Янукович заявляє про готовність України долучитися до забезпечення миру у світі
Президент заявив з нагоди днів пам'яті й примирення 8-9 травня, що Україна готова до участі в програмах безпеки в світі.
Президент Янукович заявив, що Україна готова до повномасштабної участі в програмах забезпечення стабільності та безпеки в світі.
Про це йдеться в привітанні ветеранів війни і співвітчизників з нагоди днів пам'яті й примирення, які Генасамблея ООН оголосила 8 та 9 травня.
Президент Янукович на підтвердження прихильності до принципів ООН, заявив про прагнення України жити у мирі і злагоді з усіма народами. А також заявив про відкритість для співробітництва задля безпеки і миру у світі:
"Ми відкриті для активного співробітництва на рівноправних засадах, для повномасштабної участі в існуючих програмах забезпечення стабільності та безпеки і готові долучитися до нових міжнародних мирних ініціатив. Це наш обов'язок перед усіма жертвами війни", - заявив він.
Україна втратила 10 мільйонів
Янукович згадавши самопожертву і героїзм українських воїнів, привітав українців із Днем перемоги:
"З перших днів війни пліч-о-пліч із бойовими побратимами інших національностей українські воїни, партизани та підпільники боролися з ненависним ворогом. У горнилі битви з фашизмом розкрилися найкращі риси захисників Батьківщини – звитяга, самопожертва та нечуваний героїзм".
У його зверненні також йдеться про мудрість, терпіння й оптимізм тих людей, яким доводилося відбудовувати Україну зі згарищ.
Україна не виграла війну
Водночас історики наголошують на тому, що "в Україні не було перемоги у Другій світовій – а була велика жертва", таку думку висловив професор Українського католицького університету Ярослав Грицак. Він говорить, що в Україні неможливий міф про українську перемогу у Другій світовій війні:
"Я вважаю, що роздільність української історії є великою перевагою України, якої ми не повинні боятися. Це робить нас іншими від Росії чи Польщі. У нас неможливий міф перемоги, бо тут не було перемоги – а була велика жертва".
Варто дивитися ширше
На думку Ярослава Грицака, пишучи про досвід України у Другій світовій війні, варто дивитися не лише на 1939-45 роки, а глибше. Він вважає, що українським дослідженням бракує глобального контексту: "За статисткою, найбільші втрати у цій війні були на території між Берліном та Москвою, умовно кажучи на території сучасної Польщі, України, Білорусі.
Правдоподібно українське населення мало найбільші втрати під час цієї війни, у порівнянні з будь-яким населенням будь-якої іншої країни. Але такий висновок можна зробити лише, розуміючи глобальний контекст", – пояснює історик.
Множинність історичної пам’яті - перевага
Грицак говорить, що різний досвід Другої світової війни дає зрозуміти неоднозначність тих подій:
"Прикладом може існувати Франція чи Іспанія, яка поділена досвідом про Другу світову війну. Спроби звести все до одного знаменника неминуче будуть послаблювати довіру. Досвід різних регіонів неможливо інтегрувати у один, спільний. Адже, що відбувалося у Криму, не відбувалося на Поліссі".
Історична пам'ять буде іншою
Професор Львівського Національного Університету ім. Івана Франка Леонід Зашкільняк додав, що не можна змінити історичну пам’ять тих поколінь, які мають безпосередній досвід війни:
"Ми тільки почали переосмислювати події Другої світової війни. Три-чотири покоління – це той період, коли історична пам'ять пригасає і можна говорити про формування більш сталого, ідентифікованого образу минулого", – підсумував історик.