Представники Європарламенту і ЄС попереджають, що шлях України на Захід лежить через Качанівську колонію, російські урядовці кличуть до Митного союзу не висуваючи жодних умов.
Ялтинський європейський форум YES, який вже вдев’яте організовує Віктор Пінчук, іще раз підтвердив, що у політиці є вічні теми, які ніколи не будуть вичерпані. І однією із таких тем є україно-російські відносини.
Усі роки в історичному Лівадійському палаці, ще з часів президентства Леоніда Кучми, політики і експерти чи не найбільш запекло обговорювали саме відносини між Києвом і Москвою. І цьогорічна зустріч не стала винятком. Дискусія про те, куди має рухатися Україна – на схід чи на захід - була більш яскравою і найактивнішою, навіть більше, ніж обговорення справи Юлії Тимошенко.
"Від флірту до порно"
Свіже повітря і неформальна обстановка вплинули на учасників дискусії дивним чином. Тональність розмови визначив президент російського банку ВТБ Андрій Костін, який, переконуючи українську делегацію у тому, що більше ніж Росія, Україну ніхто не любить, причому ця любов – безкорислива, у той час як Європа постійно диктує Києву свої вимоги.
"Серед усіх тем моя найулюбленіша – про любов. Я не вірю в любов, коли хтось каже, що я завтра з тобою одружуся, але сьогодні ти мусиш погодитися на мої звички, смаки і цінності, маєш робити те чи те. Це виглядає як одруження заради зручності. Це те, що пропонує Захід Україні. У той час як ми пропонуємо справжню любов. Без будь-яких передумов", - заявив Андрій Костін.
Тему любові після цього не залишили у спокої й інші промовці.
Перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський охарактеризував відносини між Росією і Україною занадто виразно.
"У нас все почалося із легкого флірту, а завершилося жорстким порно", - сказав український урядовець, чим пожвавив розмову, у якій брали участь переважно чоловіки.
Коментуючи висловлювання представника Росії, міністр закордонних справ Швеції Карл Більт, зауваживши, що "якась дивна дискусія про любов відбувається", але водночас, і сам прийняв правила гри: "Любов приходить і йде, а ми (Європа. –ред.) пропонуємо законний шлюб із чіткими правилами, який є більш передбачуваним, аніж просто любов".
Більта підтримав один із лідерів опозиції Арсеній Яценюк. Звертаючись до росіян, він сказав: "Ми можемо запропонувати вам свою любов, але ми хочемо бути не коханцями, а партнерами".
"Нехай Україна пропонує свою любов Росії, а ми відповімо взаємністю", - знову вступив Андрій Костін.
Але на тому не скінчилося, бо український політолог Ігор Бураковський, включившись у словесний спаринг, ще запитав представників Росії, яку саме "особливу любов" пропонує Москва Україні – "за гроші чи просто так", натякаючи на проблемну в україно-російських стосунках тему цін на російський газ.
Митний союз зробить Києву нові пропозиції?
Перейшовши на більш серйозний лад, представники Росії пояснили дуже просто своє розуміння любові: слідом за Володимиром Путіним вони повторили, що ціни на газ можуть бути знижені лише у разі вступу України до Митного союзу.
"Якщо Україна хоче кращих умов то, мабуть, їй треба було би вступити у Митний союз", - заявив заступник голови уряду Росії Аркадій Дворковіч.
Андрій Костін сказав, що Росія і далі бачить своїм завданням залучати Україну до цього союзу.
"Залучати – значить і робити поступки Україні. У нас є достатньо питань у торгівельних відносинах, які можна було би обговорювати, і російська сторона могла б пропонувати привабливі пропозиції Україні. Я би не зациклювався лише на цінах на газ, бо це лише один бік медалі", - сказав голова ВТБ у коментарі ВВС Україна.
Віце-прем'єр-міністр Казахстану Кайрат Калімбетов також зробив висновок із дискусії "про любов". На його переконання, ця дискусія показала, що в України "історично немає іншого виходу", як співпрацювати у рамках економічних утворень, що з'являються на території колишнього СРСР.
"Незабаром вимоги до майбутніх членів ЄС, куди Україна хоче вступати, стануть ще більш жорсткими. Але ви ще не скористалися тим потенціалом, який у вас є сьогодні. Ви ще отримаєте пропозиції від Митного союзу, від Росії, Білорусі, Казахстану, бо це відповідає глобальним реаліям, і тут не треба вплутувати політику", - заявив Кайрат Калімбетов.
