Тарас Возняк, український політолог, про те, як сприймають у Львові бійку 9 травня і хто в ній насправді винен.
Що думають львів’яни про те, як пройшов День перемоги 9 травня у Львові.
Тарас Возняк - український політолог і редактор львівського журналу "Ї" розповів в інтерв'ю Бі-Бі-Сі про те, як сприймають у Львові бійку між прихильниками ВО "Свобода" та представниками КПУ, партії "Родина", "Русское единство". І також про те, хто винен у тому, що сталося.
Тарас Возняк: Уже, напевно, вся преса написала, що організаторів всього цього "театрального дійства", а інакше його розцінити не можливо, було щонайменше, троє-четверо. По-перше, це влада, яка все організувала, щоб сховати свої реальні результати реформ, "покращення нашого життя вже сьогодні" і так далі… З іншого боку, були найняті два дрібні актори. Одне крило – це партії "Русское единство", "Родина" і комуністи. Другим актором було Всеукраїнське об’єднання "Свобода", котре було на "підтанцьовках" у Партії регіонів, партії влади як такої. Звичайно ж, сором’язливо у куточку тут грала свою скрипку Російська Федерація, котра зацікавлена у тому, щоб в Україні було якнайгірше.
Після того, що сталося, всі ці персонажі, всі ці сторони, безсумнівно, отримали свої дивіденди. Росія показала, що Україна є абсолютно нестабільною країною, котра готується до розколу. І вона вже майже-майже готова. Партія регіонів і діюча влада відвернула увагу від того, що українському народові знати не потрібно, починаючи від ціни на гречку, закінчуючи всіма своїми реформами. Маргінальні сили – "Русское единство" і ВО "Свобода" отримали чергову порцію "слави", котра лягла до ніг з боку їхніх адептів. Тобто, всі у виграші, окрім одного – маленького гравця, який зветься країна Україна чи народ України.
Бі-Бі-Сі: За вашими спостереженнями, як ставляться мешканці Львова до цих подій? Чи можемо ми стверджувати, що більшість львів’ян є на боці представників "Свободи", чи це такий стереотип, який не відповідає дійсності?
Тарас Возняк: Більшість львів’ян - на боці України. А ВО "Свобода" - це політичне формування, яке переслідує свої інтереси. Я не впевнений, що більшість львів’ян підтримують саме "Свободу". Якщо говорити про те, що вони мають в обласній ради третину депутатів…. Але голосувала лише частина виборців. Це багато, але разом з тим, це дуже мало.
Йдеться навіть не про ту кількість голосів, яку вони здобули на виборах і не про рівень їхньої підтримки. З ким вони були емоційно, коли люди дивилися новини, і бачили, що відбувалося того дня в їхньому рідному місті? Що вони в цей час відчували?
Тарас Возняк: Моя суб’єктивна точка зору – розумні люди зрозуміли те, що це - провокація, організована обома зацікавленими сторонами. Природно, що люди, котрі менше думають і більше віддаються емоціям, чи тому, що їм говорять по телевізору, чи по радіо, чи з якихось трибун, ті, безсумнівно, як і запрограмовано було організаторами цього дійства, ненавиділи "москалів", "комуністів", "окупантів". Так само, я думаю, в Севастополі ненавидять "бандерівців".
Бі-Бі-Сі: Як би ви пояснили мешканцям багатьох інших українських міст, які, можливо, ніколи не були у Львові, чи є якась небезпека для ветеранів радянської армії з’являтися у цьому місті?
Тарас Возняк: От ви самі обмовилися. Ветеранам радянської армії, чи ветеранам і учасникам Другої світової війни, чи Великої вітчизняної війни, хто як хоче формулювати. Це люди старшого віку, яким щонайменше 85 років. Хай не бояться! Ніхто їх тут ображати не буде. А ветеранам якоїсь невідомої війни, яким по 30 чи 60 років, які і фігурують, переважно, в цих кадрах…
Бі-Бі-Сі: Чи ви б пов’язували ті події, які відбулися у Львові з історією прийняття закону про підняття червоного прапора 9 травня? Його ухвалили в парламенті, чим спровокували дуже гарячу дискусію в суспільстві, але президент його так і не підписав.
Тарас Возняк: Це якраз і є технологія вкидання конфлікту у суспільство і відвертання уваги від справді істотних речей. Саме це я і мав на увазі, коли сказав про те, що і влада, і Партія регіонів є першими організаторами цієї провокації, а не другими і не третіми.
Бі-Бі-Сі: То що ж робити далі?
Тарас Возняк: Далі треба жити. Львів’яни повинні сказати, і я вам кажу, що закінчення Другої світової війни, чи, як хтось її називає, Великою вітчизняною війною, є безсумнівним благом і святом для всіх українців. От якщо ви хочете це почути – я вам це і кажу. І, я думаю, кожен львів’янин мав би це усвідомити, якщо він ще цього не розуміє.