.
Галина Гірак