20 жовтня виповнюється рік з моменту вбивства поваленого лівійського диктатора полковника Муаммара Каддафі. Яка доля спіткала решту членів його численної родини та його найближче оточення?
Відомо, що троє синів Каддафі загинули під час народного повстання, в тому числі Мутассім Каддафі, що займав посаду радника з національної безпеки. Повстанці вбили Мутассіма в той же день, що і його батька.
Сафія Каддафі, дружина
Сафія Фаркаш, друга дружина і мати вісьмох біологічних дітей полковника Каддафі, в серпні минулого року втекла до Алжиру, після захоплення Тріполі повстанцями.
Є дані, що Сафія живе на віллі з посиленою охороною в приморському місті Стауелі неподалік від столиці країни.
Уряд Алжиру заборонив дружині Каддафі робити публічні політичні заяви та втручатися у внутрішні справи Лівії.
Мухаммад Каддафі, син
Якби доля склалася інакше, Мухаммад цього літа міг би представляти Лівію на Олімпійських іграх в Лондоні як глава лівійського Національного олімпійського комітету.
Натомість старший син Каддафі був змушений провести більше року в Алжирі, куди він втік разом з другою дружиною полковника Сафією та сестрою Айшею.
Свого часу Мухаммад Каддафі обіймав також посаду голови ради директорів компанії, що контролювала в Лівії мобільні мережі і супутниковий зв'язок.
Міжнародний кримінальний суд не пред'явив Мухаммаду жодних звинувачень, оскільки вважається, що його роль у придушенні народного повстання в Лівії була незначною.
Сейф аль-Іслам Каддафі, син
Вважається, що Сейф аль-Іслам був головним спадкоємцем Муаммара Каддафі. Його схопили через місяць після загибелі батька.
Відтоді Сейф аль-Іслам перебуває під вартою у в'язниці, розташованій в горах міста Зінтан.
Випускник Лондонської школи економіки, Сейф аль-Іслам Каддафі опинився в центрі суперечки між новою лівійською владою та Міжнародним кримінальним судом щодо того, де його судити - в Гаазі чи Тріполі.
Перемогу, як виглядає, здобули лівійські юристи. Точну дату початку процесу поки не називають.
Повідомляється, що спеціально для Сейфа аль-Іслама в Тріполі побудували нову в'язницю з баскетбольним майданчиком та персональним кухарем.
Сааді Каддафі, син
Сааді, колишній глава Федерації футболу і командир бригади спецназу лівійської армії, втік через пустелю до Нігеру, де він отримав політичний притулок.
Плейбой і ловелас Сааді Каддафі відомий своєю недовгою футбольною кар'єрою у вищому дивізіоні італійського чемпіонату, де він грав за клуб "Перуджа".
Сааді довелося залишити клуб після того, як напередодні матчу в його крові знайшли сліди допінгу.
Зараз Сааді живе в державному гостьовому будинку в Ніамеї.
Нова влада Лівії безуспішно намагалася домогтися його екстрадиції. На батьківщині, згідно із заявою лівійського міністра юстиції, Сааді майже напевне буде винесено смертний вирок.
У вересні Інтерпол випустив для своїх країн-членів так зване "червоне повідомлення" - міжнародний циркуляр про розшук, що зобов'язує заарештувати Сааді Каддафі за першої нагоди.
Наприкінці минулого року влада Мексики заявила, що якесь злочинне угрповання намагалося ввезти Сааді на територію країни під вигаданим ім'ям.
Айша Каддафі, дочка
Єдина рідна дочка полковника Айша минулого року втекла до Алжиру разом з матір'ю та братом.
Буквально за кілька днів потому було оголошено, що після прибуття в Алжир Айша народила дівчинку, яку назвала Сафією на честь власної матері.
Перебуваючи під постійним наглядом алжирської влади, що намагається змусити її мовчати, Айша Каддафі під час виступу по сирійському телебаченню закликала співвітчизників повстати проти нового уряду.
Вона також найняла ізраїльського адвоката Ніка Кауфмана, щоб скласти заяву до Міжнародного кримінального суду з вимогою розслідувати смерть Муаммара Каддафі.
Як писали лівійські ЗМІ, після недавньої масової бійки на матчі Лівія-Алжир Айша підтримала алжирців, заявивши, що нова лівійська команда ніякого відношення до неї не має.
Хана Каддафі, прийомна дочка
Довгий час полковник Каддафі стверджував, що його прийомна дочка Хана загинула 1986 року у півторарічному віці під час авіанальоту американців.
Проте після перемоги повстання в Лівії надходить все більше інформації про те, що Хана досі жива.
На виявленому відео, яке, судячи з усього, було знято через кілька років після бомбардування Тріполі, Хана грає з батьком і братами.
У резиденції Каддафі в районі Баб аль-Азізія були знайдені медичні документи і навіть сертифікат Британської ради, виписані на ім'я Хани Муаммар Каддафі.
За відомостями лівійських газет, Хана отримала лікарську освіту і кілька років пропрацювала в медичному центрі в Тріполі.
Де вона перебуває зараз, достеменно невідомо.
Муса Ібрагім, колишній прес-секретар уряду
Майже нічого невідомо і про долю Муси Ібрагіма, який свого часу був "обличчям" лівійського режиму в міжнародних засобах масової інформації.
В часи збройного протистояння він влаштовував брифінги для журналістів мало не щодня, запевняючи, що перемога урядових сил не за горами, навіть коли повстанці вже входили до Тріполі.
Муса Ібрагім походить з того ж племені, що й сам Муаммар Каддафі.
Він закінчив кілька британських вишів і, за його ж власними словами, прожив у Лондоні 15 років.
Останній раз його бачили в Тріполі незадовго до того, як повстанці зайняли місто.
За останній рік кілька разів з'являлися повідомлення про арешт Муси Ібрагіма - востаннє такі повідомлення надходили у січні цього року.
Однак всі ці чутки так і не підтвердилися.
Муса Куса, колишній міністр закордонних справ
Муса Куса вважався одним із найвпливовіших людей в оточенні полковника Каддафі.
З 1994 по 2009 роки він очолював лівійську розвідку, а потім був призначений міністром закордонних справ.
Приблизно через місяць після початку народних хвилювань в Лівії Куса втік через Туніс до Лондона, а зараз він мешкає в Катарі.
Під час розслідування, проведеного журналістами програми ВВС "Панорама", з'явилася інформація про те, що Муса Куса особисто катував ув'язнених.
Крім того, є припущення, що він був причетний до масового вбивства засуджених у в'язниці Абу Салім в 1996 році, де загинули більше 1200 осіб.
Сам Куса ці звинувачення заперечує. Також він стверджує, що нічого не знав про підготовку теракту в небі над Локербі в 1988 році.
Джерело: BBC Україна