Своїми враженнями від міста, яке втретє зустрічає найбільші світові змагання, ділиться кореспондент ВВС Україна Ольга Хоменко.
У Лондоні тривають останні приготування до Олімпіади, яка офіційно розпочнеться в п'ятницю. Своїми враженнями від міста, яке втретє зустрічає найбільші світові змагання, ділиться кореспондент ВВС Україна Ольга Хоменко.
У середу на дорогах відкрили швидкісні олімпійські смуги, які допоможуть у межах 20 хвилин доставити учасників та журналістів до спортивних арен. Водночас для інших жителів міста почалися часи заторів.
За бажання поїхати швидше та використати олімпійські смуги – штраф 130 фунтів.
У метро висять дотепні рекламні постери, які закликають пасажирів шукати менш завантажені лінії метро, щоб дістатися до роботи.
На одному з них зображено ескалатор, на якому стоять люди різних національностей, а поміж них – жокей на коні.
Інший постер закликає на покладатися на випадок, а планувати свою подорож заздалегідь. На картинці зображено професора математики, який, поспішаючи на роботу, забув вдома штани і прийшов на лекцію в одній спідній білизні.
Рекламу замовила лондонська мерія.
Хітроу: наче в Голлівуді
Окрему "олімпійську доріжку" веселого рожевого кольору створили для спортсменів та журналістів і в аеропорті Хітроу, аби вони могли швидше пройти паспортний контроль.
Знайомі кажуть, що в Україні, під час Євро-2012, прикордонники працювали так швидко, що витрачали на кожного пасажира не більше 60 секунд. У Лондоні це займає трохи більше часу.
Виявилося, що якщо ви часто літаєте через в Хітроу, аби не стояти в черзі, можна зареєструвати скан свого ока і тоді користуватися окремою чергою, де процедура паспортного контролю триває всього кілька хвилин. Все це нагадує Голлівуд.
Щодня на летовищі можна побачити повно знімальних груп, які фільмують приїзд спортсменів. Звичайні британці, які повертаються з відпочинку за кордоном, привітно махать руками в камери, сподіваючись потрапити в кадр.
За день до початку Олімпіади працівники прикордонної служби мали оголосити страйк з вимогою підвищити їм зарплату, але в останній момент відклали його.
Зачіска мера
Для Британії це вже треті Олімпійські ігри – після 1908 і 1948 років. І схоже, до них добре підготувалися.
Нині лондонські медіа називають Лондон "столицею світу", ставлячись до гостей як до родичів, які приїхали здалеку і яким треба показати якомога більше красивих місць.
Олімпійське селище і прес-центр розташувалися в районі Стредфорд Інтернешенел, який донедавна був одним із нерекомендованих місць для відвідування ввечері, особливо самотнім жінкам. Нині це місце абсолютно змінило своє обличчя.
Селище розраховане на 25 тисяч людей. Протягом олімпіади там житиме біля 17 тисяч осіб, а після Ігор квартири продадуть чи здадуть в оренду лондонцям.
Українська збірна вже заїхала до селища, і на декількох балконах висять прапори України та Олімпійського комітету.
У Сіті бізнесмени намагаються завершити до початку Ігор важливі контракти, аби потім мати можливість трохи розслабитися і підтримати британську команду.
Газети, журнали та реклама закликають людей гордитися тим, що вони – британці.
І навіть білборди з рекламою British Airways закликають лондонців "Нікуди не летіти, а підтримати команду Великої Британії".
Залишатися вдома людей просять також паби і кафе, бо тут найкраще пиво.
Тим часом лондонський мер Боріс Джонсон, відомий своєю колоритною зачіскою, що стирчить у всі боки, напередодні прибуття до столиці олімпійського вогню, більш-менш охайно підстригся, здивувавши багатьох жителів.
Раніше він ніколи не звертав уваги на шпильки журналістів і ходив, як йому подобається. Преса в'їдливо підрахувала, що мер витратив на стрижку 29 фунтів.
Долучитися до Олімпіади можна, ставши волонтером. Пол, який допомагав мені по прильоті, взяв для цього відпустку у своїй власний компанії, де він працює директором. Ігри починаються через три дні, а вільних волонтерських місць у сфері обслуговування залишилося аж 1100.
Денна заробітна платня волонтерів – 95 фунтів, що трохи вище за стандарту денну зарплатню по країні.
Зустріч з ветераном Ігор
Ще в літаку до Лондона я читала історії про місцевих спортсменів – сучасних і колишніх – учасників Олімпійських ігор.
Мене особливо вразила одна історія про життя 92-річного гімнаста Джорджа Відона, який брав участь у Олімпіаді 1948 року.
Під час війни він був військовим інструктором з фізичної підготовки, перехворів на туберкульоз, після чого втратив нирку, а потім ще й отримав запалення кісток.
Лікар порекомендував йому займатися спортом у межах можливого, аби підтримати своє здоров'я. Майже всі спортзали повоєнного Лондона були зруйновані, тому спортсмени часто тренувалися, де прийдеться.
Джордж бігав за автобусами, лазив по деревах та використовував драбину як спортивний снаряд. І зрештою, потрапив на Олімпіаду.
З фотографії на мене дивився симпатичний дідусь.
Мене так вразила історія цього чоловіка, якому двічі (!) вдалося виступити на Олімпіаді, дожити до 92 років і пронести цього року олімпійський вогонь, що я по прильоті розповіла про нього колезі британці. На що вона, округливши очі, відповіла: "Ти не повіриш, але я сьогодні познайомилася з ним у метро".
Я й справді не повірила. Перш за все в те, що 92-річні люди самі їздять у метро. Виявляється, Кетрін вранці їхала до центру Лондона і помітила у вагоні чоловіка в синьому олімпійському піджаку з вишивкою "1948" на кишені. Знаючи, що в колишніх спортсменів це означає рік участі в Олімпіаді, вона не втрималася і заговорила з ним.
Виявилося, він їхав до міста на званий обід. Вони мило поговорили, і дідусь навіть подарував їй листівку з автографом.
Кетрін каже, що виглядав не на 92, а максимум на 80 років.
А я подумала, що якщо добре пошукати, то через шістьох чи сімох знайомих можна відшукати англійську королеву.
Джерело: ВВС Україна