Після періоду затишшя у дипломатичній миротворчій активності Китай знову виходить на авансцену. На цей раз не лише пропонуючи свій мирний план Україні, а й нове співробітництво та гарантії - Європі.
Раптова активізація чи дивне співпадіння?
Китай останнім часом бачить наростання імпульсу до діалогу та мирних переговорів для завершення війни в Україні й підтримує всі зусилля, спрямовані на досягнення миру, заявив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї на засіданні Ради Безпеки ООН 19 лютого.
Провідний китайський дипломат також нагадав, що Пекін від самого початку виступає за переговори та політичне врегулювання на основі чотирьох принципів: поваги до суверенітету та територіальної цілісності всіх країн, дотримання цілей і принципів Статуту ООН, використання мирних методів для вирішення розбіжностей та врахування "законних безпекових занепокоєнь" кожної зі сторін.
Зауважимо, останнє твердження є прямим цитуванням наративу Кремля, з допомогою якого російська влада виправдовує агресію щодо України. Втім китайську владу це не зупиняє.
"Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на досягнення миру в Україні, і продовжуватиме співпрацювати з іншими країнами, особливо з країнами Глобального Півдня, щоб почути більше об’єктивних, збалансованих і раціональних думок для досягнення консенсусу в питанні припинення конфлікту та прокладання шляху до миру", - зазначив міністр.
Виступ його в ООН є продовженням відповідної риторики на Мюнхенській конференції з безпеки. Там Ван Ї заявив, що Китай і Україну протягом багатьох років зв’язують відносини стратегічного партнерства і співробітництва, а глава МЗС України Андрій Сибіга запросив його відвідати найближчим часом нашу країну.
Разом з тим The Economist пише, що американські чиновники пропонують створення миротворчої місії за участі неєвропейських країн - таких, як Бразилія чи Китай. Ці сили могли би розміститися вздовж майбутньої лінії припинення вогню, котра виконуватиме роль буферної зони.
За даними видання, віцепрезидент США Джей Ді Венс наголосив, що виключно європейський контингент може виявитися менш ефективним у стримуванні Росії від нових атак. Тож передбачається, що миротворчі сили з Бразилії чи Китаю могли би доповнити військових із європейських країн.
Правда, експерти відкидають подібні припущення - вказуючи, що китайці й бразильці можуть стати тим дірявим "ситом", через котре росіяни легко зможуть при потребі пройти вглиб України.
Водночас у самому Китаї варіант участі у миротворчих силах в Україні поки відкидають. Відправлення китайських миротворців в Україну - гіпотетичне питання, тому Китай відмовляється коментувати такі чутки, заявив під час брифінгу 18 лютого спікер Міністерства закордонних справ КНР Го Цзякун.
Обмін ролями, або європейське "святе місце"
У свою чергу США хочуть частково перетворитися на Китай у цій війні (виходячи з теперішніх настроїв у Капітолії), - припускає журналіст і військовослужбовець Ігор Луценко.
За його словами, на такі думки наводить прагнення Штатів "продавати оборонні рішення за гроші, отримувати максимальний короткостроковий матеріальний зиск".
"Та головне, щоб США не почали грати на боці Москви, як це часто траплялося", - попереджає він при цьому у соцмережі.
Але що ж Україні робити у цій абсолютно патовій і складній ситуації? І чи можливий для нас якийсь зворотний варіант розвитку подій?
Дивним чином відповіддю на ці питання стає та сама "ласкава східна усмішка" Китаю. Котра матеріалізується поволі у повітрі, як образ Чеширського кота у казці Льюїса Керрола про пригоди Аліси - начебто нізвідки.
Всі умови для цього є. За оцінкою політолога Олександра Кочеткова, у відповідь на нову дружбу США та РФ нам невідкладно треба знаходити спільну мову з країнами ЄС і починати власну гру відповідного масштабу. Тобто - саме з Китаєм.
Як присутні й всі необхідні "вступні": відомо, що КНР відразу не подобалася затяжна війна у Європі, котру Китай сприймав і сприймає досі як вкрай важливий для себе ринок збуту, зауважив фахівець на своїй YouTube-сторінці.
"А якщо Штати і недоімперія (Росія - ред.) почнуть рвати Європу на шматки, то накриється рядном Новий Шовковий шлях, надважливий геополітичний китайський проект, кінцева мета якого - прийти у Європу", - підкреслив він.
Йневипадково Китай вже офіційно висловився, що Європа має брати участь у мирних переговорах, продовжив Кочетков. Фактично, це запрошення до спілкування і пошуку спільної позиції. До того ж, сьогодні Китай є єдиною країною, котра, за потреби, реально здатна "обнулити" російський ВПК та й економіку загалом, констатує він.
Дійсно, дуже цікаві речі відбуваються нині з Китаєм, визнає журналіст Дмитро Гордон у свіжому інтерв’ю Олесі Бацман 19 лютого.
Китай, тонко вловивши зміни, розуміє: зараз Трамп спробує відірвати Росію від КНР. Й одразу запропонував допомогу Європі у врегулюванні конфлікту. Виявляється, КНР таки може вплинути на Російську Федерацію, - констатує Гордон.
При цьому, за його словами, Китаю "теж цікаво обробляти українські корисні копалини, тому що ситуація гранично проста: сьогодні американці купують літій, титан і так далі у китайців, а якщо вони домовляться з Україною, це все видобуватимуть в Україні". Тоді китайці стають менш потрібними, страждатиме їх економіка.
"І в цьому компоненті розумієш: вся велика геополітика пов'язана насамперед із матеріальним зиском гравців: куди підуть нафтопроводи, де будуть добувати корисні копалини. Через це і починаються війни, через це вони і припиняються. Завжди у витоку великих війн стоїть не ідеологічна якась дурня, а чисто гроші, це треба розуміти", - наголосив він.
Але Гордон також визнає: попри те, що Китай вже зараз говорить про те, що може стати гарантом закінчення війни в України, багато чого залежатиме надалі від Європи.
"Європа роздирається - тому що там "багато рук", там немає авторитарних режимів. Це ж демократичні країни, там є Німеччина та Франція, наприклад, Польща та Латвія, Литва, Естонія. А є й Угорщина та Словаччина... Тому ось вам Європа, вона різна, і через це є багато питань", - додає він.
Ірина Носальська