Провладна більшість у Верховній Раді не може знайти виходу із парламентської кризи, що виникла внаслідок ухвалення мовного закону і відставки Володимира Литвина.
Провладна більшість у Верховній Раді не може знайти виходу із парламентської кризи, що виникла внаслідок ухвалення мовного закону і заяви Володимира Литвина про відставку.
Більшість усіляко демонструє свою працездатність після того, як політичні оглядачі почали говорити про парламентську кризу, а Віктор Янукович попередив про можливість дострокових виборів.
За відсутності Володимира Литвина, який усе ще залишається головою Верховної Ради і має підписувати всі ухвалені на сесії закони і постанови, депутати більшості ухвалили кілька десятків законів, які, втім, не набудуть чинності, допоки їх не легітимізують своїми підписами спікер, а потім президент.
Замкнене коло
Внаслідок останніх подій саме Володимир Литвин став ключовою фігурою, від якої залежить розв'язання парламентської кризи.
Хоча представники більшості заявляли, що після заяви Володимира Литвина про відставку через голосування за мовний закон "треба всім заспокоїтися" і "не ухвалювати поквапливих рішень", сама ж більшість швидко проголосувала за зміну процедури обрання спікера.
Якщо раніше голосування відбувалося таємно, з допомогою бюлетенів, то тепер новий закон передбачає, що обиратимуть голову парламенту у відкритому режимі, поіменно у сесійній залі.
Однак таке рішення поки що нічого не означає. Для запровадження нової процедури голосування закон має підписати голова Верховної Ради.
Володимир Литвин, який формально лишається спікером, захворів і перебуває на лікарняному, тому зробити цього не може.
Однак навіть якщо уявити, що за старою чи за новою процедурою голосування відбудеться, звільнити Володимира Литвина депутати, можливо, зможуть, бо потрібно 226 голосів, а от набрати необхідні 300 голосів для обрання нового спікера – сьогодні це з галузі фантастики.
"Вони його зняти не можуть з юридичних підстав. А допоки воне не оберуть нового спікера, усі ухвалені закони, у тому числі мовний, лишаються нелегітимізованими", - наголошує в інтерв'ю ВВС Україна політтехнолог Анатолій Луценко.
Представники опозиції вже заявили, що готові проголосувати за відставку Володимира Литвина шляхом подання бюлетенів, оскільки дотримуються правила: голосувати проти представників влади і не підтримувати призначень на посаду владних кандидатів.
"Опозиція готова проголосувати за відставку Литвина. Голова Ради не забезпечив нормальної роботи парламенту. Ми готові голосувати таємно бюлетенями, якщо більшість погодиться на це", - сказав лідер Фронту змін Арсеній Яценюк журналістам.
Водночас, Арсеній Яценюк заявив, що питання про відставку спікера вирішуватиметься особисто Віктором Януковичем.
"Наскільки нам відомо, учора ввечері Янукович викликав Литвина до себе в Межигір'я для обговорення питання з його відставкою", - сказав один із лідерів опозиції.
"Ознаки парламентської кризи наявні, - каже політтехнолог Анатолій Луценко. - Бо коли подає у відставку особа, яка за Конституцією і регламентом є легітимізатором будь-яких законів у парламенті і підписувати закони немає кому, парламент втрачає свою головну функцію – законодавчу".
Поки що провладна більшість не оприлюднює своїх подальших кроків з метою відновити "свою головну функцію" і, як припускають експерти, така ситуація зберігатиметься до літніх парламентських канікул.
Зрада і "театр"
Причиною хвороби Володимира Литвина став мовний закон. Представники опозиції, що зустрічалися із ним 4 липня, твердять, що він був не в найкращій формі і йому надавали медичну допомогу.
Сам спікер визнав, що його зрадив і Адам Мартинюк, і загалом колеги по більшості, оскільки за мовний закон "проголосували" картки депутатів литвинівської фракції Народної партії, які балотуватимуться в депутати в мажоритарних округах у західних областях України, де ставлення до закону однозначне.
Вже 5 липня ці депутати
відкликали свої голоси.
Не міг, очевидно, мати якусь іншу позицію і сам Володимир Литвин, котрий балотуватиметься до Ради у мажоритарному округу в рідній Житомирській області. Недоброзичливці спікера вже навіть твердять, що увесь цей "театр" і був затіяний паном Литвином виключно для виборців певного округу.
Що ж до політичного розвитку подій, то експерти припускають, що після зустрічей із Віктором Януковичем і протягом літніх канікул регіонали шукатимуть виходу із ситуації.
Одним зі сценаріїв може стати домовленість про те, що у перші дні осінньої сесії закон "Про засади державної мовної політики" може повторно розглядатися у Верховній Раді із поправками та з дотриманням процедури і регламенту.
Дострокові вибори... 28 жовтня?
Іще один сценарій означив президент Віктор Янукович: про те, що він оголосить дострокові вибори у разі, як більшість і опозиція не порозуміються. Президент, фактично, підтримав опозицію, яка після ухвалення мовного закону констатувала "смерть" парламенту і закликала до розпуску Верховної Ради.
Директор Інституту української політики Костянтин Бондаренко вважає, що дострокові вибори вигідні передусім владі і президенту.
"У першу чергу, це вигідно владі. У разі дострокових виборів у неї більше шансів на перемогу. Опозиція до виборів не готова. Вони остаточно не домовилися про підтримку кандидатів у мажоритарних округах, у них також серйозні внутрішні проблеми”, - сказав Костянтин Бондаренко ВВС Україна.
Найкращим варіантом подолання кризи назвав розпуск Ради і колишній спікер парламенту Іван Плющ, якого вже встигли назвати головним претендентом на крісло спікера у разі відставки Володимира Литвина. Іван Плющ це заперечує і каже, що цей парламент себе вичерпав.
Однак, президент поки що не має підстав для розпуску, якщо опиратися на Конституцію. Оскільки єдиною підставою для оголошення дочасних виборів є нездатність Ради працювати протягом одного місяця.
Якщо уявити, що такий місячний період у депутатів буде, то оголошувати вибори доведеться уже тоді, коли почнеться виборча кампанія з проведення строкових виборів. В Україні вона стартує за три місяці до дня голосування, тобто, наприкінці липня. А відповідно до Конституції, оголошувати дострокові вибори у період виборчої кампанії не можна.
А якщо би президент на це і пішов, то вибори треба було б проводити десь приблизно тоді, коли вони мають відбутися згідно із Конституцією - наприкінці жовтня.
Залишається питання - навіщо президент лякає депутатів розпуском Верховної Ради, якщо вони і так вже "сидять на валізах", а Конституція обмежує реалізацію такого сценарію. Саме така реакція влади, схоже, була спричинена тим, що цього разу у неї не було заготовлених антикризових рішень.
Джерело: BBC Україна