Музика має здатність "засісти" нам у голові. Напевно, кожному відоме відчуття, коли мелодія втручається у думки і нескінченно повторюється.
"Особисто я не могла повірити, як мало досліджений цей феномен", - розповіла доктор Вікі Вільямсон.
Доктор Вільямсон, яка є експертом з питань пам'яті коледжу Goldsmith's у Лондоні, виявила, що для опису предмету цього дослідження вчені використовують різні терміни - синдром застряглої пісні, чіпка музика, або ж найчастіше вживаний термін "вушний черв'як" - слово, яке деякі люди розуміють неправильно.
Ідеться не про черв'яка у буквальному сенсі, а про набридливу мелодію, яка "засіла" в голові.
В ході дослідження Вікі Вільямсон співпрацювала із радіопрограмою ВВС Breakfast Show на каналі 6Music. Ведучий Шон Кевені попросив своїх слухачів розповісти, з якими мелодіями в голові вони прокидаються.
Крім того, вона зібрала більше інформації за допомогою онлайн-опитування на своєму сайті. Результати виявилися дивовижними:
"Коли в моїй базі назбиралася тисяча таких пісень, лише приблизно півдюжини з них були названі більше одного разу - ось наскільки різноманітною вийшла реакція. Це дуже індивідуальне явище", - каже науковець.
Стрес та асоціації
Вікі Вільямсон визначила набір чинників, через які, очевидно, ці мелодії осідають в головах людей і залишаються там: приміром, те, що людина чула певну пісню нещодавно, а особливо, якщо прослухала її кілька разів.
Але іноді музика з'являється в свідомості людей, навіть якщо її не чули протягом тривалого часу. В цьому випадку її появу могло спровокувати щось із того, що відбувається навколо.
"Як тільки я прочитала слово "Faith", моя пам'ять посипалася, наче доміно, і, врешті, виявила пісню під назвою "Faith" Джорджа Майкла. А тоді він засів у моїй голові до кінця дня", - поділилася власним досвідом Вікі Вільямсон, яка одного разу завітала до крамниці із такою ж назвою, як і хіт співака.
Ще одним чинником є стрес. Одна жінка в ході онлайн-опитування розповіла Вільямсон, що пісня Nathan Jones гурту Bananarama - вперше "засіла" їй у голові, коли їй було 16, і вона складала важливий іспит у той момент.
"Зараз та пісня виринає в її пам'яті кожного разу, як жінка переживає стрес, протягом усього життя. Весілля, народження дитини, все", - каже Вільямсон.
Наслідки еволюції
Існують різні теорії, за допомогою яких можна пояснити, чому так відбувається.
Вікі Вільямсон вважає, що "осідання" пісень в голові може бути частиною більш широкого явища, яке називають "мимовільною пам'яттю". Це поняття також включає в себе бажання з'їсти що-небудь після того, як думка про це прийшла в голову.
"Раптове бажання мати сардини на обід, наприклад", - пояснює науковець.
З музикою, за її словами, це стається тому, що мелодії часто закодовуються в свідомості дуже особистим та емоційним чином, що допомагає легше пригадувати їх.
Інші експерти вважають, що музика може "засісти" в голові з огляду на те, як розвивався людський вид.
"Протягом дуже довгого періоду часу нам було необхідно запам'ятовувати інформацію", - стверджує невролог Деніел Левітін з Університету McGill в Монреалі. - Інформація про те, де є джерело, або яка їжа отруйна, а яка ні, або як доглядати за ранами, щоб не занести інфекцію".
За його словами, сучасні люди живуть вже протягом приблизно 200 тисяч років, але письмо винайшли, можливо, лише 5 тисяч років тому. Таким чином, більшу частину історії людства ми запам'ятовували важливу інформацію за допомогою пісень.
Ця практика існує і досі серед представників культур із сильною усною традицією. Науковець каже, що поєднання ритму з мелодією допомагають закарбувати пісні у пам'яті легше, ніж інформацію лише за допомогою слів.
Головне питання, за словами вченого, яке люди ставлять йому про пісні, що "засіли в голові": "Як їх позбутися?"
"Просто подумайте про іншу пісню і сподівайтеся, що вона витіснить попередню", - дає пораду Деніел Левітін. Але, звісно, пісня, яка приносить полегшення, у підсумку може стати просто наступною, яка "засіла" в голові.
За матеріалами Української служби Бі-бі-сі