В уряді кажуть, що від Євро-2012 виграли всі. Але українці підраховують зиск від менш масштабних речей – пива, ковбаси та футболок.
В українському уряді вважають, що незалежно від досягнень української футбольної команди на полі, українці виграли на Євро 2012, – переважно, за рахунок великих інфраструктурних проектів, здійснених до чемпіонату, – будівництва та реконструкції аеропортів, стадіонів, доріг.
Наразі існують суперечливі оцінки того, наскільки активно використовуватимуться ці об'єкти після завершення Євро 2012, а поки що українці підраховують зиск від менш масштабних речей – продажу пива, ковбаси, прапорців та футболок.
За всі роки незалежності Україна не інвестувала у розвиток інфраструктури стільки, скільки за той час, що минув від приходу до влади Партії регіонів на чолі із президентом Віктором Януковичем, – каже прем'єр-міністр України Микола Азаров.
"Ми вклали туди (у підготовку інфраструктурних об'єктів до Євро 2012 - ред.) гігантську суму за підсумками – 40 мільярдів гривень за два роки. Це перевищує всі вкладення країни в інфраструктуру за 20 років", – заявив прем'єр.
Ці інвестиції не тільки дозволити створити робочі місця та простимулювали економіку під час кризи, але й дали потрібний досвід для подальшої розбудови інфраструктури – вважає Микола Азаров.
Віце-прем'єр та міністр інфраструктури Борис Колесніков каже, що на аеропорти, дороги, швидкісні потяги та стадіони Украна витратила 4,2 мільярди доларів, але цими об'єктами країна користуватиметься і без прив'язки до Євро-2012, а от прямі, безповоротні витрати на футбольний чемпіонат, за підрахунками пана Колеснікова, склали лише трохи більше 414 мільйонів гривень. Саме їх урядовець пропонує покласти в основу оцінки ефективності та окупності витрат.
Ефективність підрахуємо
пізніше
Виглядає, що з часом питання ефективності цих витрат таки постане. Представники Європарламенту від зелених з подачі української опозиції вже звернулися до Спілки європейських футбольних асоціацій УЄФА із проханням розслідувати, чому український уряд відмовився від загальноприйнятої практики проведення тендерів для спорудження об'єктів до Євро 2012.
Ще тоді, коли уряд відмовився від тендерів, Борис Колесніков пояснював це тим, що попередня українська влада нічого не робила для проведення чемпіонату з футболу на належному рівні відтоді, як Україна та Польща отримали це право у 2007 році, а тому, мовляв, після приходу до влади у 2010 році регіонали були змушені готуватися до Євро 2012 в авральному режимі.
Тепер представники української опозиції оцінюють суму "відкатів" на безтендерних об'єктах Євро 2012 у 4 мільярди доларів. Водночас речник віце-прем'єра Колеснікова називає подібні припущення "науковою фантастикою". Як
пише британська Gardian, в українcькому уряді також обіцяють, що після завершення чемпіонату запросять незалежну аудиторську компанію оцінити ефективність витрат.
Утім, оглядачі, посилаючись на досвід тієї ж Греції після Олімпіади 2004 року, звертають увагу і на менш скандальні, але не менш болючі проблеми, – вони кажуть, що спортивні об'єкти, побудовані до чемпіонату з футболу, навряд чи будуть заповнені після його завершення; через реконструйовані аеропорти навряд чи йтиме сталий великий потік пасажирів, а дороги та інші об'єкти, побудовані нашвидкоруч, і взагалі досить скоро можуть стати непридатними для використання.
Кому прибутки, кому витрати
Поки що ж можна говорити про менш масштабні, але також показові прибутки та збитки.
За участь у чемпіонаті Європи з футболу збірна України заробила для національної федерації футболу 10 мільйонів євро. Ці гроші отримані від бонусів за участь у турнірі, за перемогу над збірною Швеції та за третє місце у групі D. До збитків можна віднести 500 тисяч євро, які українська збірна не отримала через незарахований гол під час гри із збірною Англії.
Якщо раніше в уряді очікували, що ігри чемпіонату в Україні відвідають до 2 мільйонів осіб, то згодом оцінки знизилися спочатку до півтора мільйона, а нині навіть прогнози на фінал складають не більше 500 тисяч осіб.
Готелі, про захмарні ціни у яких багато говорили напередодні Євро 2012, нині не розголошують інформацію про заповненість номерів, але самі фани здебільшого кажуть, що живуть або у хостелах поблизу центру міст, де відбуваються матчі, або у кемпінгах.
