Директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко сказав Бі-Бі-Сі, що підстав сподіватися, що справу розкриють "немає".
Наближається вирішальний час у справі головного обвинуваченого у справі загиблого Георгія Гонгадзе Олексія Пукача. Чому попри зміни влади стурбованість можливим приховуванням замовників залишається?
Політолог, директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко в інтерв’ю Бі-Бі-Сі висловив думку, що через 10 років слідства у справі вбивства Георгія Гонгадзе "ясність одна, що нічого неясно і що ця справа ніколи не буде до кінця розкритою".
І. Харченко: Це, мабуть, один висновок, який сьогодні можна зробити. Тому, що іде, по суті, використання якихось політичних ігор. А ігри – це така довга річ, і тому сподіватися на розкриття цієї справи підстав нема.
Бі-Бі-Сі: Що, не всі зацікавлені чи усі незацікавлені, чи незацікавлених більше, ніж зацікавлених?
І. Харченко: Я думаю, набагато більше незацікавлених у розкритті, ніж зацікавлених.
Бі-Бі-Сі: Адвокати родини Гонгадзе вже тривалий час переконані та, власно, завжди були впевнені, що слідство усі ці роки замовників навіть не думало шукати. Але, з іншого боку, весь час в Україні домінувала думка про те, що замовником є екс-президент (через плівки Мельниченко не в останню чергу). Чи, на вашу думку, тут все так просто?
І. Харченко: Думаю, що набагато все складніше. І тут є багато речей, багато знаків в цій справі, які дають підстави для того, щоб зробити висновок, що не все так однозначно. Варто було би пригадати, що ще багато років тому, ще при Кучмі, вийшла така невеличка замітка, в якій йшлося про те, що крайнім в цій справі призначений Юрій Кравченко. Що є якісь неназвані особи, які вирішили, що крайнім в цій справі буде саме Юрій Кравченко. Тобто, на той час Юрій Кравченко ще був живий, але очевидно, це були якісь розклади, якась схема, яка реалізовувалась. І було лише питання часу, коли це все мало настати.
Бі-Бі-Сі: Давайте пригадаємо, що Юрій Кравченко був однією з наближених до тодішнього Леоніда Кучми і до високих чиновників. Посада міністру внутрішніх справ на той час була надзвичайно впливовою. Його пов’язувало з екс-президентом і багатьма вищими чиновниками особиста дружба. Хто міг зробити його крайнім, якщо не той, хто стояв над ним?
І. Харченко: По-перше, я вважаю, що на тому рівні політики (як кажуть, в вищій лізі) особистої дружби не буває. Кожен з них, по суті, є вовком-одиночкою. Кожен вирішує свої справи і нема – так, як свого часу сказали англійські дипломати, - постійних друзів, а є лише постійні інтереси. Іде постійна боротьба за вплив на президента. В різних угрупуваннях, які є. Це було і при Ющенко, і при Кучмі, і при Кравчуку, і зараз при Януковичу та сама історія. І в цій боротьбі в українських чиновників усі засоби доступні й прийнятні. Коли ми говоримо про конкуренцію – це може бути будь-хто, будь-яке політичне е об’єднання чи угрупування, які ставлять собі за мету взяти владу в країні.
Бі-Бі-Сі: За вашою логікою, оця конкуренція мала би сприяти тому, що при такому гучному злочині, який отримав такий широкий резонанс не лише в Україні, але практично в усьому світі, мала би бути і палітра версій. Чомусь слідство більше зосереджувалось саме на одній версії щодо замовника і щодо потенційних виконавців так само. І прив’язка до плівок Мельниченко... Може все знову-таки не так просто?
І. Харченко: Це найзручніша версія. Кравченко не може свідчити проти себе чи за себе. Нічого, ніяких доказів не може надати. Коли була одна із версій про те, що вбивство було здійснено під плівки, то одне самогубство точно відбулося під ці плівки. Подвійне самогубство Кравченка.
Про інші речі важко судити тому, що інформація, яка начебто виглядає сьогодні правдивою, завтра вже вставала під сумніви. Тому, що і з плівками Мельниченка не все так однозначно – що там записано, які люди не хотіли би озвучення тих записів, і для них було зручно, щоб ці записи вмерли разом із закриттям справи Гонгадзе. Крім того, багато людей зробили собі кар’єру на цій справі. Починаючи від слідчих, адвокатів. Тобто, версія ця є найзручнішою на сьогодні. Але якщо вона найзручніша, то може це і найбільша підстава в ній сумніватися.
Бі-Бі-Сі: Колишній президент Віктор Ющенко неодноразово говорив, що розкриття справи Гонгадзе, доведення її до завершення – це справа його честі. Каденція Ющенка закінчилася. Чому, на вашу думку, зараз президент Янукович так само твердить, що для нього є принциповою справа доведення розслідування до завершення?
І. Харченко: Президенту Януковичу сьогодні треба віддати належне. Він робить багато заяв, які мають сподобатись західному демократичному світові. Там ця справа є на контролі. І на неї звертають увагу. І роблячи певні кроки в цьому напрямку, принаймні, на рівні заяв, він створює собі позитивний імідж, і якщо удасться розкрити такі найзручніші версії, що завдання Пукачу давав Кравченко, то всіх ця версія влаштує і, певним чином, далі її розвинути неможна, і вона на цьому буде закрита. Янукович на цьому, звичайно, здобуде певні бали, і зрозумілим буде, чому він так робив.
Бі-Бі-Сі: Але чи повірять у правдивість і вичерпність розкриття цього злочину із завершення слідства українське суспільство після стількох років?
І. Харченко: Думаю, що ні. Українське суспільство не вірило ані попередній владі, ані цій владі, ані в те, що справа вичерпана. Йде, як я розумію, до формального завершення справи. Але фактично ця права не буде завершена якщо не ніколи, то в найближчі десятиліття, поки багато тих, хто сьогодні є у владі, не відійдуть від влади. Можливо, колись воно якимось чином проясниться, хоча я в це слабо вірю.
З паном Харченком розмовляв Фідель Павленко.