8 листопада розпочнеться з’їзд правлячої Китайської комуністичної партії, який формально затвердить нове керівництво країни на наступні десять років.
Ось вісім причин (вісімка вважається в Китаї щасливим числом), чому світу має бути цікаво те, що відбувається в кулуарах пекінського Дому народних зборів.
"Бути багатим – почесно"
35 років тому цей девіз китайського лідера Дена Сяопіна засвідчив: Китай відкривається світу. Почався один із найбільш вражаючих економічних злетів в історії людства.
Економіка Китаю, яка на той час поступалася італійській, стала другою у світі. Зараз тут живе мільйон доларових мільйонерів. До 2022 року – дати наступної зміни влади – Китай, можливо, обжене США і стане світовим лідером.
Ці зміни вплинули на ділове життя всього світу. Завдяки дешевій робочій силі з Китаю Захід може споживати дешеві товари – від швабр до мобільних телефонів. Китай став найбільшим інвестором Африки, внаслідок чого цей континент може вперше за два століття відвернутися від Європи і США. І, зрештою, саме Китаю належить найбільша частина державного боргу США.
Ключове питання нині – чи зможе нове керівництво утримати темпи економічного росту і витягти решту світу з рецесії. Більшість західних аналітиків вважають, що зростання сповільниться з 10% до 6-7%, що теж немало. Але зазначають при цьому, що Китаю потрібні серйозні реформи, якщо він хоче перетворитись на справді заможну країну.
Економічні успіхи приведуть до різкого зростання китайського середнього класу, який хоче насолоджуватись комфортом, наприклад, машинами чи кондиціонерами, без огляду на екологію.
Після бенкету
Китай ріс так швидко, що думати про довкілля не випадало.
Результати сумні. Швидка індустріалізація і будівельний бум призвели до того, що з 2007 року Китай продукує більше парникових газів, аніж США. Сім китайських міст входять до антирейтингу найбільш забруднених міст планети. Щороку тут передчасно помирає від 500 тисяч до 750 тисяч людей.
Потерпає не лише сам Китай. Повітря, забруднене, наприклад, ртуттю чи свинцем, потрапляє на території сусідніх держав і навіть доходить до західного узбережжя США.
Китайське керівництво, здається, прагне вирішувати ці проблеми. Але вони надто масштабні.
"Зважте лише на два фактори: розміри економіки і кількість населення. Цього достатньо, щоб уявити всю складність завдання, яке стоїть перед урядом", – каже Едґар Цуа з Азійського банку розвитку.
Це означає, що тепер Китай буде в центрі усіх переговорів, пов’язаних зі зміною клімату. Він вже відмовився обмежити фактичні викиди парникових газів, пообіцявши знизити лише "питомі викиди" – кількість вуглекислого газу на одиницю продукції. Йдеться про скорочення на 40-45% до 2020 року. Але навіть якщо цієї мети досягнуть, фактичні викиди парникових газів все одно зростуть на 60%, оскільки китайська економіка надто швидко росте, а 70% енергопотреб країни покривається за рахунок спалювання вугілля.
Вчимо дітей китайської?
Китай здавна заворожував Захід. Але нині інтерес до китайської культури та мови спалахнув із новою силою.
Тридцять років тому на Заході знали лише незворушних китайських лідерів. А тепер на всю планету відомі акторка Чжан Цзиї, баскетболіст Яо Мін чи художник Чжан Сяоган.
Європейські та американські школи дедалі частіше пропонують учням вивчати китайську мову. А під час Олімпіади у Лондоні на деяких автобусах можна було побачити ієрогліфічну рекламу.
Вловивши ці віяння, китайський уряд почав відкривати в усьому світі сотні Інститутів Конфуція. Формально – це мовні курси, але крім того – форма культурної експансії, так званого "м’якого впливу".
Кількість людей, які розмовляють китайською, стабільно росте, особливо в Азії. Але чи зможе вона потіснити англійську як мову міжнародного спілкування? Найближчим часом – ні, вважають експерти: надто вже складні китайські фонетика та письмо.
Зберігайте мир
Стурбованих сусідів Китай переконує: економічні успіхи не перетворять його на агресора, йдеться, мовляв, винятково про "мирний підйом".
Але інколи ці слова викликають сумнів. Китай має територіальні суперечки з Японією, Філіппінами і В’єтнамом, а також дозволяє собі невеликі тертя зі США.
Тримільйонна народно-визвольна армія Китаю є найбільшою в світі, і її офіційний бюджет швидко росте. Нещодавно вона взяла на озброєння свій перший авіаносець. Також аналітики зазначають, що Китай активно інвестує в технології зниженої помітності (стелс), космічну зброю та кібер-безпеку.
Китай, натомість, твердить, що це природно для великої держави і не означає, що в його політиці щось змінилося.
