Чому не всі лазівки перекриті та як деякі країни заробляють на війні Росії проти України.
Країни Центральної Азії та Кавказу за роки війни РФ проти України покращили показники торгівлі. І це попри намагання Заходу перекривати лазівки, через які РФ отримує необхідні їй товари. The Economist дослідив, як зросла торгівля цих країн з ЄС у тих галузях, на які проти Росії накладено санкції. Хто винен у тому, що лазівки досі не перекриті та як може відреагувати на ситуацію Захід?
Багатіють на війні
Видання TheEconomist провело дослідження і виявило, що економічна ситуація країн Центральної Азії та Кавказу завдяки збільшенню товарообігу за два з половиною роки повномасштабної війни Росії проти України значно покращилась. Для прикладу імпорт електроніки з Європи збільшився – з 250 млн євро до 709 млн євро. Причиною такого різкого злету технологічної галузі країни може бути перепродаж цих товарів РФ. Це підтверджують цифри. Експорт з Казахстану до Росії зріс з 40 млн дол. у 2021 р. – до 298 млн дол. у 2023 р. З початком повномасштабного вторгнення європейським фірмам заборонили продавати велику кількість товарів до Росії, а раніше ЄС був найбільшим постачальником технологій до цієї країни.
"Крихітна технологічна галузь Казахстану – близько 50 фірм з виробничими потужностями в 100 млн дол. у 2021 р. – схоже, заповнила цю прогалину",– констатує The Economist.
Казахстан не єдина країна, чия торгівля з Росією та країнами ЄС стрімко зросла після вторгнення РФ в Україну. Серед інших – Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина та інші країни Центральної Азії. Експорт з ЄС до них збільшився на 46 млрд євро у 2023 р., що на 50% більше, ніж у 2021 р. Це еквівалентно трьом чвертям падіння європейського експорту до Росії з 2021 по 2023 р. Сукупно економіка п'яти центральноазійських республік зросла на 6% у 2023 р. порівняно з 4% у 2022 р., а економіка Вірменії збільшилася на 8% порівняно з 5% у 2022 р.
Журналісти TheEconomistвважають, що економіки Центральної Азії та Кавказу отримують вигоду від війни.
"Регіональні політики цінують свою близькість до Росії і часто отримують особисту вигоду від порушення правил",- пишуть вони.
Видання зазначає, що найбільш стрімке зростання експорту з ЄС до Казахстану та Вірменії спостерігається в хімічній промисловості, електроніці та машинобудуванні – всіх групах товарів, що перебувають під жорсткими санкціями. Експорт продукції машинобудування до Казахстану з ЄС подвоївся з 2021 по 2022 р. а потім зріс ще на 23% у 2023 р., досягнувши 6,4 млрд євро. Вірменія у 2023 р. імпортувала з ЄС вдвічі більше хімікатів, уп'ятеро більше ІТ-апаратури та вчетверо більше електроніки, ніж у 2021 р. Крім того, існують товари, які ввозяться контрабандою через кордони, що не враховуються в офіційній торговельній статистиці. За роки війни агресор навчився обходити санкції ЄС та знайшов лазівки, за допомогою яких продовжує завозити в Росію імпортні комплектуючі.
"Ми все ще маємо надзвичайно велике зростання так званого сірого імпорту в РФ через треті країни, за допомогою компаній, зареєстрованих в іншій юрисдикції",- сказав виконавчий директор ГО Економічний дискусійний клуб Олег Пендзин Фактам.
За його словами, для прикладу, Киргизстан у 10 разів наростив закупівлю комп’ютерної техніки в ЄС.
"Торік Киргизстан у 10 разів наростив закупівлю комп’ютерної техніки. Важко повірити, що ця країна раптом стала IT-столицею Південно-Східної Азії",- каже він.
Це означає, що комп’ютерна техніка, яка потрапляє у Киргизстан, там не залишається. Вона їде далі - у РФ тіньовим імпортом. Тому питання контролю за потраплянням на російський ринок техніки та товарів подвійного використання залишається відкритим.
