Міжнародна правозахисна організація твердить, що армія Південного Судану використовує для обстрілів українські танки. Експерти переконані, що Україна не порушує міжнародних зобов’язаннь і керується економічними чинниками.
У звіті міжнародної правозахисної організації зазначається, що зброя, яка постачається з України, Китаю та Судану розпалює конфлікт у Південному Судані.
Танки, які використовує армія Південного Судану, за інформацією Amnesty, були нелегально доставлені народно-визвольній армії Судану у період між 2007 та 2009 роками через Кенію за участю українських, німецьких та британських фірм, сказано у доповіді.
"Ця поставка відбулася попри мирний договір 2005 року між Суданом і правлячим у Південному Судані народно-визвольним рухом, а також попри ембарго ЄС на Судан, яке на той час також поширювалося на Південний Судан", - сказано у доповіді Amnesty International.
У доповіді основна увага зосереджена на конфлікті в окрузі Майом, в західній частині Південного Судану.
Amnesty каже, що використання "некерованого мінометного і артилерійського обстрілу" для бомбардування військових цілей "не дає можливості адекватно розрізняти цивільні та військові цілі", що є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Організація закликає уряди усього світу припинити продаж зброї до країн, де існує значний ризик, що вона може бути використана на порушення прав людини.
Поки нема офіційної реакції на заяву Amnesty International від будь-якої з країн, про яку сказано у звіті організації.
Південний Судан здобув незалежність від Судану в липні минулого року після довгої громадянської війни.
Послідовна політика
Експерти нагадують, що Amnesty International не вперше говорить про постачання зброї до африканських країн, у тому числі Україною.
"Про постачання зброї до Африки, у тому числі Україною, Amnesty International згадує з 2003 року. Згадує не лише про українську зброю, але про російську, китайську і навіть британську", - сказав ВВС Україна один із керівників Центру досліджень армії та роззброєння Сергій Згурець.
За його словами, організація послідовно реалізовує свою стратегію, скеровану на зменшення присутності озброєння у конкретних регіонах.
"З іншого боку, є бізнесовий світ озброєнь, який живе за своїми законами, і де-факто заяви Amnesty International жодним чином не вплинуть на стратегію провідних продавців зброї обмежувати постачання озброєнь до тих чи інших регіонів, тому що єдиним обмежувальним чинником є санкції ООН чи інших організацій, які це заборонять", - пояснив експерт.
Директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак твердить, що у військово-технічній співпраці Україна намагається не порушувати міжнародні зобов’язання, навіть на шкоду своїм бізнес-інтересам.
"Попередні роки роботи з Лівією свідчать, що Україна навіть більше ніж потрібно озиралася на всі боки, чи не викличе вона якусь негативну реакцію міжнародної спільноти. Власне, через це вона іноді втрачала", - сказав Бадрак ВВС Україна.
Експерт висловив сумнів, у тому, що Україна може піти всупереч встановленій у світі політиці і здійснювати постачання у заборонені регіони.
"Щодо моральної проблеми, як буде використовуватися ця зброя і чи може вона загрожувати життю мирного населення, то я можу констатувати, що жодна країна, навіть найбільші, такі як Франція та Росія, ніколи на це не зважають", - зазначив експерт.
Невиконаний контракт
Нещодавно українські ЗМІ передрукували видання Yemen Post, яке з посиланням на джерела повідомило, що Ємен вимагає від України повернення грошей за контрактом, підписаним із ДК Укроборонпром торік і не виконаним.
За повідомленням ЗМІ, 25 червня з неофіційним візитом в Україну прибув племінник екс-президента Ємену Алі Абдалли Салеха, який начебто вимагав проведення переговорів про зрив контракту на постачання в Ємен українських танків.
У держкомпанії Укрспецекспорт інформацію не стали коментувати. Натомість українські агенції опублікували спростування з посиланням на неназване джерело в збройових колах.
"Україна не постачає бронетехніку в Ємен із 2005 року, що відображено в Реєстрі звичайних озброєнь ООН: ще в 2004 році єменській стороні було надіслано 64 українських БМП-2. У наступні роки, що нескладно перевірити, Україна забезпечувала для Ємену поставки авіатехніки, її модернізацію", - сказав співрозмовник, якого цитує Інтерфакс-Україна.
Співрозмовник припустив, що єменські ЗМІ могли помилитися, адже "на близькосхідному збройовому ринку свої інтереси мають багато країн колишнього СРСР".
У жовтні 2011 року Amnesty International
опублікувала звіт, у якому назвала 11 країн, які постачали зброю репресивним режимам на півночі Африки та Близькому Сході, з-поміж яких і Україна.
Джерело: BBC Україна