"Кожна країна мусить захищати свою безпеку та територіальні інтереси, та це не значить, що ми маємо ставати агресивними. Так можна відштовхнути від себе навіть друзів", - каже У Цзяньмінь, колишній посол у Франції.
Але найголовніше запитання – яку політику оберуть нові лідери щодо Америки? Вони молодші за нинішніх і краще уявляють стан справ у світі. Чи зможуть вони розвіяти підозри американських генералів щодо Китаю? Історія вчить, що коли у супердержави з’являється новий суперник, це неминуче супроводжується певним тертям.
Наступна людина на Місяці буде китайцем?
Китай вважає, що до 1949 року, коли до влади прийшла Компартія, він зазнавав тяжкого приниження з боку Заходу. Тож уряд любить згадувати про успіхи Китаю в космічній сфері – це доказ реваншу.
Але слід згадати, що країна витрачає на космічну програму велетенські кошти, в той час як 150 мільйонів її громадян і досі живуть на один долар чи менше на день.
Китай уже запустив на орбіту Місяця безпілотну станцію, а в 2013 році планує відправити туди дослідницький зонд. Є плани і з висадки людей на Місяці, але без конкретних дат.
Якщо програма діятиме успішно, космонавт із китайським прапором стане живим символом того, що США більше не є одноосібним лідером космічної сфери.
Слонам, носорогам і свиням – кінець
Китайських скоробагатьків часто критикують за те, що вони стимулюють ріст браконьєрства. Рідкісних тварин відловлюють заради прикрас, афродизиаків та делікатесів.
Тисячі африканських слонів щороку гинуть від рук мисливців за слоновою кісткою, яку високо цінують китайські різьбярі. А уряд не поспішає взяти торгівлю нею під контроль.
Проблема в тому, що економічні реформи, які поліпшили добробут сотень мільйонів людей, одночасно призвели до вибуху споживання.
Візьмімо свинину: від 1979 року її споживання зросло уп’ятеро. Нині в Китаї 460 мільйонів свиней – половина світового поголів’я.
Їх дуже складно прогодувати, бракує земель. Тому китайські фермери імпортують до 60% сої, наявної на світовому ринку. Крім того, що це піднімає ціни на сою, тривожать і наслідки для екології.
В майбутньому буде тільки гірше, адже Китай мусить годувати 21% населення світу, маючи для цього лише 9% сільськогосподарських угідь планети. Дехто вважає, що нам треба готуватися до постійного подорожчання продуктів. А також до того, що китайські фермери будуть скуповувати закордонні землі.
Краще раз побачити
Ще в 1995 році оформлення закордонного паспорту в Китаї могло тягтися півроку, і отримували його переважно чиновники.
Зараз це роблять за кілька днів, і мільйони китайців користаються новою політикою відкритості, щоб подорожувати чи навчатися за кордоном.
За обсягом туристичних витрат китайці зараз на третьому місці у світі після німців та американців. У 2011 році за кордон з’їздило 70 мільйонів людей – в 1995 році таких було лише 4,5 мільйони. Більшість не виїжджає за межі Азії та обирає Гонконг, Макао чи Таїланд. Але дедалі більше туристів прямує до США, Франції чи, наприклад, до Тріра – німецького міста, де народився Карл Маркс. На борту якогось паризького екскурсійного кораблика китайську мову вже можна почути частіше, аніж японську.
Близько 300 тисяч китайських студентів щороку вирушають вчитися за кордон. Особливо престижними вважаються американські та австралійські університети: їхні випускники можуть претендувати на кращу роботу. А дехто просто намагається ухилитися від виснажливої підготовки, якої вимагає вступ до китайського університету.
Скупка планети
З Китаю виходять чималі грошові потоки.
Через попит з боку Китаю на світовому ринку подорожчали деякі ресурси, наприклад мідь, необхідна для прокладання кабелів у містах. Пожвавилася і торгівля предметами розкоші: речі від Louis Vuitton чи Hermes – це обов’язкові для заможного китайця атрибути. Впливає Китай і на ринок вина: країна купує вже більше бордо, ніж Німеччина.
Підстрибнули ціни на китайське мистецтво, хоча дехто назвав би це черговою бульбашкою. З десяти найдорожчих картин, проданих у 2011 році, три китайські, включно із найдорожчою - авторства Ці Байші. Її ціна склала 57,2 мільйона доларів.
Очевидно, наступною фазою буде вихід китайських промислових гігантів на міжнародну арену в пошуках нових ринків та технологій.
Це буде суперечливий процес, оскільки більшість підприємств у Китаї контролюється Комуністичною партією. У таких сферах, як телекомунікації та енергетика, між Китаєм і Заходом можуть розпочатися торгові війни.
Джерело: ВВС Україна