Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун разом із президентом Януковичем відвідають ЧАЕС. Дивитимуться на об'єкт ''Укриття''.
"Спільними зусиллями з нашими міжнародними партнерами нам вдалося зібрати – і ми вважаємо це попередньою сумою – 550 мільйонів євро на реалізацію чорнобильських проектів. Україна також вносить 29 мільйонів євро," - заявив президент Янукович.
Однак це на 25% менше обсягу, потрібного для фінансування чорнобильських проектів, адже для спорудження нового укриття та сховища на ЧАЕС, Україні, за словами президента, потрібно 740 мільйонів євро.
Тягар для України
Відкриваючи Донорську конференцію, Янукович сказав, що економічні втрати від аварії на ЧАЕС гальмують поступ України.
"За ці 25 років, що минули з дня аварії, прямі збитки та витрати на подолання її наслідків склали десятки мільярдів доларів США, а в окремі роки сягали 8-10% від обсягів державного бюджету України", - сказав Янукович. За його підрахунками, сумарні збитки до 2015 року сягнуть сотні мільярдів доларів.
"Для України та її міжнародних партнерів одним з найважливіших завдань на сьогодні є перетворення ЧАЕС на екологічно безпечну систему".
Завданням номер один уже понад два десятиліття залишається побудова нового безпечного укриття над зруйнованим четвертим енергоблоком і надійного сховища для відпрацьованого ядерного палива. Однак чинна влада так само, як і всі її попередники, головною причиною зволікання з будівництвом, називає нестачу грошей.
"На сьогоднішній день все ще бракує близько 740 млн. євро для того, щоб завершити ці проекти. Незважаючи на ці труднощі, ні Україна, ні світова спільнота не мають права на зворотній шлях у питанні пошуку відповідей на виклики, що ставить перед нами Чорнобиль", - сказав Янукович під час Донорської конференції, зауваживши, що для втілення таких проектів зусиль самої України замало.
Президент назвав ту конференцію нагодою, щоби партнери по Меморандуму про взаєморозуміння щодо закриття Чорнобильської АЕС ще раз продемонстрували свою підтримку Україні.
"Чорнобильську АЕС було закрито наприкінці минулого століття, але Чорнобильську сторінку остаточно ще не перегорнуто. Зробити це і залишити наступним поколінням більш безпечний світ ми можемо вже сьогодні за допомогою наших спільних зусиль", - сказав Янукович.
Просіть, і вам дадуть
Одним із перших на заклик українського президента відгукнувся Європейський банк реконструкції та розвитку, його президент Томас Міров заявив про готовність виділити 120 мільйонів євро на чорнобильські проекти. Однак для виділення тих коштів потрібне рішення ради директорів банку. Франція заявила про готовність виділити додатково 47 мільйонів євро на спорудження нового укриття на ЧАЕС. 110 мільйонів євро обіцяє надати Європейська комісія.
США додатково виділять Україні для завершення чорнобильських проектів 123 млн. американських доларів, запевнив представник тієї крани на конференції в Києві Збігнєв Бжезінський. Угорщина заявила про готовність виділити 2 млн. євро, Туреччина - 1 млн. євро, Румунія 0,5 млн. євро, Словенія - 120 тисяч євро на завершення чорнобильських проектів.
Водночас оглядачі звертали увагу на те, що в нинішній ситуації збирання значних сум на Чорнобиль ускладнилося. Це пов’язано, зокрема, з необхідністю серйозної міжнародної фінансової допомоги на ліквідацію аварії на японській АЕС Фукусіма-1, а також із значними видатками ЄС для подолання ще раніше кризових ситуацій в Греції і Португалії. Це частково підтвердив і прем’єр Франції Франсуа Фійон, який був співголовою на конференції. Він заявив, що форум продемонстрував бажання багатьох країн допомогти у вирішенні чорнобильських проблем попри інші проблеми, із якими стикаються країни-донори:
"Це важлива донорська конференція, особливо в період складних економічних умов, коли багато країн мають ухвалювати дуже важливі бюджетні рішення. Більш як 30 націй зібралися нині у Києві і вони підтвердили свою готовність запропонувати фінансову допомогу, в тому числі для спорудження нового саркофагу і сховища для ядерних відходів".
За 13 років з часу створення Фонду чорнобильського саркофагу до нього вже було зібрано 850 мільйонів євро, а строки завершення робіт із перетворення ЧАЕС у безпечний об’єкт постійно переносилися, а вартість робіт постійно зростала. Нині уряд обіцяє, що всі зібрані кошти будуть раціонально вкладені у вирішення проблем.
Тим часом опозиція в Україні, визнаючи важливість спорудження об‘єктів, які б зробили ЧАЕС безпечною для довкілля та людей, водночас серед причин зволікання з втіленням тих проектів називає непрозоре та нераціональне використання зібраних для того коштів.
"Якщо порахувати за 25 років, скільки коштів було і державного бюджету, і міжнародних донорів вкладено, в тому числі, в саркофаг і 30-кілометрову зону, то я думаю, що там вже все повинно бути бетонне і з позолотою", - сказав в інтерв‘ю Бі-Бі-Сі член комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, депутат від БЮТ Сергій Пашинський.
Однак, попри ті застереження, він вважає, що новий саркофаг треба будувати негайно.
"Сьогодні дійсно є проблема саркофагу, бетонні конструкції були не дуже якісними, і міжнародна спільнота це розуміє. Я думаю, що однозначно цю роботу треба активізувати, і я абсолютно впевнений, що кількість коштів буде визначатися не політиками, а експертами, будівельниками, спеціалістами з ядерної безпеки. У будь-якому випадку йтиметься не про якусь там страшну цифру – в Україні чиновниками крадуться суми, на порядок більші".