RU
 

Знищені шляхи: чи готова КНДР до війни на Корейському півострові

Корреспондент.net,  16 жовтня 2024, 18:30
0
2482
Знищені шляхи: чи готова КНДР до війни на Корейському півострові
Фото: Скриншот видео
КНДР підірвала зі свого боку ділянки доріг, що ведуть до Південної Кореї

КНДР підірвала свої ділянки доріг, що вели до сусідньої Південної Кореї і були збудовані коштом останньої. Чи свідчить це про наближення війни на Корейському півострові?

Слова і справи

Зранку 15 жовтня стало відомо, що напередодні Північна Корея підірвала частину доріг, що ведуть до Південної Кореї - про це повідомляє Yonhap із посиланням на Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї. Це сталося після того, як у КНДР пообіцяли перекрити дороги та залізничні шляхи, котрі колись вважалися символом міжкорейської співпраці.

"Близько полудня північнокорейці підірвали частини доріг Кьонгуй і Донхе на північ від військової демаркаційної лінії", - заявили у південнокорейському Об’єднаному комітеті начальників штабів.

Там також додали, що посилили спостереження та готовність до будь-яких провокацій з боку неадекватних сусідів.

Разом із тим не слід забувати, що кремлівський диктатор Путін нещодавно висунув на розгляд Держдуми РФ проєкт про ратифікацію договору "про всеосяжне партнерство" між Росією та КНДР.

Нагадаємо, Росія та КНДР підписали цей договір 19 червня 2024 року. Згідно з ним сторони домовилися надавати одна одній "військову та іншу" допомогу, якщо одна з них зазнає "збройного нападу".

Також серед іншого, як йдеться у документі, у разі запровадження санкцій проти Москви або Пхеньяна "сторони роблять практичні зусилля для зниження ризиків, усунення або мінімізації прямого та непрямого впливу таких заходів на взаємні економічні зв'язки, фізичних чи юридичних осіб, чи їхню власність", повідомило Центральне телеграфне агентство Північної Кореї.

України це стосується безпосередньо: 13 жовтня президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія та КНДР "нарощують союзництво" і вже йдеться не лише про постачання зброї, котра використовується проти України, а й про "передачу людей" до російських військ. Вже 14 жовтня Зеленський заявив, що Північна Корея "фактично включилась" у війну проти України.

Хвилюватися поки передчасно?

То чи не є агресивні дії КНДР на адресу сусідньої Південної Кореї прямим наслідком посилення впевненості режиму Кім Чен Ина через укладення нової угоди з Москвою? Або ж це просто істерика, чергова провокація з боку неадекватного північнокорейського диктатора?

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає: сильно турбуватися щодо цих подій - поки не варто.

"Щодо підриву доріг конкретно. Ви знаєте, я думаю, що це більше символічні дії", - наголосив Мусієнко у коментарі РБК-Україна.

Він також нагадав, що ці дороги були збудовані на знак потепління відносин між Сеулом та Пхеньяном, бо допускалася можливість, що між країнами навіть відкриють рух - оскільки у Південній Кореї є партії, котрі підтримують мирний шлях розв'язання конфлікту з КНДР.

Одним з приводів побудови доріг була й навала біженців-втікачів з Північної Кореї, котрі пробиралися на Південь мінними полями, продираючись через колючий дріт.

"Я це до того, що якщо там бігли через мінні поля такою ціною, то, можливо, хтось із північнокорейських військових теж захоче втекти, навіть під кулями, все може бути (з російського війська - ред.). І тому це більше символічні жести", - пояснив Мусієнко.

На думку експерта, північнокорейському диктатору Кім Чен Ину, як і очільнику Кремля Путіну треба постійно підкріплювати свій статус авторитарного правителя вигадуванням міфічних зовнішніх загроз для КНДР.

Та чи все настільки безневинно? Адже, за повідомленням Reuters, у Північній Кореї нині подали заявки на вступ або повернення до армії близько 1,4 млн осіб, проводиться мобілізація. Молоді люди, зокрема, студенти та представники молодіжних ліг, котрі підписали петиції про вступ до армії, "сповнені рішучості" боротися у "священній війні за знищення ворога зброєю революції".

"Якщо почнеться війна, Південна Корея буде стерта з карти. Оскільки вона хоче війни, ми готові покласти край її існуванню", - йдеться у звіті KCNA.

Загалом, згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), КНДР має 1,28 млн активних солдатів та близько 600 тисяч резервістів.

Нескладна азійська гра

Попередня корейська війна, нагадаємо, закінчилася перемир'ям 27 липня 1953-го, тобто КНДР не вела бойові дії вже більше 70 років, хоча постійно накопичувала озброєння й готувала військових.

"Тут (в Україні - ред.) для них вдалий момент для того, щоб ще перейняти російський досвід", –зауважив директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Українська призма Ярослав Чорногор у коментарі OBOZ.UA.

Окрім того, Північна Корея "намагається показати, що вона самостійний і потужний гравець на міжнародній арені, показати, що вона не боїться західного світу, й підтримати Путіна".

За словами експерта, це також одна з політичних цілей, котрі Пхеньян може ставити перед собою.

При цьому чинний посол України в Японії Сергій Корсунський теж прокоментував зростаючу напругу у східно-азійському регіоні. За його словами, це робиться задля тиску на США.

"Аби продемонструвати їм (США - ред.), що ви граєте з вогнем. Тому Північна Корея там дороги  знищила, які йдуть в сторону Південної. Таке враження, що завтра вони очікують, що Південь буде йти на їх територію. Не буде. Ну навіщо це Півдню, це країна динамічна, демократична, розвивається. Звичайно, що корейці мають бути об'єднаними, це очевидно. Але ну ми ж не можемо собі уявити, що ні сіло, не впало Південь піде війною на Північ. А вони роблять вигляд, що це так. Для чого? Для того, щоб тримати власне населення в істерії", - сказав він в ефірі на UKRLIFE з Людмилою Немирею

Використання зовнішньої загрози - це інструмент, котрий постійно використовується Росією, й Північна Корея робить те саме, продовжив дипломат.

"Вони слухають те, що говорить Кремль", - додав він.

Втім існує одне, але суттєве зауваження: Китай, "великий брат" КНДР, незадоволений поглибленням співпраці Північної Кореї і Росії, - стверджує посол України у Китайській Народній Республіці (1999-2001 рр.), співголова Українсько-китайської ділової ради Ігор Литвин.

"Ці країни використовують одна одну. Подивіться, Путін до цього не був у Північній Кореї 24 роки. І підписаний у червні договір - це захід вимушений, оскільки Путін потребує озброєння. І я переконаний: щойно у Північної Кореї закінчиться її старе озброєння, яке вона постачає до РФ, одразу ж закінчаться "принади" відносин між Російською Федерацією і КНДР. Тому що у північнокорейської армії більше брати нічого, хіба що війська", - пояснив Литвин в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Ірина Носальська

ТЕГИ: РоссиявойнаСеверная КореяЮжная Кореяобострениестолкновения
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі