Київ та Будапешт проводитимуть консультації, спрямовані на зняття угорського блокування переговорів щодо вступу України до ЄС.
Україна робить усе можливе, аби Угорщина не заважала нам рухатись до ЄС. Зокрема країни домовились про регулярні консультації, покликані скасувати угорське блокування переговорів щодо вступу України до ЄС.
Діалог розпочато
“Київ і Будапешт домовилися про регулярні консультації, спрямовані на зняття угорського блокування переговорів щодо вступу України до ЄС”,- повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
За її словами, з 12 травня українська та угорська сторони почнуть постійні робочі зустрічі, в межах яких фахівці спільно опрацьовуватимуть усі питання, що викликають занепокоєння Будапешта.
Стефанішина зазначила, що українська делегація вже представила конкретні пропозиції, спрямовані на врегулювання спірних питань. Наразі українська сторона готує відповідь на контрпропозиції угорських колег. Перші проміжні результати можуть з'явитися вже після зустрічі, запланованої на 12 травня.
Стефанішинапереконана, що цей діалог відкриває реальні можливості для розблокування переговорного процесу щодо членства України в ЄС.
Також віцепрем'єрка зауважила, що під час переговорів угорські представники не робили жодних жорстких чи радикальних заяв, що свідчить про конструктивність діалогу.
Угорщину на зустрічі представляла команда на чолі з парламентським державним секретарем Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Левенте Мадяром.
Стефанішина каже, що шлях України до ЄС є запорукою трансформацій нашої країни, і ми докладаємо максимальних зусиль для того, аби дотримуватись кожної літери та духу зобов'язань, пов'язаних із членством.
Раніше Будапешт створив низку перешкод на шляху до членства України в ЄС, фактично заблокувавши переговори про вступ.
11 вимог Угорщини щодо нацменшин враховано
Серед питань, що турбують Угорщину найбільше є захист прав угорської національної меншини в Україні. Саме нібито нерозв'язані проблеми угорської етнічної меншини Закарпаття є формальною причиною вето, яку озвучує Будапешт.
Саме це стало приводом для Угорщини, щоб не дозволити Польщі, яка наразі головує в Раді ЄС, відкрити перший кластер переговорного розділу щодо членства України в ЄС.
Шанси на його відкриття до завершення Польського головування 1 липня 2025 р., за словами міністра з питань ЄС в уряді Польщі Адама Шлапки сильно зменшилися.
Польський міністр зазначив, що офіційною причиною є нібито нерозв’язані проблеми угорської меншини Закарпаття.
“Як з'ясувалося, угорці на Закарпатті є однією з найбільш проєвропейських груп у країні. Тому важко сказати: це справді справжня проблема чи просто димова завіса”,- констатував Шлапка.
Наразі Угорщина вимагає врахувати в рамках майбутніх переговорів про членство України в ЄС одинадцять пунктів. Україна вже представила Угорщині план заходів щодо захисту прав нацменшин. Стефанішина каже, що всі 11 вимог враховано.
За її словами, українська делегація представила угорським колегам проєкт Плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, що враховує всі запропоновані Угорщиною пропозиції. Зустріч сторін відбулась у Будапешті 29 квітня.
“Напрацьований урядом проєкт Плану заходів враховує усі з 11 пунктів, запропонованих угорською стороною стосовно забезпечення прав угорської національної меншини в Україні”,– зазначила очільниця української делегації Стефанішина.
У межах консультацій українська сторона представила низку кроків, які вже було здійснено Україною задля врегулювання наступних питань. Зокрема, парламент ухвалив у першому читанні проєкт Закону “Про професійну освіту”, було розроблено проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законів щодо застосування мови в освітньому процесі”, який наразі перебуває на розгляді ВР,
створено необхідну інституційну основу для діалогу з національними меншинами з усіх питань, що становлять їх інтерес.
За словами Стефанішиної, захист прав людини, дотримання прав національних меншин, забезпечення добросусідських відносин з нашими партнерами і сусідами для нас – не просто слова, це наша стратегічна ціль, наша політична мета.
Освітнє питання угорської меншини
Освітнє питання угорської меншини залишається одним із ключових у відносинах України та Угорщини на шляху до ЄС
Про це в ефірі “Ми-Україна” повідомила народна депутатка України з питань інтеграції з ЄС Марія Мезенцева-Федоренко.
За її словами, особливо гостро це питання постає на теренах Закарпатської області.
“Середня освіта, підготовка до вищої освіти. І тут в принципі не дуже зрозуміло на теренах, наприклад, Закарпатської області компактно проживають приблизно 20 тис. угорської меншини. Це ті громадяни України, які для себе вважають своєю рідною мовою угорську”,- пояснила Мезенцева-Федоренко.
Вона також зазначила, що в Україні в цьому регіоні розташовано близько 100 шкіл та державних закладів, які надають можливість вивчати рідну мову, в тому числі угорську для угорської громади та румунську для румунської громади.
Будапешт не приєднався до Ініціативи Тримор’я
Попри те, що Україна розпочала діалог з Угорщиною, покликаний не заважати нашій євроінтеграції, Будапешт не приєднався до Спільної декларації 10-го саміту Ініціативи Тримор’я у частині, що стосується підтримки України і засудження російської агресії та необхідності покарання винних у російських злочинах.
Нагадаємо, у Варшаві 28-29 квітня відбувся ювілейний 10-й саміт Тримор’я (Ініціативи трьох морів, ІТМ), в якому взяли участь делегації високого та найвищого рівня з понад 20 країн.
Ініціатива Тримор'я - міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об'єднує 13 країн ЄС, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів (Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Греція). Асоційованими членами ІТМ є Україна та Молдова.
В окремій думці, долученій до декларації, Угорщина підкреслила, що не може погодитися з 4-9 пунктами, оскільки деякі формулювання “виходять за рамки нових геополітичних обставин”.
“Ми вважаємо, що деякі її формулювання виходять за рамки нових геополітичних обставин”, - йдеться в окремій думці угорської сторони.
Будапешт підкреслив: після трьох років війни стало очевидним, що “підхід ЄС до війни не наблизив до досягнення миру”.
В окремій думці Будапешта йдеться про те, що Угорщина вважає, що з початком переговорів про припинення вогню між США та Росією, а також США та Україною, ми вступили в нову фазу конфлікту. Ми вважаємо, що повинні докласти всіх зусиль для підтримки цього процесу, щоб якомога швидше досягти міцного миру, і що нам слід утримуватися від здійснення будь-яких кроків, які могли б зашкодити мирним переговорам.
Як бачимо, Угорщина не припиняє свою антиукраїнську риторику, водночас Україна намагається встановити з нею контакт та переконати не заважати нашому євроінтеграційному процесу.
Вікторія Хаджирадєва