Україно-російські стосунки обговорювалися після того, як із учасниками Ялтинської зустрічі поспілкувалися президент Віктор Янукович і
голова уряду Микола Азаров.
Понад 200 учасників, послухавши запевнення керівників України про приборкання інфляції і стабілізацію економічної ситуації після "руїн", які, на їхнє переконання, залишили попередники, поставили керівникам України лише одне питання. Це було питання до Миколи Азарова про те, чому за два з половиною роки ситуація із корупцією в Україні лише погіршилася.
Загалом, і коментарі українських урядовців, і запитання і оцінки подій в Україні були занадто передбачуваними, оскільки про те саме говорилося і на попередньому форумі у Ялті, і протягом останнього року на різних рівнях.
Президент та українські урядовці запевняли, що Київ зацікавлений в інтеграції як на Схід, так і на Захід. Представники Європарламенту і ЄС попереджали, що шлях України на Захід лежить через Качанівську колонію, російські урядовці казали, що їхні пропозиції більш привабливі і головне – Москва, на відміну від Брюсселя, не диктує Україні жодних умов.
Вибори як тест
Члени російської делегації у Лівадії не згадували про парламентську виборчу кампанію в Україні, у той час як кожен без винятку представник Європи
узалежнював майбутнє відносин України із ЄС із тим, як будуть проведені вибори. Схоже, у представників європейських структур вже не лишилося ілюзій стосовно того, що Юлія Тимошенко і Юрій Луценко не братимуть участі у перегонах. Чільні представники ЄС тепер кажуть, що пильно стежитимуть за дотриманням стандартів під час виборів і за кроками, що їх робитиме українська влада після 28 жовтня.
"Мені дуже шкода, що внаслідок судових процесів, під час яких не було дотримано міжнародних стандартів і двоє лідерів опозиції – Юлія Тимошенко і Юрій Луценко - не зможуть брати участь у виборах. Їм треба надати шанс справедливого і прозорого суду. […] Але вибори стануть тестом для України на її прихильність до демократії. Проведення цих виборів має засвідчити готовність України відповідати стандартам ОБСЄ і забезпечити рівні умови для усіх кандидатів", - заявив голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу під час відеозв'язку в рамках Ялтинського форуму.
Представники опозиції обіцяли, що все почне змінюватися після виборів, коли опоненти влади одержать більшість у Верховній Раді. Як сказав один із лідерів Батьківщини Арсеній Яценюк, "якщо у нас буде 226 голосів, ми зможемо впливати на владу".
Для ПР виграш на виборах і справа Тимошенко пов’язані
Своєю чергою, представники української влади в офіційних заявах на форумі, а також у кулуарах переконували, що Партія регіонів виграє вибори і що влада ставить за мету проведення "чистих" виборів, які б не викликали запитань у спостерігачів.
"Згідно із останніми соціологічними дослідженнями, Партія регіонів випереджає об’єднану опозицію на 5%. Якщо ми не зробимо помилок до 28 жовтня (а ми їх не зробимо), то ми виграємо вибори. І ми проведемо ці вибори демократично, що дозволить нам повернутися до переговорів з ЄС про асоціацію", - заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко.
Відповідь Сергія Тігіпка на запитання аудиторії стосовно пост-виборчого періоду прояснили тактику, що її обере партія влади: якщо Партія регіонів справді здобуде більшість, це дасть їй право посилатися на підтримку народу у всіх питаннях, у тому числі і у справі Тимошенко.
"Якщо ми переможемо, і буде довіра людей, у нас буде зовсім інший мандат, можна буде багато про що говорити. Якщо справа Тимошенко – справді така колосальна проблема для країни, то треба почути позицію людей на виборах", - заявив Сергій Тігіпко.
Про те, що у Європи "зникнуть питання" до України після парламентських виборів і що це дасть можливість продовжити діалог Києва із ЄС,
заявив на форумі і президент Янукович.
Дискусія на Ялтинському форумі про українські вибори більше нагадувала показові виступи чи теледебати лідерів партій, оскільки дискутували Сергій Тігіпко, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Наталія Королевська тільки між собою, а учасники форуму мовчки за цим спостерігали. Це виглядало як втома не лише від шостої за цей день тематичної "панелі", де так чи інакше виникала тема України, але й як втома від України як такої.
Як сказав колишній президент Польщі Александр Квасневський, за ці роки він краще почав розуміти українську мову, але усе гірше розуміє саму Україну.
Джерело: ВВС Україна