Як треті країни обходять санкції?
Економіка Росії попри жорсткі санкції все ще не рухнула саме завдяки наявності лазівок.
"За два з половиною роки російська економіка тримається непогано. Важко сказати, які європейські фірми просто добре пристосовуються до нових обмежень, а які обходять санкції. Але так сталося, що найбільше зростання торгівлі через треті країни відбулося саме з тими товарами, на які зараз діють жорсткі обмеження",– йдеться у статті The Economist.
ЄС ухвалив 14 пакетів санкцій. З них останні намагаються перекривати лазівки. Приміром, 11-й пакет санкцій забороняв навіть транзиту через РФ підсанкційних товарів.
"Були випадки, коли китайська техніка, китайські комп’ютери, які їхали в Європу транзитом через РФ, раптом губилися на території Росії",– зазначає Пендзин.
Подальші пакети почали забороняти фірмам, які виробляють все, що може бути використано на полі бою, експортувати до Росії. Це стосується напівпровідників, безпілотників тощо. Попри це, за інформацією Королівського інституту об'єднаних служб, аналітичного центру в Лондоні, більша частина військової техніки, яку Росія придбала в період з лютого по серпень 2022 р., містить компоненти, вироблені в ЄС або в США.
Журналісти The Economist вважають, що це сталося завдяки "посередницькій торгівлі". Причин того, що боротьба ЄС та США з лазівками виявилась не досить вдалою три. По-перше, ігнорування санкцій та торгівля забороненими товарами всупереч ним. По-друге - заборона вантажним автомобілям в'їжджати до РФ безпосередньо з ЄС. По-третє - збільшення виробничих потужностей у третіх країнах.
"Третю тенденцію ЄС найважче зупинити. Вона пов'язана з виробничим бумом у третіх країнах. Фірми третіх країн імпортують деякі матеріали та деталі з Європи, що не обов'язково порушує правила",- пише The Economist.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що перекрити усі лазівки нелегко.
"Це важко зробити і технічно, і фізично. Крім того, є країни ЄС, які і не намагаються цього зробити, типу Угорщини та Словаччини, через дружбу з РФ",- каже експерт.
Втім європейці задіяли ще не всі важелі впливу аби припинити постачання товарів до РФ через треті країни. ЄС може поширити заборону на експорт до третіх країн або обмежити діяльність їхніх банків. Крім методу батога, ше можливий метод пряника. Європейці можуть запропонувати вигоду цим країнам. І гарний приклад вже є. Так, Вірменія нещодавно почала закривати фірми, що торгують з Росією, після того, як ЄС надав їй 270 млн дол. допомоги.
Санкції все ж таки діють
Попри те, що санкції не дають того ефекту на який очікували, вони все ж таки боляче б’ють по російській економіці.
"Путін та його авторитарний режим поширюють брехливий наратив про те, що російська економіка сильна, а її військова машина не постраждала від західних санкцій. Це брехня, яку необхідно спростувати",- повідомили міністри фінансів восьми країн ЄС в колонці The Guardian.
Міністри вказують на ознаки проблем в економіці РФ: зростання інфляції, яку не вдається збити високими процентними ставками; скорочення вдвічі ліквідних активів Фонду національного добробуту; ембарго на експорт пального і цукру; жорсткий контроль за виведенням капіталу. На їх думку, короткостроковий перегрів економіки, викликаний значними інвестиціями у військову промисловість і дуже обмеженим доступом до технологій, швидше за все, перешкоджатиме зростанню продуктивності та призведе до стагнації приватного сектору, прискорення інфляції та збільшення тиску на російські домогосподарства.
Своєю чергою в самій РФ знаходяться експерти, які вважають, що Росії доведеться жити з санкціями ще дуже довго.
"Росіянам доведеться вчитися жити під санкційними обмеження десятиліття, незалежно від результатів завершення війни РФ проти України",- вважає директор департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ РФ Дмітрій Бірічевський.
Вікторія Хаджирадєва