Оприлюднені Євростатом дані свідчать про те, що у деяких галузях європейської економіки справи дещо покращилися. Проте аналітики ставляться до цієї тенденції досить обережно.
Зокрема, у другому кваталі 2012 року дефіцит поточного рахунку 27 країн ЄС становив 6,8 мільярда євро. Утім, це є величезне покращення, якщо порівнювати ці результати із минулим роком, коли за підсумками другого кварталу цей дефіцит становив 28,3 мільярда євро.
При цьому у ЄС зберігається дефіцит зовнішньої торгівлі товарами - понад 12 мільярдів євро. Проте і він є набагато меншим, аніж відповідний показник 2011 року, коли він становив аж 39 мільярдів євро. Таку різницю ЄС надолужує завдяки послугам, профіцит торгівлі якими становить 37,8 мільярда євро, тоді як ще рік тому цей профіцит був на рівні 30 мільярдів євро.
Інвестиції, які ЄС зробив поза своїми межами у другому кварталі цього року, є майже удвічі меншими за відповідний період минулого року - 56,8 мільярда євро (2012) проти 114,2 мільярда євро (2011). Натомість прямі іноземні інвестиції у Євросоюз зросли на 2 мільярди євро - до 58,3 мільярдів.
Обнадійливим можна також назвати і невеличке зростання в одній із ключових галузей економіки - будівництві. При цьому показник зростання для 17 країн зони євро, яку вважають більш нестабільною, є кращим за показник всіх 27-ми країн-членів ЄС. Найшвидшими темпами будівництво зростає у Португалії (+10,4%) та Італії (+5,3%), яких називають серед проблемних країн ЄС.
У серпні будівництво у єврозоні зросло на 0,7% порівняно із липнем цього року, тоді як загальний показник ЄС зріс лише на 0,2%. Утім, якщо порівнювати обсяги будівництва у серпні цього року і минулого, то падіння у єврозоні становило 5,5%, а уцілому по ЄС - 6,8%.
Загалом, промислове виробництво у єврозоні у серпні цього року зросло на 0,6%, і на 0,3% у 27 країнах ЄС порівняно із липнем.
Але, знову ж таки, якщо це зростання порівнювати із відповідним періодом минулого року, то воно перетворюється на падіння - на 2,9 % для єврозони та 1,8% - для країн ЄС.
Обережний оптимізм?
До подолання кризи ще далеко, але ЄС взяв правильний напрямок на подальшу інтеграцію - вважає генеральний директор Бюро економічних та соціальних технологій БЕСТ Валерій Гладкий. Прикладом цього є рішення про спільний загальноєвропейський контроль над банками, ухвалене під час останнього саміту керівників ЄС минулого тижня - каже експерт. Він також закликає оцінювати успішність діяльності Євросоюзу не лише по останніх двох роках кризи, а принаймні по останньому десятиріччю, під час якого більшість із країн ЄС досягли такого прогресу, якого б не змогли досягти, якби розвивалися незалежно.
"Дехто каже, що проект євро був від початку неправильним, мовляв, досвід показує, що він веде у нікуди. Але давайте подивимося: за останні 10 років Європа стала жити краще? На мою думку, так. Чи могла б кожна країна Євросоюзу окремо реалізувати свою політику щодо покращення добробуту? Напевне, могла би, проте у менших масштабах. Тому я не можу сказати, що проект євро був від початку і до кінця помилковим. На мою думку, великою помилкою було те, що при створенні єдиної валюти не було створено єдиної бюджетної політики. Було створено Європейський центральний банк для реалізації єдиної монетарної політики, але не було створено якогось відповідника для впровадження якоїсь спільної фіскальної політики. Зараз країни Євросоюзу намагаються це виправити, створивши відповідні наднаціональні органи. І тепер тільки від самих європейців залежить, чи погоджуються вони передати частину своїх повноважень від своїх національних органів на рівень союзу", - каже Валерій Гладкий.
Поінформований реалізм?
Водночас виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко у подіях останнього саміту керівництва ЄС побачив радше не початок подальшої інтеграції, а подальше розбіжності у позиціях різних членів ЄС - між старими та новими членами, багатими та бідними, між членами єврозони та 10 країнами, що не послуговуються євро.
Експерт також наголошує, що проблеми європейської економіки полягають не тільки у банківській сфері, і навіть не у галузі величезних державних боргів окремих країн, а у браку довіри між членами об'єднання, без якої відновлення економіки є неможливим.
Олег Устенко також каже, що "не все, що є правильним і корисним з точки зору економіки, можна продати платникам податків".
Багато що в економіці зараз визначає політика, вважає експерт.
"Треба дати політичну відповідь на основне питання: чи готові платники податків, особливо у "старих" країнах Європи - Франції, Німеччині, Скандинавії, - оплачувати непогане життя греків, португальців, іспанців, італійців, які жили не за доходами, які понастворювали величезні дефіцити бюджетів. Якщо наша відповідь "так", то у ЄС немає жодних проблем. Якщо ж "ні", то принаймні стабільність єврозони залишається відкритим питанням", - каже Олег Устенко, і додає, що майже так само важливим зараз виглядає і запитання: чи погодяться громадяни Греції, Португалії, Іспанії та Італії віддати ще частину свого суверенітету, наприклад, у вигляді постійних перевірок бюджетів, до Брюсселя.
Джерело: ВВС Україна