Зростання тарифів на електроенергію та регулярні відключення від мереж відчули не лише побутові споживачі, а й підприємства. А це, в свою чергу, спричинить подорожчання продуктів харчування.
Навіть за хліб заплатимо більше
З 1 червня НКРЕКП підвищило прайскепи, тобто максимальні ціни на електрику для промисловості під час пікових навантажень.
"Тепер вони зросли з 7,5 до 9 гривень за кіловат, а на день - з 3 до 5,6 гривні за кіловат", - зазначив Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі 24 каналу.
Окрім того, є й інші чинники, що призводять до підвищення цін. Наприклад, полуниця цьогоріч приблизно на 30% дорожча, ніж вона коштувала торік.
"У нас ранні ягоди зазвичай закуповуються або із Закарпаття, або з південних областей. Утім, на сьогодні є велика проблема, яка пов'язана з логістикою. Блокпости, мобілізація та інше призводять до того, що транспортні засоби перевезення простоюють і їх немає кому водити", - пояснив експерт.
У той же час президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко заявив у коментарі AgroPortal.ua, що ситуація з постачанням струму для хлібної галузі дуже погана, що відіб’ється на ціні для споживача.
За його словами, нині більшість підприємств хлібної галузі мають статус критичної інфраструктури, тому їх не повинні відключати від електромереж. Однак, за фактом, - відключають. Хто має можливість, переходить на електрогенератори, що теж впливає на стабільність роботи та ціноутворення.
"Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, однак аварійні відключення, відключення поза графіком призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи мають змогу працювати на генераторах. А ті, які їх мають, повинні бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше", - каже Дученко.
На жаль, вжеє заводи, які не можуть відновити обладнання внаслідок тривалих блекаутів.
Окрім того, хлібній галузі не підходять діючі графіки відключень електроенергії, оскільки це перериває технологічний цикл. Наприклад, якщо підприємство залишається на дві години без світла, то заплановані строки випуску хліба та хлібобулочних виробів змістяться на вісім годин.
Експерт звертає увагу на те, що в собівартості хліба простої рецептури електрика складає 50 копійок, а за виробництва цього ж хліба на генераторі - 1,5 грн.
Якщо додати до цього інші проблеми галузі – подорожчання борошна на 25-30% та мобілізація важливих спеціалістів, то є всі передумови для подорожчання найближчим часом хліба на 10%, а в наступні місяці - ще на 20%.
На черзі - весь харчопром
Очікувано зростуть ціни й на крупи, хоч у структурі собівартості виробництва їх на підприємствах із сучасним обладнанням електроенергія займає всього 3-4%. Проте підвищення тарифів все одно позначиться на рентабельності виробництва.Навіть якщо завод використовує альтернативний вид енергії - наприклад, паровий котел, що працює на зернових відходах.
"Від підняття ціни на електроенергію в першу чергу збитки понесе виробник, особливо ті підприємства, які працюють чесно на ринку, платять податки, у яких офіційно оформлений штат працівників. І неважливо, яке саме рішення прийме виробник продукції - чи то буде підняття ціни (а значить, втрата споживача), чи то зменшення прибутковості підприємства, але це будуть збитки", - зазначив комерційний директор, співзасновник ТОВ «ТЕРРА» Олександр Ясинський у коментарі AgroPortal.ua.
То ж споживачі відчують зміни цін на бакалійну продукцію вже за 2-3 місяці.
Не забариться підвищення цін і на інші продукти харчопрому: м’ясо та ковбаси, кондитерські вироби, молочну продукцію, адже усі підприємства цієї галузі працюють на електроенергії. Збільшення витрат на неї буде перекладено на споживачів.
Не лише струм
Крім світла, є й інші причини для збільшення цифр у цінниках супермаркетів.
"Ми бачимо, як стрибнула гривня, перевищила позначку 40 грн. Це додатковий стимул інфляції та девальвації гривні. Тобто імпортні товари - ті ж самі овочі, фрукти зростуть в ціні. Сюди ж додаються проблеми з їхнім зберіганням за відсутності електрики", - пояснив економіст, фінансовий аналітик Андрій Шевчишин Фокусу.
Він звернув увагу на те, що фрукти, які нам імпортують, уже зросли в ціні.
На зростання цін також впливає транспортна складова, пальне, яке вже подорожчало, інші чинники. Слід врахувати й те, що з 1 липня підвищать акцизи на пальне, що призведе до нового поштовху цін, адже це вплине на вартість логістики: кожен товар потрібно доставити до точки призначення. Крім того, споживчі ціни накручує й фактор зберігання продукції, на що потрібні певні умови, у тому числі й створювані за допомогою електроенергії.
"Молоко потрібно зібрати і молоковоз повинен проїхати і привезти продукт на молокозавод. Тож всі ці складові будуть тиснути на фінальні інфляційні показники. Зазвичай червень та липень, коли в людей з'являється своя городина, є місяцями з низькою інфляцією. Проте, на жаль, є ризик, що цього року ми будемо мати їх як інфляційні. Я прогнозую, що інфляція може досягти 2%. Липень також покаже інфляцію через підвищення акцизів на паливо. Хлібозаводи використовують електроенергію, отже, і тут будуть наслідки для цін", - додав Шевчишин.
До слова, за даними Держстату, споживчі ціни у травні цього року порівняно з квітнем зросли на 0,6%, а з травнем 2023-го - на 3,3%.
Зазначається, що на споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,9%. Найбільше, на 10,4%, подорожчали фрукти. На 1,3 - 0,4% зросли ціни на овочі, рис, рибу та продукти з риби, хліб, кисломолочну продукцію, цукор, макаронні вироби, м’ясо та м’ясопродукти, масло. Водночас на 14,3% подешевшали яйця, на 1,7-0,4% знизилися ціни на сало, молоко та молочні продукти. А ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 0,7%.
Економісти прогнозують, що буде дорожчати вартість послуг компаній, ФОПів та підприємств. Збільшуватимуться і чеки в ресторанах та кафе, адже в період відключень світла їм для роботи потрібна генерація, на яку доводиться витрачати додаткові кошти, щоб, всупереч труднощам, утримати на плаву свій бізнес.
Галина Гірак