Київ має ухвалювати рішення про подальшу інтеграцію до європейського чи пострадянського простору на основі ретельних розрахунків - вважають експерти, припускаючи водночас, що Україні і надалі доведеться балансувати між двома центрами впливу.
Експерти закликають українську владу ухвалювати рішення про подальшу інтеграцію до європейського чи пострадянського простору на основі ретельних розрахунків. Водночас вони припускають, що Україні і надалі доведеться балансувати між двома центрами впливу.
Найбільшою небезпекою дискусій щодо можливостей приєднання України до Митного союзу із Росією, Білоруссю та Казахстаном чи подальшого просування до підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі із ЄС, є те, що ці дискусії є безпредметними, і ніхто не надає чітких розрахунків переваг та ризиків одного чи іншого шляху - каже виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Він також називаю помилкою і те, що аргументи на користь приєднання України до Митного союзу у тій чи іншій формі точаться виключно довкола питання ціни на російський газ. З іншого боку, як каже експерт, економічні проблеми наступного року для України є настільки серйозними, що він може зрозуміти спокусу, із якою доводиться мати справу українському урядові - погодитися на приєднання до Митного союзу заради знижки у ціні на газ, навіть у разі, як ця знижка не протримається і кількох років.
Митний союз: завтра - зиск, післязавтра - збитки?
Загалом, як вважає Олег Устенко, приєднання до Митного союзу може дати Україні відчутний, але короткотерміновий зиск, тоді як подальше просування у європейському напрямку матиме менше короткотермінових переваг, але принесе багато докорінних інституціональних змін.
"Що стосується угоди із Європейським Союзом, то крім звичайних змін у торговельному режимі, там є колосальна інституційна частина, яка є вкрай важливою - це і боротьба з корупцією, і реформа судової системи, і дерегуляція бізнесу, розвиток антимонопольного законодавства. Відсутність цих реформ є головною перешкодою для поліпшення бізнес чи інвестиційного клімату в Україні, і це вже всі визнають. Хоча, підписання угоди про асоціацію з ЄС матиме і короткотерміновий ефект, але не такий, як у випадку із Митним союзом",- каже Олег Устенко.
Що ж до Митного союзу, то, згідно із розрахунками експерта, якщо у разі приєднання України до Митного союзу ціна на газ знизиться із нинішніх 430 до 350 доларів за тисячу кубів, економіка України може отримати до 5 мільярдів доларів додаткових коштів від зменшення витрат та збільшення виробництва у головних експортних галузях - хімії та металургії. До того ж, покращиться платіжний і торговельний баланс, а відтак, знизиться девальваційний тиск на курс гривні. Водночас треба враховувати, що всі програми із енергозбереження та пошуків альтернативних енергоносіїв будуть, швидше за все, зупинені, підписання угоди про вільну торгівлю із ЄС та третіми країнами стане неможливим, а у відносинах України із СОТ з'являться нові серйозні ризики.
Про короткотерміновий зиск від членства у Митному союзі говорить і старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін:
"У довготерміновій перспективі приєднання України до Митного союзу може погіршити перспективи української економіки, адже Україна і члени Митного союзу перебувають практично на одному рівні технологічного розвитку, і тому синергічний ефект від взаємних інвестицій і торгівлі буде дуже обмеженим", - вважає експерт.
Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський також говорить про обмеженість остаточного результату від членства України у Митному союзі:
"Членство у Митному союзі може принести певний зиск обмеженому колу експортерів, які сьогодні стикаються із винятками із режиму вільної торгівлі. Теоретично також можна уявити скасування експортного мита на енергоносії, що їх Росія постачає Україні. Але кінцевий результат від такого заходу залежатиме від того, яку політику ціноутворення на ринках енергоресурсів провадитиме Росія. Тому виграш може бути дуже обмежений у часі", - вважає Ігор Бураковський.
Із тим, що термін дії знижки у ціні на газ може бути дуже обмеженим, погоджується і голова Київського міжнародного енергетичного клубу Q-клуб Олександр Тодійчук. Він твердить, що непевний фінансовий стан Газпрому, що погіршується, а також політика російського уряду, спрямована на приведення внутрішніх цін на газ до ринкового рівня, свідчить про те, що ціна на російський газ неодмінно зростатиме. Експерт також вважає, що невизначеність завдає більшої шкоди Україні, аніж рішення рухатися у зворотній від Росії бік:
"У своїх розмовах із росіянами я неодноразово чув: балтійські республіки колись дуже роздратували Росію, але вони чітко визначилися зі своїм шляхом, і тепер Росія змушена поступово відновлювати свою співпрацю із ними. А у випадку з Україною ця невизначеність вже дратує і Схід, і Захід, хоча Києву здається, що він провадить дуже "мудру" політику маятника", - каже Олександр Тодійчук.
Порахуємо не тільки газ
Дещо інші розрахунки провів екс-міністр фінансів і депутат Віктор Пинзеник. Він вважає, що треба рахувати не тільки ефект від можливого зниження ціни на російський газ для України, але й втрати України від того, що до бюджету не надходитимуть митні платежі із товарів, що надходитимуть із Росії, Білорусі чи Казахстану.
"40% доходів державного бюджету оплачує українська митниця. Це ПДВ, це акциз, це імпортне мито. В абсолютній сумі це 110 мільярдів гривень на рік. У разі створення Митного союзу митний контроль стає загальним, немає митних кордонів. Це означає, що 110 мільярдів гривень потрапляє не в український бюджет, а, вибачте, в "общак", - каже Віктор Пинзеник, і додає, що із цієї загальної суми найбільше отримуватиме Росія, адже у нинішньому складі Митного союзу на неї припадає 88% митних платежів союзу.
Тим часом директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран взагалі вважає, що ЄС та Митний союз є настільки різними утвореннями, що підрахувати і порівняти переваги та недоліки просування до кожного з них є досить складно, адже йдеться про такі неспівставні речі, як ефект від подолання корупції та ефект від нижчої ціни на газ, тим більше, що до нижчої ціни на газ Росія виставляє умову більших обсягів імпорту цього газу Україною.
"Економічний вибір між Європейським та Митним союзом є досить складним в плані обрахувань, крім, може, якогось короткотермінового ефекту. Але Європейський і Митний союзи ставлять надто різні вимоги до України. Якщо у Митному союзі це ціна на газ і входження до певних наднаціональних інституцій, то Європейський Союз виставляє набагато більш серйозні вимоги - це є цілий пакет реформ, прорахувати "плюси" яких неможливо, бо вони безцінні", - вважає Сергій Таран.
Утім, намагаючись підрахувати "плюси" і "мінуси" подальших інтеграційних кроків, експерти звертають увагу і на ще один аргумент - обсяги торгівлі України із ЄС та країнами Митного союзу. Вони є настільки співставними, що і тривалість, і гострота дискусії щодо остаточного напрямку інтеграції України стають цілком зрозумілими.
"Україна приречена на те, аби грати і з тими, і з тими. Країна, яка 25% свого експорту продає у Європейський Союз і 30-35% - до Росії, просто не може визначитися однозначно на користь якогось одного партнера, вона мусить грати з обома", - каже Олег Устенко.
Анастасія Зануда
BBC Україна
Джерело ВВС Україна