Про обставини й результати південнокорейського візиту президента Януковича, політичні перегрупування, критичну документалістику та фруктовий прогноз можна прочитати в огляді української преси за середу, 28 березня.
"Кінець ізоляції Януковича" - під такою назвою популярна газета "Сегодня" описує в центральній статті на першій сторінці результати участі українського президента Віктора Януковича в сеульському Саміті з ядерної безпеки. На думку газети, Януковича можна вважати "двічі обраним" через сам факт отримання запрошення на цей захід і через зустріч з американським президентом Бараком Обамою.
"З ним хотіли зустрітися всі, але можливість була надана небагатьом", - пише газета і додає, що зустріч Януковича і Обами відбулася, незважаючи на "активну роботу опозиційних емісарів в американському держдепі".
За твердженням газети, зустріч "тривала довше, ніж було заплановано", тому Януковичу довелося скоротити наступну за розкладом зустріч з лідерами ЄС - Германом ван Ромпеєм та Жозе Мануелем Баррозу.
Головний результат зустрічі українського та американського лідерів газета вбачає в наступному: "Глава держави, який отримує аудієнцію господаря Білого дому, разом з нею отримує певний вотум довіри від всіх країн, які рахуються з думкою США (а це майже весь світ)".
Сам факт зустрічі "Сегодня" розцінює як "прорив", за яким стояли "терпіння, довгострокове планування та вдалий збіг". Останній фактор полягав у тому, що "в Європі криза, Європа потребує нових ринків збуту, і багато хто готовий забути про Тимошенко, аби отримати український ринок", пише газета. Втім, додає: "Це лише перший крок від ізоляції...".
Захоплення і оптимізм "Сегодня" від зустрічі Януковича і Обами не поділяє щоденна ділова газета "Коммерсантъ Украина" в статті "Коротко з головним".
Вона описує обставини зустрічі двох лідерів так: "Для зустрічі Віктора Януковича та Барака Обами не виділили навіть окремої кімнати. Президенти спілкувалися стоячи, а їхня зустріч, включаючи вітальний і заключний потиски рук, тривала близько чотирьох хвилин".
Газета також зазначає, що на сайтах держдепу та президента США ця подія взагалі не згадується.
Також газета помічає певні розбіжності між заявою Януковича на саміті про те, що Україна робить все можливе для захисту своїх ядерних об’єктів, та реальністю.
"На АЕС України залишається незадовільний рівень виконання заходів, пов’язаних з підвищенням протипожежної безпеки і приведенням протипожежного захисту працюючих енергоблоків у відповідність до вимог МАГАТЕ", - цитує вона заяву міністра з надзвичайних ситуацій Віктора Балоги.
Перспективам об’єднання партій ВО "Батьківщина" і "Фронт змін", перемовини про яке тривали з осені, присвячує статтю "Я+Ю=один список?" щоденна газета "Україна Молода". За її інформацією, Юлія Тимошенко хоче від Арсенія Яценюка попередніх гарантій, що він підтримає її на президентських виборах 2015 року і працюватиме з нею в тандемі як прем’єр-міністр, в той час як Яценюк пропонує вирішити питання, хто з двох балотуватиметься в президенти на основі соціологічних досліджень.
На думку політолога Дмитра Видріна, "Арсеній справді розраховує очолити "Батьківщину", чиї ресурси - людські, фінансові й репутаційні - набагато більші, ніж у "Фронту змін". До того ж всередині партії Юлії Тимошенко зараз слабка конкуренція - за місяць Яценюк сформує там "особисту гвардію", яка відтіснить старих лідерів БЮТ".
Соціолог Ірина Бекешкіна, директор Фонду "Демініціативи" так оцінює шанси виборчого списку Яценюка-Тимошенко: "Серед усіх опозиційних сил "Фронт змін" і "Батьківщина" сполучаються найкраще. Бо виборець Кличка погано сприймає лідерів інших політичних сил - він розчарувався в усіх політиках і обирає того, хто не був задіяний у політиці. Так само недоречною є присутність у списку Тягнибока - його радикалізм відлякує багатьох. За опитуванням фірми "Рейтинг", об’єднану силу Яценюка й Тимошенко готові підтримати 30%, а йдучи на вибори окремо, вони в сумі набирають 31%. Позитив єдиного списку в тому, що партії не будуть боротися за один і той самий електорат".
Заборона на показ документальної стрічки естонської режисерки Маріанни Каат "Шахта № 8" на київському кінофестивалі Docudays UA наробила галасу серед прогресивної української преси. Зокрема газета "День" надрукувала авторську колонку Дмитра Десятерика про цю подію на першій сторінці.
Фільм розповідає про важке життя дітей містечка Сніжне в Донецькій області, які вимушені добувати вугілля в незаконних і потенційно небезпечних "лазах"-шахтах, щоб прогодувати свої родини. На думку Десятерика, за забороною на показ цього фільму стоять не лише суперечки щодо прав на його прокат в Україні, але й "окрик з владного кабінету", через який український дистрибутор "Інтерфільм" вирішив зняти фільм з фестивалю.
""Шахта" - не лише про хлопчака, що завчасно подорослішав. Це ще й про право на гідне життя для більшості українців. Ті ж, хто рикнув на "Інтерфільм", вочевидь, мають інший погляд на гідність. Їм потрібні не громадяни - залякані обивателі або слухняні раби", - написав Десятерик.
Фільм можна переглянути у відкритому доступі в Інтернеті.
Аномальні морози винищили значну частину врожаю фруктів в південних та південно-східних регіонах України, пише українське видання російської газети "Известия". Зокрема вимерзла більша частина садів Криму.
"Вже можна говорити про сильне пошкодження виноградників в степному Криму на 75-90% площі. Вишня, черешня, груша і слива пошкоджені на 60-80%. Щодо персика та абрикоса - врожай буде недоотримано на 90-95%. В більш придатному стані яблуні - вони пошкоджені на 25-30%", - розповів газеті замміністр аграрної політики та продовольства Криму Микола Полюшкін.
Подібні ж проблеми з вимерзанням фруктових, за оцінками Укргідрометцентру, також в Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Донецькій областях.
Втім, аграрні експерти не схильні драматизувати ситуацію. За твердженням Ігоря Стрелюка, потенційно критична ситуація наразі тільки з персиками і абрикосами, а потреби в інших згаданих фруктах зможуть сукупно перекрити інші регіони, які традиційно їх вирощують, а також імпорт.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу Бі-Бі-Сі.