Комерційною таємницею виявилася і точна кількість випитого пива, яка, за опосередкованими ознаками на вулицях та в кущах, а також відгуками іноземних уболівальників про якість та дешевизну українського пива, явно перевищила усі попередні прогнози.
В асоціації Укрпиво, що об'єднує провідних українських пивоварів, ВВС Україна повідомили, що підраховуватимуть прибутки лише по завершенні чемпіонату, і лише за даними окремих компаній. У провідних компаніях-офіційних постачальниках пива до фан-зон у містах-господарях Євро 2012 також конкретні цифри зростання продажів назвати відмовилися.
Водночас на офіційних сайтах компаній розповідається про те, що продавці пива у фан-зонах пройшли треніг із "відповідального продажу пива", тобто заборони продажу пива неповнолітнім та особам, що вже перебувають у стані алкогольного сп'яніння. У фан-зонах коштом пивоварів також роздають браслети із написом "Drink Responsibly" із закликом до помірного споживання.
"Помірне споживання" пива, а також недостатня кількість громадських туалетів, які не входили у великі інфраструктурні проекти, обернулися не тільки неприємними враженнями, але й неочікуваними витратами для мешканців будинків довкола фан-зони.
Тепер, як розповідає пані Зоя, яка живе поблизу центра Києва, вона та її сусіди змушені "скидатися" на додаткову платню двірникам, які вимагають за свої "асенізаторські" послуги окремого гонорару. "Перші дні виходили прибирати зі своїми відерками, але потім зрозуміли, що тут потрібен професійний підхід, а професіоналам треба платити", – розповідає пані Зоя.
Тому виглядає цілком природно, що наразі конкретно про кількість спожитого футбольними фанами пива говорять лише комунальники. За інформацією головного управління комунального господарства Києва, лише у фан-зоні за перші два тижні чемпіонату було спожито 200 тисяч літрів пива – трохи більше шести літрів на кожного відвідувача зони. Також комунальники повідомили про 8 кілометрів сосисок, тонну морозива та 7 тонн хот-догів, а також про вивезені із зони 263 тонни сміття.
Марні сподівання, неочікувані досягнення
Про популярність ковбасок і сосисок серед іноземних уболівальників повідомляють і з інших міст-господарів Євро 2012 – Донецька, Харкова та Львова. А от сало, за інформацією торговців, так і не набуло популярності, і користується попитом тільки серед українських та російських фанів. Через спеку не користується увагою і український борщ.
Сподівання, що покладалися на те, що після Євро-2012 Україна зможе залучити іноземних туристів, як виглядає, також не дуже справдилися.
Футбольні фани здебільшого не потребують екскурсій (за винятком поїздок до Чорнобильської зони) і не цікавляться історичними пам'ятками. Утім, як свідчать відгуки самих уболівальників, інформації про ці історичні пам'ятки також бракувало, а за всієї гостинності українців, яку визнають більшість іноземців,
мовний бар'єр також не сприяв активній культурній програмі.
Утім, якщо байдужість футбольних фанів до культурної програми можна було очікувати, то успіх донецької дизайнерки Діани Берг, якого вона, фактично, досягла, творчо опрацювавши негатив про Україну, яким напередодні початку Євро 2012 були переповнені європейські ЗМІ, став несподіванкою навіть для самої дизайнерки. Її футболка із написом Now I fear nothing, I've been to Donetsk, стала хітом продажів.
Тепер Діана навіть трохи ревнує успіх Now I fear nothing у порівнянні із іншими слоганами, вигаданими нею під Євро 2012, і каже, що не очікувала такого резонансу саме на цю фразу. Дизайнер каже, що бачити у ній негативний підтекст можуть тільки люди із поганим почуттям гумору.
"Ці футболки просто вистрелили, і їх доводиться додруковувати і додруковувати. Взагалі, я вигадала цю футболку ще до того, як пішла оця остання хвиля негативу – із цим документальним фільмом ВВС, і заявами Сола Кемпбелла. Це, на жаль, більше пов'язано із репутацією Донецька як бандитського міста, із тими стереотипами та кліше, від яких ще довго доведеться позбавлятися. Але оцей останній негатив став певним "тріггером" для того, щоб цей слоган став популярним, і навіть вже у якийсь бренд перетворився", – розповіла Діана Берг в інтерв'ю ВВС Україна.
Джерело: BBC Україна