Газети пишуть про судовий процес над людиною, яку називають ''останнім нацистським злочинцем''.
Британська преса пише про вирок суду у Мюнхені, який визнав винним Івана (Джона) Дем'янюка у співучасті в убивстві тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор".
"Індепендент": Справедливість через 66 років
Кореспондент "Індепендент" на процесі у Мюнхені пише, що люди, які пережили Голокост, і їхні рідні плакали, коли 91-річного Дем’янюка, "якого називають останнім нацистським злочинцем", засудили за вбивство тисяч євреїв у таборі смерті "Собібор".
Газета пише, що впродовж судового процесу, який тривав 93 дні, "Дем’янюк вперто відмовлявся говорити". Він мовчки вислухав вирок судді, який засудив його за співучасть у вбивстві 27900 євреїв.
"Індепендент" цитує 90-річного родича голландських євреїв, яких вбили в "Собіборі", пана Шельдіса, який розмірковує над тим - виграли вони чи програли: "Ми програли більше, ніж виграли, але справедливість встановлена, і я задоволений."
Газета цитує адвоката Дем’янюка, який каже, що такий вирок – "другий в історії", і він оскаржуватиме рішення суду.
Німецький правник, який відіграв ключову роль у притягненні Дем’янюка до суду, сказав, що вирок стане прецедентом, який може відкрити шлях для юридичних дій проти інших охоронців таборів смерті, включно з Апексом Нагорним, який, як повідомляють, живе в Німеччині.
"Ґардіан": Дем’янюк - "найдрібніша рибина"
Газета пише, що той факт, що Дем’янюка засудили, базуючись на доказах, що він лише працював в таборі, а не на тому, що скоїв конкретні злочини, відкриває двері для інших процесів над тими, хто брав участь у Голокості.
Газета цитує 70-річного Франсмана, батьки якого загинули в "Собіборі", який каже, що "є ще сотні Дем’янюків, які сидять в будинках для старших людей в Мюнхені і в Німеччині".
"Ґардіан" цитує голландського фахівця з нацистських злочинів професора Рютера, який каже, що Дем'янюк – найнижчий за рангом з тих, хто постав перед судом в Німеччині за злочини нацистів.
Газета пише про нечисельний протест під стінами суду, учасники якого тримали плакати з написом: "Я – не нацист", і твердить, що це ілюструє дилему багатьох оглядачів з приводу "переслідування надто старої й слабкої людини, яка лежала і не подавала голосу під час 93-денного процесу".
"Ґардіан" цитує критиків, які кажуть, що неправильно було судити Дем’янюка як звичайного воєнного злочинця, бо "він був в’язнем, якого захопили німці. Це був самозахист за надзвичайних обставин".
Інші кажуть, що Дем’янюк вже заплатив важку ціну за свою участь у Голокості, провівши 7 років в ізраїльській в’язниці.
Газета цитує сина Дем’янюка, який впевнений, що його батько виграє апеляцію: "Німці побудували будинок з карт, але він не буде довго стояти".
Джон Дем’янюк-молодший каже, що його батько "пережив Голодомор в Україні, війну, борючись із нацизмом..., і тепер спроби Німеччини завершити роботу, яку не зробили справжні посіпаки Гітлера".
"Файненшіал Таймс" цитує Генерального секретаря ради євреїв Німеччини, який твердить, що "вирок – це не помста, а встановлення справедливості, хоча й 63 по тому".
"Дейлі телеграф" цитує представника Центру Симона Візенталя, який говорить, що має застереження щодо звільнення пана Дем’янюка з-під варти, твердячи, що його вік не має значення. Пан Зурофф каже, що люди, яких вбили в "Собіборі" не мали такого привілею, а тому Дем’янюк, мовляв, має лишатися за ґратами.