Під санкціями Євросоюзу проти офіційного Мінська вже перебувають 243 особи на чолі з Лукашенком та 32 фірми, які належать трьом олігархам.
Міністри закордонних справ 27 країн Євросоюзу затвердили нові санкції проти білоруської влади. Під заборону видачі європейських віз і заморожування активів потрапили ще 12 осіб, пов'язаних з білоруським режимом. Крім того, санкції запроваджені проти 29 фірм, які належать трьом білоруським олігархам: Володимиру Пефтієву, Юрію Чижу та Анатолію Тарнавському.
Всього європейські санкції зараз поширюються на 243 людей на чолі з президентом Лукашенком, а кількість білоруських компаній, з якими не може співпрацювати європейський бізнес, становить 32.
У новий список потрапили судді та прокурори, що судили опозиціонерів у політично вмотивованих справах, а також генерали КДБ Білорусі, яких ЄС звинувачує у тортурах арештованих у слідчому ізоляторі.
З компаніями олігархів, які матеріально підтримують режим Лукашенка або мають від співпраці з ним вигоду, європейському бізнесу заборонено укладати контракти, а ті угоди, які вже діють, дозволено завершити. До переліку таких білоруських фірм внесено кілька компаній, які торгують нафтопродуктами, ведуть будівельний бізнес, а також футбольний клуб Динамо, який належить олігарху Юрію Чижу.
ЄС: звільніть політв’язнів
Як заявляють лідери Євросоюзу, санкції будуть тривати, а чорний список буде діяти доти, доки у Білорусі у тюрмах залишатимуться політичні в’язні. ЄС вимагає їх звільнення та реабілітації. Наразі до "політичних" білоруські правозахисники відносять 15 в’язнів, серед яких колишні кандидати на виборах президента Білорусі Андрій Санніков та Микола Статкевич.
"Я надзвичайно стурбована тим, що відбувається з громадянським суспільством у Білорусі, - сказала з приводу останнього рішення Ради ЄС щодо Білорусі голова зовнішньої політики Євросоюзу Кетрін Ештон. - Ми дали дуже чітко зрозуміти режиму в Білорусі, що він повинен звільнити політичних ув'язнених. Наша співпраця з владою відновиться, якщо вона виконає те, про що ми її просимо" .
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не приховує, що не пов'язує з цими санкціями надмірних надій, і гадає, що санкції навряд чи змінять репресивну політику Олександра Лукашенка: "Це скоріше висловлення нашої солідарності з білоруським суспільством і негативної оцінки того, що робить білоруська влада. Деякі політичні ув'язнені наразі перебувають на межі смерті. Це не може бути залишено без відповіді".
Лукашенко мститься опозиції
Санкції Євросоюзу не призвели до пом’якшення режиму, скоріше навпаки. Якщо Лукашенко із своїми синами, олігархами, суддями та генералами потрапили у список "нев'їзних до ЄС", то десятки активістів білоруської опозиції, в тому числі колишній голова Білорусі Станіслав Шушкевич, та лідери партій, потрапили у "список невиїзних". Їх зупиняють на кордоні та не випускають з країни.
Президент Лукашенко публічно визнав існування цього списку в інтерв’ю телеканалу Russia Today: "Ми цей список на повну потужність ще не ввели. Але введемо. Це вони (опозиція - ред.) Заходу підкидають прізвища, організації, підприємства і наполягають на введенні економічних санкцій". Лукашенко називає опозицію зрадниками та "п’ятою колоною".
Проти опозиціонерів навіть готують судові позови за заклики запровадити санкції проти режиму Лукашенка. Критика опозиції з цього приводу звучить не тільки у державних ЗМІ, але і в резолюціях "зборів трудящих".
Зокрема, профспілкова організація Новополоцького об'єднання Нафтан "від імені більше 12,5 тисячі працівників категорично засудила заклики керівників окремих опозиційних політичних партій і громадських організацій застосувати економічні санкції щодо Білорусі". Профспілка Нафтану загрожує судовими позовами проти опозиціонерів за можливі збитки їхнього підприємства.
Мінськ: ЄС підтримує терористів
Білоруське міністерство закордонних справ у відповідь на санкції ЄС заявило про можливу відповідь. По-перше, МЗС заявив, що Мінськ не бажає бачити у себе європейських послів:
"В сьогоднішніх умовах білоруська сторона не бачить необхідності в присутності на території Білорусі відкликаних послів держав, які проголосували за це рішення".
У чисельних коментарях з приводу європейських санкцій, які прозвучали у державних ЗМІ Білорусі, так і не було сказано, за що Брюссель так карає офіційний Мінськ і чого вимагає.
Білоруські телеканали одностайно твердять: нові санкції проти Білорусі Євросоюз запровадив за те, що в Мінську покарали смертю двох терористів, які скоїли теракт у метро 11 квітня минулого року.
26-річних Дмитра Коновалова та Владислава Ковальова поспіхом стратили за тиждень до розгляду санкцій на Раді Євросоюзу, незважаючи на те, що не завершилися всі процедури із оскарження вироку.
Білоруський правозахисник Людмила Грязнова заявила: "Я не знаю, чого хотіли досягти власті, привівши у виконання смертний вирок напередодні рішення Євросоюзу про застосування до Білорусі санкцій. Але таким рішенням Білорусь ще більше віддаляється від Європи в сферу впливу Росії. Усередині країни приведення у виконання смертного вироку, особливо щодо Владислава Ковальова, велика частина суспільства сприйняла негативно. Навряд чи той, хто віддавав наказ на виконання смертного вироку, розраховував на такий фінал".
Провладний аналітик, редактор журналу Білоруська думка Вадим Гігін переконаний, що ЄС запровадив санкції, щоб змінити політичний режим та зовнішньополітичну орієнтацію Білорусі. Але Мінськ буде опиратися, твердить він:
"Ця мета не буде досягнута. Навіщо ці санкції, які призводять тільки до консолідації політичної системи Білорусі? Реакцією Мінська буде посилення інтеграції Білорусі з Росією і Казахстаном. Процес реінтеграції пострадянського простору завдяки цим незрозумілим і нераціональним крокам Євросоюзу буде значно прискорюватися".
Опозиційний політик Олександр Мілінкевич переконаний, що повернути в колишнє русло відносини Білорусі з Європою тепер буде непросто.
За матеріалами Української служби Бі-бі-сі