Засідання глав урядів країн СНД відбудеться в дуже потрібний для Лукашенка момент. Це ще одна нагода попросити в Росії кредит.
Засідання глав урядів країн СНД та ЄврАзЕС у Мінську, заплановане на 19 травня, відбудеться у дуже потрібний для Лукашенка момент. Воно стане ще одною можливістю для нього попросити у російського прем'єра Володимира Путіна кредити на підтримку золотовалютних резервів Білорусі.
Мінімальні резерви
Валютні резерви Білорусі у квітні цього року впали до багаторічного мінімуму – 3,8 мільярда доларів США. Це приблизно дорівнює вартості імпорту товарів до країни протягом одного місяця.
Олександр Лукашенко просить у Росії три мільярди доларів, один – безпосередньо від уряду РФ і ще два – через Антикризовий фонд ЄврАзЕС. Але поки що відповідь з Москви негативна. Міністр фінансів Росії Олексій Кудрін нещодавно заявив, що нові кредити можливі лише за умови економічних реформ у Білорусі, а тим часом у Білорусі є державні підприємства, які можна продати.
"У нас йдуть переговори з Російською Федерацією про надання стабілізаційного кредиту на підтримку курсу білоруського рубля. По всіх переговорах вони готові до того, щоб терміново, якщо це потрібно, відреагувати на це. І це приблизно $ 3,1 мільярда", – сказав Лукашенко.
Білорусь також хоче, щоб Росія ще на три мільярди прокредитувала імпорт білоруських товарів. Таким чином загалом мова йде про 6 мільярдів, які Мінськ хоче мати від Росії для порятунку своєї економіки.
Кінець спокійного життя
Довгий час у Білорусі було досить стабільне економічне життя. Але фінансова стабільність підтримувалася за рахунок пільгових цін на нафту та газ з Росії та багатомільярдних кредитів – від МВФ, Росії, Венесуели.
Щойно ці кредити скінчилися, а з отриманням наступних виникли труднощі, білоруська економіка опинилася в скрутному становищі.
Брак валюти поставив під загрозу як діяльність підприємств, так і особисті плани громадян.
Через валютну кризу, за офіційною статистикою, вже близько 600 тисяч білорусів були змушені припинити роботу. Багато з них стали у черги у обмінних пунктах, де банкіри повісили оголошення: "Валюти немає".
Країна начебто повернулася у важкі 90-ті, коли існувало кілька курсів валюти. Офіційний курс долара США у Білорусі становить 3100 рублів, у обмінних пунктах долар коштує 4500, але його там немає, на міжбанківському ринку підприємствам долар можна купити за 7000 рублів. З 90-х повернулися "валютчики"...
Імпортні товари стають все дорожчими, і сьогодні вже можна спостерігати, як порожніють полиці магазинів. Підприємства не можуть купити сировину для продовження діяльності, і ті підприємства, де використовують імпортні комплектуючі, припиняють роботу.
Споживання білорусів різко впало, наблизившись до початку 90-х років. Зарплати, і так чи не найнижчі в регіоні, стали зовсім маленькими. Обіцяна Лукашенком середня зарплата в 500 доларів протрималася рівно один місяць - у грудні минулого року, коли проходили президентські вибори. Зараз вона в доларовому еквіваленті у два рази нижча за обіцянки президента Білорусі.
"Звідки взятися валюті, якщо немає її притоку. Заробити її в необхідних кількостях білоруська економіка не в змозі, - говорить мінський економіст Олександр Васильєв. - Негативне сальдо торговельного балансу збільшується зі швидкістю мільярд доларів на місяць. Білорусі необхідно залучити іноземні інвестиції та відкрити нові виробництва. Але в першому кварталі вдалося отримати тільки 62 мільйони доларів інвестицій - це фіаско".
В очікуванні інвесторів та реформ
З цієї ж причини не відбувається приватизація держпідприємств – Білорусь неприваблива для інвесторів. Росіяни хотіли б приватизувати "Белтрансгаз", "Беларуськалій" і ще два-три підприємства. Але саме ті, які приносять валюту, стабільно працюють і мають ринки збуту. Але нині потенційні банкрути, із надмірною чисельністю працівників, застарілими технологіями та обтяжені соціальною відповідальністю не потрібні нікому.
Сьогодні Білорусь стоїть на порозі реформ, які вона, вважають експерти, проспала під проводом нинішнього президента. Мова йде про закриття збиткових держпідприємств, скорочення чисельності працівників, ухвалення ринкового пакету законів, зауважує незалежний економіст Леонід Злотніков:
"Разова девальвація національної валюти не вирішить економічних проблем. Поки немає повномасштабної лібералізації, не будуть вирішені й інші завдання, які стоять перед білоруської економікою. Але за це має братися команда професіоналів, а таких людей у команді Лукашенка немає. Президент, колишній голова колгоспу, він і свою команду підібрав з людей з провінції, які мали незначні посади на районному рівні".
Оглядачі зауважують, що політика діючого президента була можливою лише за підтримки Росії. Вони додають, що саме це дозволяло Лукашенкові і його команді існувати у "віртуальній реальності успішної та процвітаючої Білорусі".
Сьогодні ж Олександр Лукашенко та його союзники не знаходять нічого кращого, як звинувачувати у валютній та економічній кризі "п'яту колону", ворогів усередині Білорусі та за кордоном.