Фото: УНІАН
Опозиція закликає до протидії впровадженому президентом мовному закону
Опозиція закликала громадян України не виконувати закон Про засади державної мовної політики, який після підписання президентом набув чинності.
Лідери опозиційних партій вважають, що закон може не виконуватися відповідно до Конституції, яка передбачає право ігнорувати "злочинні" накази та рішення.
У той час, як Партія регіонів називає цей закон історичним і таким, що забезпечує рівні права громадянам країни, опозиція впевнена у тому, що це передвиборчі технології влади.
Віктор Янукович після зустрічі із представниками інтелігенції заявив, що також не сповна задоволений законом, а тому ініціюватиме зміни до нього.
Президент доручив голові уряду Миколі Азарову до 13 серпня створити робочу групу з удосконалення мовного закону, а до 27 серпня - розробити програму розвитку і функціонування української мови.
Віктора Януковича підтримали ті, хто ухвалював мовний закон.
"Підписання закону свідчить про те, що Україна виконала європейські вимоги про захист прав людини", - цитує заяву депутата Володимира Олійника прес-служба Партії регіонів.
Водночас лідери Батьківщини заявили, що опозиція не має наміру входити до робочої групи, яка готуватиме поправки до мовного закону.
"Опозиція не має жодних намірів втягуватися у те, що пропонує Віктор Янукович - у вересні доопрацьовувати закон. Це ігрища Януковича. Це як вдарити по морді весь український народ, а потім казати: давайте припудримо трохи обличчя всі разом. Не буде такого", - заявив, коментуючи підписання закону президентом, один із лідерів опозиції Анатолій Гриценко.
Наміри президента внести зміни до мовного закону, на думку оглядачів, навряд чи будуть швидко реалізовані, зважаючи на наближення парламентських виборів. Уявити, що у вересні-жовтні парламент візьметься за поправки до закон і створення разом із урядом державної програми, досить складно.
А отже, у найближчій перспективі суперечливий мовний закон діятиме.
"Язык" не виграє?
Попри заяви опонентів влади про те, що відтепер російська мова набуде, фактично, статусу другої державної, проросійські організації навпаки кажуть, що новий закон звужує можливості російської мови.
На перспективу, за якої у 13-ти із 27-ми регіонів України, відповідно до закону, може бути запроваджено російську мову як регіональну, захисники російської дивляться по-іншому: вони наголошують, що таким чином у 14-ти областях їхня мова втратить будь-які права.
Заступник голови Русской общины Украины у Донецьку Людмила Гордєєва, проаналізувавши новий закон, твердить, що він погіршує становище російської мови в Україні.
"Закон про мови 1989 року встановлював, що російська мова є мовою міжнаціонального спілкування, а держава забезпечує вільне використання російської мови. Новий закон надає російській мові статусу регіональної або мови національної меншини. По суті, це означає законодавче переведення російської мови із високого національного рівня на рівень побутовий", - твердила Людмила Гордєєва в інтерв'ю ВВС Україна.
Занепокоєння представників громадських організацій росіян викликає і те, що для встановлення передбачених законом 10% носіїв мови має бути проведений референдум і що цілком може виявитися, що у тих 13-ти областях, про які всі згадують, ця частка виявиться меншою.
Захисників російської мови також обурює те, що, на їхню думку, закон перетворює росіян в Україні у національну меншину поруч із іншими, значно меншими за чисельністю національними меншинами.
Джерело: ВВС Україна