Фото: Getty images
Білоруська опозиція вимагає звільнення політичних в'язнів
Представники міжнародної спостережної місії, зокрема, і з України, скаржаться, що не можуть потрапити до Білорусі.
Наглядова рада Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людини у Білорусі розповсюдила заяву, в якій висловила стурбованість щодо ставлення білоруської влади до представників Міжнародної спостережної місії, в тому числі з України.
Лише за останні півтора місяці було відмовлено у в’їзді до Білорусі трьом українським правозахисникам. В Україні кажуть про існування ’’чорних списків’’ українських громадян, яким заборонено відвідання Білорусі. Мінськ заперечує такі закиди.
Наглядова рада нагадала, що саміт голів держав-учасників ОБСЄ в Астані наприкінці минулого року підтвердив, що питання прав людини не є внутрішньою справою окремої країни, а є турботою всіх держав – членів міжнародної спільноти.
Михайло Каменєв – голова Фундації регіональних ініціатив, яка входить до Комітету міжнародного контролю за ситуацією з правами людині у Білорусі, і якого 21 квітня не пустили в цю країну, сказав Бі-Бі-Сі, що подібні дії білоруської влади можуть бути розцінені як безпосередня перешкода діяльності Міжнародної спостережної місії:
"Це реакція правозахисної спільноти багатьох країн, які входять до ОБСЄ, на ті події, які відбулися в Білорусі, а саме на заборону в’їзду правозахисників. Ми оцінюємо ці заборони, як перешкоду діяльності Міжнародної спостережної місії з метою моніторингу ситуації з правами людини в Білорусі’’.
Напередодні посол України в Білорусі Роман Безсмертний повідомив, що Мінськ не реагує на ноти, надіслані українським МЗС з приводу людей, яких не пустили до Білорусі, сказавши, що з 19 грудня минулого року українська сторона передала МЗС Білорусі кілька нот і на жодну з них Київ не отримав відповіді.
Посол не виключив існування ’’чорних списків’’ українських громадян, яких не хочуть бачити в Білорусі.
Тим часом МЗС України твердить, що це суверенне право кожної держави - визначати, пускати чи не пускати до себе ту чи іншу особу.
Але, як сказав Бі-Бі-Сі директор департаменту інформаційної політики українського зовнішньополітичного відомства Олег Волошин, Київ розраховує, що такі списки не повинні існувати.
’’Ми розраховуємо, що білоруська сторона не створює ’’чорних списків’’, куди люди заносяться виключно з політичних міркувань, які не пов’язані з порушенням правил перетину кордону чи міграційного режиму. Ми виходимо з того, що між Україною і Білоруссю існує вільний режим перетину кордону і розраховуємо, що громадяни України, стосовно яких не має звинувачень у порушенні правил перетину, будуть допущені на територію Білорусі, як і в Україні завжди раді білоруським громадянам.’’
Разом з тим, заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Вадим Колісніченко в інтерв’ю Бі-Бі-Сі висловив припущення, що серед українських громадян, яких не пустили до Білорусі, були ті особи, які брали участь у антиурядових демонстраціях минулого року.
Водночас Державний прикордонний комітет Білорусі твердить, що у затриманих на кордоні були відсутні відповідні документи. Як розповів кореспондент Бі-Бі-Сі у Мінську Валерій Калиновський, Державний прикордонний комітет Білорусі сумнівається в приналежності до правозахисників громадян України, яким було відмовлено у в’їзді на територію країни. Речник білоруського Прикордонного комітету Олександр Тищенко повідомив, що у недопущених до Білорусі правозахисників були відсутні відповідні документи. Пан Тищенко вважає, що в Білорусі не має проблеми з в’їздом до країни громадян України чи Росії. Речник білоруського відомства також каже, що практика не пропуску громадян інших держав з різних причин існує в Польщі, Литві, Росії, Україні.
Разом з тим голова Фундації регіональних ініціатив Михайло Каменєв каже, що на Заході людям заздалегідь повідомляють, що вони не бажані в тій чи іншій країні.
’’В Білорусі ці списки закриті. В будь-якій цивілізованій країні, де є такі списки, вони є легальними, і особи повідомляються, що вони є в цих списках. В Білорусі ж це не відомо, і ти можеш дізнатися лише на кордоні. Білоруська сторона ігнорує будь-які запити МЗС і українського посольства’’.
Пан Каменєв твердить, що Міжнародна спостережна рада вимагає скасування ’’чорних списків’’ і зняття заборони на в’їзд правозахисників до Білорусі. Проте аналітики мало вірять в такий крок з боку Мінська.