Від щорічного звіту уряду перед Держдумою, з яким у середу виступив його голова й новообраний президент Росії Володимир Путін, не чекали сюрпризів. Півторагодинна доповідь була цілком присвячена економічним питанням. Проте під завісу, відповідаючи на запитання депутатів, Путін ледь не здивував.
"З приводу того, щоб прибрати з Конституції два терміни поспіль, а зробити просто два терміни – я вважаю, що це розумно, цілком можна подумати, ми це повинні зробити разом з усіма фракціями", – заявив він у відповідь на запитання комуніста.
Політолог Михайло Виноградов вважає, що Путін хоче створити видимість компромісу з опозицією, не беручи на себе твердих зобов'язань.
"Для сьогоднішнього Путіна це нічого не міняє, що ж стосується 2018 року, то й раніше висловлювалися серйозні сумніви щодо доцільності його подальшого перебування при владі", – сказав експерт Російській службі Бі-Бі-Сі.
На думку більшості аналітиків, зимовий сплеск протестних виступів був викликаний не стільки підсумками виборів до Держдуми, скільки перспективою довічного правління Путіна, якого почали порівнювати з Брежнєвим і Мугабе.
Деякі експерти висловлювали припущення, що у 2018 році Путін знову запропонує балотуватися в президенти Дмитру Медведєву, і що такого роду негласна домовленість між учасниками "тандему" вже існує.
"В умовах зростання інтенсивності політичного життя питання про 2018 рік обговорювати досить складно", – вважає Виноградов.
Сам Медведєв говорив, що не виключає для себе можливості знову поборотися за Кремль.
Консервативний курс
Володимир Путін пообіцяв відразу після інавгурації 7 травня видати "перший указ", в якому буде викладена якась "дорожня карта" розвитку країни на майбутні роки. За його словами, там будуть змальовані п'ять основних стратегічних напрямків, серед яких він згадав демографію.
"У пропагандистському плані, указ, імовірно, постараються подати як концептуальний документ, але навряд чи Володимир Путін скаже щось принципово нове в порівнянні з тим, що він вже сказав в ході передвиборної кампанії, перш за все, в своїх семи статтях", – вважає Михайло Виноградов.
Путін не торкнувся державних реформ, відносин з опозицією і політики взагалі. Не казав він також про формування уряду, і лише зауважив, що "управлінська команда зазнає істотних змін, не виключено, за рахунок представників різних політичних сил".
"Обраний президент, фактично, дав зрозуміти депутатам, що питання зовнішньої та кадрової політики їх не стосуються. У його промові не звучало агресії по відношенню до кого-небудь. Він залишає ґрунт для надій і страхів як тих, хто прагне змін, так і тих , хто вважає, що будь-які зміни - від лукавого", – каже Виноградов.
Говорячи про відносини з НАТО, Путін підтримав плани створення логістичного центру в Ульяновську і закликав зважати на альянс як геополітичну реальність, але тут же назвав його "атавізмом" холодної війни", який "суне свого носа, куди не слід".
Досягнення і амбіції
Головними досягненнями свого уряду Володимир Путін назвав стабілізацію чисельності населення країни та подолання наслідків глобальної фінансової кризи.
У 2008-2011 роках в країні народилися понад сім мільйонів дітей – один із найвищих показників за кілька десятиліть. Число "других народжуваностей" зросло на 45%, а "третіх і наступних" – на 60%. Причину Путін бачить у тому, що "люди відчувають стабільність і впевненість у собі і своїй державі".
Число міст-"мільйонерів" зросло з 12 до 14 за рахунок Пермі і Красноярська, очікується, що найближчим часом цей рубіж подолає Воронеж.
ВВП у 2011 році перевищив, хоча і незначно, докризовий рівень. Реальна зарплата з 2008 році зросла на 18%.
"Ми не відступили ні від одного, підкреслю, ні від одного раніше заявленого [соціального] зобов'язання, – заявив Путін. – Ми пройшли кризу, уникнувши боргової пастки, зберігши стійкість національної валюти і бюджетної системи. Відновилися ми набагато швидше, ніж багато інших країн".
Колишній міністр економіки Росії професор Євген Ясін у цілому згоден з цією оцінкою.
"Росія досить успішно долала наслідки світової кризи завдяки наявності значних фінансових резервів і низькому рівню зовнішнього боргу", - заявив він Російській службі Бі-Бі-Сі.
"Росія дійсно пережила економічну кризу краще за інші країни, які були змушені знижувати соціальні зобов'язання перед громадянами", – приєднується директор департаменту стратегічного розвитку інвестиційної компанії ФБК Ігор Ніколаєв.
У виступі перед депутатами Володимир Путін поставив три амбітні цілі: в найближчі два-три роки увійти до першої п'ятірки країн за обсягом ВВП, переміститися зі 120-го на приблизно 20-е місце в світовому рейтингу інвестиційної привабливості, і скоротити розрив у доходах між багатими і бідними.
Зараз Росія за обсягами ВВП стоїть на шостому місці – після США, Китаю, Японії, Індії та Німеччини. Завдання, відтак, полягає в тому, щоб обігнати Німеччину і не дати випередити себе Бразилії, яка стрімко наступає на п'яти.
Офіційні доходи 10% найзаможніших росіян перевищують доходи 10% найбідніших у 16 разів.
"Я не вірю, що найближчим часом ми обженемо Німеччину, – заявив Євген Ясин. – Спосіб скорочення розриву в доходах відомий: підвищити пенсії і зарплати низькооплачуваних бюджетників. Але це ризикований засіб, бо загрожує збільшенням інфляції. Чи піде на це держава, невідомо. Щодо поліпшення інвестиційного клімату, це цілком в руках уряду. Треба вдосконалювати законодавство і радикально поліпшити роботу правоохоронної системи, щоб вони сприяли бізнесу, а не придушували його, і боротися з корупцією".
Сланцева революція
Напередодні виступу деякі коментатори висловлювали побоювання, що Володимир Путін дасть старт ефектним, але витратним і потенційно корупційним інфраструктурним і містобудівним проектам, на кшталт зведення нової столиці. Нічого подібного з його вуст не прозвучало.
Ясин вважає це позитивним явищем. "У Путіна є чимало недоліків, але він не авантюрист", – зауважив експерт.
Поки що прем'єр і майбутній президент Росії також торкнувся теми так званої "сланцевої революції" – масштабного освоєння на Заході, особливо в США, технологій отримання природного газу з паливних сланців, що загрожує Росії скороченням її частки на світовому ринку газу.
"Це, звичайно, може серйозно перекроїти структуру ринку вуглеводнів. Вітчизняні енергетичні компанії повинні вже зараз відповісти на цей виклик", – зауважив Путін, не уточнивши, що, власне, слід робити.
"Зі" сланцевої революцією "нічого зробити неможливо, а щоб залишатися конкурентоспроможними, треба змінити структуру газової галузі і створити ринкову конкуренцію, – заявив Російській службі Бі-Бі-Сі нафтогазовий аналітик Михайло Крутіхін. – Чому в Америці газ дешевий? У них Газпрому немає!".
Джерело: ВВС Україна