За висновками вчених, нестача світла є головною причиною осінньо-зимової депресії.
Зараз, коли годинники переведені на зимовий час, а сутеніти починає рано, дедалі більше людей страждають від нестачі сонячного світла.
Саме зараз багато хто з нас відчуває втому, потяг до калорійної їжі і шоколаду, а також постійне недосипання.
Це все тому, що скорочення світового дня в осіннє-зимовий період впливає на природні біоритми людини.
У цей час деякі тварини впадають в зимову сплячку, тож не дивно, що дехто з нас теж був би не проти вчинити так само.
За результатами досліджень, саме так почувається один з п'яти британців у період між вереснем та квітнем.
Особливо важко взимку, коли люди страждають від "зимової хандри", викликаної скороченням світового дня та нестачею сонячного світла.
Як стверджує доктор Аарон Десай-Гупта з Королівського коледжу психіатрів, сонячне світло має значний вплив на наш настрій.
"Чим довше світловий день, тим краще загальне самопочуття. Ми сповнені енергії, почуваємося більш активними, творчими та щасливими".
Тож не дивно, що взимку відбувається протилежне.
Дослідження, проведені у Саутгемптонському університеті, виявили, що у міжсезоння близько 90% дорослих відчувають зміни настрою та нестачу сил, а внаслідок зимової хандри британська промисловість втрачає близько мільйона робочих годин.
Проте деякі люди (приблизно 7%) страждають від особливо гострої форми осінньо-зимової депресії – афективних сезонних розладів (АСР).
Часом АСР набувають особливо важких форм, що суттєво позначається на житті людини: вона не може нормально працювати та шукає усамітнення.
А причина криється у темряві, стверджує доктор Наташа Бійлані, психіатр-консультант з лікарні у Ройгемптоні.
"Взимку, коли світовий день найкоротший, випадків АСР трапляється значно більше, за виключенням зим, коли випадає багато снігу, адже сніг відбиває світло, і тому темряву переносити легше".
У країнах поблизу екватору про АСР і не чули - від нього потерпають тільки у тих частинах світу, де буває зима, і природні ритми людини порушуються через скорочення світового дня.
Проте не варто поспішати купувати квитки до теплих країн, адже від афективних сезонних розладів страждають далеко не всі.
На нашу сонливість впливає гормон мелатонін, що виробляється залозою у головному мозку людини. Саме через нього з настанням темряви нам хочеться спати, а вранці він допомагає прокинутись.
Проте у деяких людей цей гормон не виробляється у потрібній кількості. Такі люди більш складно переносять нестачу світла, часто переживають стрес, а отже більш уразливі до АСР.
Гелен Генсон страждає від афективних сезонних розладів вже 20 років. Вперше вона відчула їхній вплив ще коли їй було 13 років.
"Ми переїхали у досить темний будинок, і ось тоді у мене почалася справжня депресія. Я страждала від болю та нападів паніки".
"Мені здавалося, що я втрачаю глузд. А коли я нарешті почула про АСР, то все стало зрозуміло. Мені значно полегшало, коли я дізналась, від чого страждаю".
За словами Гелен, хвороба може нагадувати про себе в будь-яку пору року.
"Якщо я бачу, що на небі збираються хмари, ніби до грибного дощу, це для мене сигнал, що варто чекати сюрпризів. Проте, наприклад, один сонячний тиждень, скажімо у лютому, може бути набагато кориснішим для мене, аніж три тижні дощу у серпні. Я не обов'язково почуваюся добре лише тому, ще надворі літо".
Гелен бореться з розладами за допомогою потужніших ламп, які вона налаштовує так, аби вони автоматично вмикалися вранці, щоб їй було легше прокинутись.
За словами доктора Бійлані, 85% випадків АСР можна ефективно подолати за допомогою світло-терапії.
"Людям, що страждають від АСР, потрібно чотири години на добу перебувати під світлом, інтенсивність якого в 10 разів перевищує звичайне сонячне світло. Це дуже простий метод лікування, проте у випадку його регулярного використання в зимовий період, він допомагає подолати неприємні симптоми".